Проблема зі сміттям – це екологічна катастрофа для України, і водночас за нею стоїть кримінальний бізнес, який за сприяння влади різних рівнів не допускає жодного інвестора для будівництва сміттєпереробних заводів і загалом блокує цивілізовану переробку твердих побутових відходів, - повідомляє «Радіо Свобода», посилаючись на думки експертів.
Навіть мальовничі Карпати люди десятиліттями перетворюють на смітник. До прикладу, лише на одному сміттєзвалищі в с. Бережани на Івано-Франківщині зберігається понад 3 тис. тонн твердих побутових відходів, які ніхто не сортує і не планує у найближчі роки рекультивувати.
На львівському полігоні вторинні відходи сортують, але екологічна ситуація від цього ніяк не краща. Загалом в області 671 сміттєзвалище і всі – екологічно небезпечні. Еколог Дмитро Скрильніков каже, що це – екологічна катастрофа.
«Ніхто не має чіткого бачення, відсутній системний підхід. Якби перестали красти і вимагати хабарів, то ми б за п’ять років вирішили це питання», – зазначає еколог.
Поряд з цим за рік в Україні, за різними даними, з 10-12 млн тонн відходів переробляють лише 2%. На всю Україну є лише один сміттєпереробний завод на Рівненщині, збудований за німецькі інвестиції.
Якщо їх не почати будувати негайно, Україна перетворюється на смітник твердих побутових відходів. Це вже роками повторюють науковці. Але, як говорить академік Іван Зозуля, який керує компанією «Гірхімпром», що досліджує проблеми переробки сміття, грошей у держави не вистачає.
«Без інвестора ми не зможемо вирішити проблем із твердими побутовими відходами. Для цього потрібно від трьох до п’яти мільярдів гривень. Така ситуація сьогодні у кожній області держави», – каже академік Зозуля.
При цьому сміттєвий бізнес надзвичайно прибутковий. На смітті заробляють десятки фірм. І їм не вигідні прозорі правила гри у цьому бізнесі. За підрахунками фахівців Центру споживчого контролю «ЧЕК», половина сміття, яке вивозиться без сортування на полігони, це – вторинна сировина, яка є цінною і зиск від неї має кримінальний бізнес, на який закривають очі силові структури і місцева влада. За оцінками експертів, держава від цього втрачає щороку близько мільярда євро.
Читайте також: Сміттєві перетворення: від відходів - до енергії
Органи місцевого самоврядування не зацікавлені у наведенні порядку щодо поводження з твердими побутовими відходами. Звідси випливають усі проблеми, переконаний Василь Срібний, голова комісії з проблем охорони навколишнього середовища Українського союзу промисловців і підприємців. У більшості українських сіл немає смітників, бракує контейнерів у містах, не кажучи вже про роздільне викидання сміття.
«Саме місцеві органи влади і блокують добрі наміри. Відсутня програма поводження з вторинними ресурсами, а всі, хто нелегально працює на цьому ринку, обкладені відкатами і платять, починаючи від прокуратури і закінчуючи місцевим самоврядуванням. Громадяни сплачують за вивезення сміття, але не знають і не запитують, як воно вивозиться, не знають, що входить у ціну. Утаємничено, скільки вивозиться відходів на побутові полігони, чим регламентується ціна. Люди платять за утилізацію тари, коли купують продукти, ці кошти потрапляють у центр. Взамін нічого не повертається», – говорить Василь Срібний.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
