Стратегія розвитку міста Києва: 9 прорахунків міської влади

Новини по темі

07 Травня 2024 p. 17:35
Дві українські компанії отримали гранти на виробництво водню  

02 Травня 2024 p. 18:25
НКРЕКП затвердила обсяг підтримки зелених електростанцій   

29 Квітня 2024 p. 11:51
Скасовано обмеження на виплати виробникам електроенергії з ВДЕ  

Проте позиція Олександра Попова лишилась непохитною: треба спочатку прийняти за основу цей документ на сесії міської ради, а вже потім проводити його громадське обговорення.

Наталія Новак, соратниця Віталія Кличка у Київраді, пояснила, що означає прийняття Стратегії розвитку м. Києва за основу.
«Це означає, що її концептуально, в цілому погодили в такому вигляді, як нам її запропонували. Насправді, ми чудово розуміємо, що погодити її концептуально, а потім доопрацьовувати можна лише тоді,  коли громада прийняла в цьому участь. Тому якщо міська адміністрація дійсно хоче працювати з громадськістю, треба взяти за приклад Лондон, в якій 20 сторінок  Стратегії розвитку міста – це лише перелік учасників (фізичних, юридичних осіб), які надали свої пропозиції. І на сайті видно: хто з якими пропозиціями звернувся, а також є можливість всі їх обговорювати», - зазначила вона.

О. Попов пообіцяв провести громадське обговорення прийнятої за основу Стратегії розвитку міста, і винести її на остаточне затвердження Київрадою восени, разом із Генеральним планом розвитку м. Києва, який ще взагалі не оприлюднювався громадськості.

Звичайно, основним недоліком Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року на сьогодні можна вважати відсутність участі у її розробці як громадських організацій, експертів, так  і звичайних киян. Адже хто, як не вони, які живуть у цьому місті і щоденно стикаються із наявними у місті проблемами, можуть запропонувати шляхи їх вирішення. Думки експертів, висловлені під час вищезгаданого «круглого столу» у присутності О. Попова, стосовно якості розробленої Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, були одностайними: вона розроблена на рівні студентської курсової роботи. Якими ж є основні недоліки змісту даного документу? Виокремити їх вдалося під час обговорення на згаданому «круглому столі». Зупинимось на кожному з них.

1. Невеликий строк розробки Стратегії та механізм фінансування її розробки
«Рішення про розробку Стратегії розвитку м. Києва було прийнято восени і після проведення тендерних процедур та залучення позабюджетних коштів у січні поточного року, ми приступили до її розробки. Я абсолютно переконаний, що за 4 місяці розробити Стратегію розвитку міста і прийняти її в цілому неможливо. Тому робота була поставлена так, щоб потім можна було доопрацювати Стратегію з населенням», - О. Попов.
Для розробки Стратегії був створений консорціум виконавців, основними гравцями в якому виступили Фонд «Ефективне управління» та BCG (The Boston Consulting Group). Кирило Куликов, народний депутат України, який увійшов до складу Громадської ради, створення якої було задумане для нагляду за розробкою проекту Стратегії, говорить, що кошти на розробку Стратегії надав Фонд «Ефективне управління».
«Дана структура підконтрольна Рінату Ахметову. Йому ж зараз підконтрольне і «Київенерго», яке є одним з ключових елементів енергетичної системи столиці. Як ми можемо обговорювати цю Стратегію, якщо тут з самого початку наявний конфлікт інтересів?», - наголошує він.

2. Відсутність публічності і прозорості під час розробки Стратегії та її кінцевий обсяг
Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року уміщується на 70 сторінках. Звичайно, «Краткость - сестра таланта», але не у випадку, коли йдеться про 14-річний розвиток міста з кілька мільйонним населенням.
«Тіло Стратегії в основному складають презентації у Power Рoint. Я передбачаю що у Стратегії повинна бути маса детальних розробок по кожній темі, яка прописана у ній. Я їх не бачив» - коментує К. Куликов.
«Навіть як член Громадської ради, я не зміг вплинути на жодне рішення чи пропозицію» - зауважив народний депутат. «Олександр Попов говорив, що до Стратегії існує багато додаткових матеріалів, але ми  (фракція «УДАР») їх не отримали. Розробники сказали, що це робочі матеріали і пересічні кияни їх просто не зрозуміють, тому додаткових матеріалів до Стратегії не надали», - говорить депутат Київради Н. Новак.

3. Перед розробкою Стратегії не проводився аналіз вже існуючих документів у сфері розвитку міста
«Я підозрюю, що КМДА не давала технічного завдання на розробку Стратегії. Також не було виконано аудиту тих документів, які теж називалися Стратегія розвитку м. Києва і розроблялися, наприклад, Радою з вивчення продуктивних сил. Існує Генеральний план міста Києва до 2020 року, затверджений міською радою. Перш ніж братися за розробку нових документів нібито з нуля, необхідно провести аудит того, що  вже було зроблено. А в тому що було зроблено, не все було дурницями, були і цілком прийнятні речі, які можна було використати при розробці Стратегії», - говорить Костянтин Матвієнко, експерт Корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика».

4. Неузгодженість Стратегії з іншими документами, що затверджені або розробляються
У вересні 2008 року Київрадою було прийнято рішення про необхідність розробки нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року.
Незрозуміло, яким чином можуть узгоджуватись новий Генплан, розробка якого була розпочата понад два роки тому та на даний час ще не завершена, та Стратегія, яка розроблялась тільки протягом кількох місяців, але вже затверджена за основу. Виходить що Стратегія розвитку м. Києва до 2025 року протирічить чинному Генеральному плану м. Києва до 2020 року , а також всім програмам, розробленим відповідно до нього.

5. «Замикання» міста у сучасних межах
Стратегією передбачено  збереження меж міста Києва до 2025 року.
«Категоричне заперечення викликає намагання замкнути Київ в тих адміністративних межах, в яких він існує нині. Сьогодні Київ склався як