Столичний «квест» під звуки сирен: приз – життя…

Новини по темі

26 Квітня 2024 p. 11:10
Українська ГТС дає виробникам біометану доступ до клієнтів  

25 Квітня 2024 p. 18:25
Україна отримає понад €420 млн від Данії на відбудову та енергетику  

24 Квітня 2024 p. 10:58
Виробництво біометану може допомогти Україні створити розосереджену енергетичну інфраструктуру  

Затори й аварійні канави

На початку березня Міністерство охорони здоров’я України затвердило програму медичного забезпечення під час проведення Євро-2012. Тиждень тому у Львові відбулася презентація сучасних автомобілів швидкої допомоги фірми «Рено». Авто коштують від 70 до 80 тис. євро. За прогнозами урядовців, до кінця року кожне місто, що прийматиме Євро-2012, отримає по 25 таких автомобілів.

Однак, у МОЗі ІА «Україна Комунальна» так і не змогли відповісти на прості запитання: скільки сьогодні карет невідкладної допомоги є у розпорядженні українців, чи вистачає цієї кількості, а головне – чому запізнення у 3 години іноді є нормою?

До нашого агентства звернулася жінка, яка просила пояснити, чому «швидка» тягнулася у тісному оточенні інших авто більше години, а потім у їхньому дворі для неї не знайшлося місця. У результаті під загрозою опинилося життя кількамісячної дитини. На пошуки варіантів, яким чином дістатися до будинку, медики витратили не мало не багато півгодини!

За словами голови департаменту невідкладної допомоги клініки «Борис» Володимира Воронова, після виклику «швидка» має приїхати максимум через 10 хв. – це «золотий стандарт». Якщо на дорогу витрачається півгодини чи більше, то ідіоматичний вислів «дедлайн» для пацієнта може перетворитися на буквальний.

«Об’єктивні причини можуть бути різноманітні, - говорить В.Воронов, у підпорядкуванні якого по Києву більше 30 підстанцій невідкладної допомоги (загалом місто має у розпорядженні близько 150 карет швидкої). – Найпершою перешкодою, звичайно, є затори на дорогах і культура наших водіїв. Рідко хто поступається шляхом. На жаль, ми не беремо приклад з країн Європи, де для проїзду спецтранспорту виділяється окрема смуга. Наприклад, вони є у нашого сусіда – Польщі. Якщо їде «швидка» чи аварійка із проблисковими маяками, то всі намагаються посунутися, виїжджають на тротуар», - зазначає він.

«Не можу не згадати відсутність під’їздів до будинків. Ми, лікарі, часто наштовхуємося на самовільні перегородки, шлагбауми. Наші диспетчери часто запитують у людей, чи існують особливості під’їзду до будинку. Адже у дворі може «вирости» аварійне розриття. Тоді нам доводиться брати найнеобхіднішу апаратуру і діставатися до пацієнта пішки», - продовжує В.Воронов.

Відтак, деякі медичні служби вимушено «пересіли» на реанімаційні мотоцикли, які можуть бути більш маневреними на міських дорогах. Наприклад, клініка «Борис» має 2 одиниці мотоциклетних «швидких». Натомість, лікарі кажуть, що багатша Європа може дозволити собі вертольоти.

Третім важливим фактором перешкод медичний працівник називає нумерацію будинків, точніше – її відсутність. Як на будинках старої забудови, так і на щойно зданих в експлуатацію номерні знаки можна шукати безнадійно довго. Це питання належить до компетенції місцевих органів влади.

«На відповідному рівні повинен бути чіткий номер з підсвіткою, який буде добре видно вночі», - запевняє він.

Нагадаємо, що на тлі підготовки столиці до футбольного чемпіонату у КМДА заявили, що на столичних багатоповерхівках з’являться двомовні «плафони» з написами вулиць, номерами будинку і під’їзду. Однак такі ноу-хау зачепили лише центр, а частина з них уже через деякий час була понівечена самими ж мешканцями. Також у рамках підготовки до чемпіонату заговорили і про створення відокремлених смуг для громадського транспорту, а також автівок спецслужб. Досі ця ініціатива залишається однією з сотень вимог УЄФА, яку планується втілити у перспективі.

А от у ЖЕКах подібні проблеми вважають такими, які можливо легко подолати. Хоча труднощі із прибуттям на місце виклику можуть спіткати не лише карету «швидкої допомоги», а й інші служби термінового реагування.

«Якщо мова йде про центр, де вузькі вулички з арками, то пожежне авто не проїде у будь-якому випадку, - говорить директор КП «ЖЕК «Михайлівська» Володимир Данько. – Тому, воно зупиняється на проїжджій частині, вмикаючи насоси і підтягуючи шланги до самого будинку».

Що ж стосується встановлення шлагбаумів на в’їздах до дворів, то, за словами очільника ЖЕКу, спорудити їх не так вже й просто. Вони вважаються МАФами, тому для отримання відповідних дозволів потрібна згода мешканців, а також погодження головного управління Києва з питань благоустрою. За цим, як стверджує комунальник, ведеться особливо суворий нагляд.

Кияни цей оптимізм жеківців не дуже поділяють. Мешканці бульвару Кольцова розповідають, що внаслідок пожежі, яку вчасно не встигли потушити пожежники, одна з квартир вигоріла вщент. На щастя обійшлося без жертв. Причиною запізнення став ремонт теплотраси,  внаслідок якого у дворі утворився котлован завдовжки у 6 під’їздів. Лагодили трубопровід 1,5 місці, протягом яких до будинку не могли підступитися ані швидка, ані пожежна.

Як об’їхати затори?

Щодня середньостатистичний водій може проводити у заторах близько 3-х годин. На жаль, цим середньостатистичним водієм може стати керманич карети «швидкої».

«Україна Комунальна» вирішила «прозондувати» асфальт і взяти майстер-клас у досвідчених водіїв з метою перехитрити «затори».

Традиційно найбільш піковими годинами у столиці, коли «швидку» чи аварійну службу можна не дочекатися, експерти називають межі часу з 07.30 до 09.30 вранці та з 17.30 до 19.30–20.00 ввечері. Генеральний директор проекту «Відеопробки» Олександр Ігнатовський говорить, що ввечері затори більш «довгограючі» за часом, оскільки автолюбителі намагаються пересидіти піковий час на робочих місцях. Вранці виходу немає – всі поспішають на роботу.

Причини заторів можуть бути різними: аварія, непрацюючий світлофор, іноді й політичні мітинги ускладнюють рух; а на вихідних – неправильно припарковані автомобілі біля торгівельних центрів та ринків. Узимку затори можуть виникати і посеред дня через несприятливі погодні умови, такі як сильна ожеледиця, снігопади тощо.

«Крім того, є такі ділянки доріг, на яких через погані розв’язки затори спостерігаються практично цілий день, - стверджує Ігнатовський. - Це, наприклад, вул. Набережно-Хрещатицька на під’їзді до Поштової площі, вул. Вадима Гетьмана на під’їзді до Караваєвих дач і т.д.

Згідно з нашою статистикою, ми можемо визначити небезпечні місця, на яких відбувається найбільша кількість аварій, в результаті чого з'являються пробки та «тягнучки». Більш за все трапляється аварій на розв'язці Московський проспект – вул. Героїв Сталінграду; на з'їзді з вулиці Новокостянтинівської на Московський проспект та перехресті Чоколівського бульвару з вулицею Уманською; також на Московському проспекті поблизу заводу «Маяк».

Як встигли зафіксувати «Відеопробки», за останні роки кількість заторів та їх тривалість збільшились. Хоча, якщо говорити про 2011 рік в порівнянні з 2010-им, то навпаки – є тенденція до зменшення. О. Ігнатовський припускає, що причиною цього явища є сильне подорожчання нафти, а отже – і бензину. Усе більше водіїв через це пересаджуються на громадський транспорт. Разом із тим, експерт визнає, що йому невідомі стовідсоткові об’їздні шляхи, однак усе ж ділиться певними альтернативними «стежками».

Експерт з безпечного керування авто, керівник Центру вдосконалення водійської майстерності «Штурман» Олег Герасименко каже, що питання заторів має вирішуватися завдяки діяльності влади, а не майстерності водія. Однак, він не заперечує, що кожен шлях має свого менш завантаженого «двійника».

Наприклад, рухаючись із центру проспектом Перемоги в бік виїзду до Житомирського або Гостомельского напрямку, можна використати альтернативний проїзд через вул. Танкову, минаючи затор на самому проспекті Перемоги.

Оминути затор на розв’язці біля Академмістечка на проспекті Палладіна допоможе альтернативний шлях через бул. Вернадського та вул. Службову.

Проїзд в бік Петрівки вулицею О.Теліги можна також замінити рухом по вул. Ольжича та Сирецькій.

«Слід також ураховувати ділянки доріг, які не можна обминути – це мости, зони ремонту тощо, - зазначає експерт. - Раптовою перешкодою, яка почасти стає причиною заторів, може виявитися аварія чи хаотично припарковані автівки».

Фахівці прогнозують, що на Київ чекає єдина перспектива – постійне збільшення чисельності автомобілів. Обіцянки столичної влади відносно тотальної реконструкції шляхопроводів та спорудження тунелів викликають досить таки обґрунтований скепсис. Державна адміністрація, здається, цілком усвідомила проблему перевантаженості київських автошляхів, однак на гелікоптери медикам грошей поки що виділяти не збирається. А модернові реанімобілі, так яскраво презентовані у контексті підготовки до Євро-2012, на жаль, мають усі шанси так само застрягати в заторах, як і їх менш комфортабельні попередники. Бо, як уже неодноразово вдавалося переконатися, європейський прогрес виявляється безсилим перед особливостями національного менталітету та благоустрою.

Грамотна Юлія спеціально для ІА «Україна Комунальна».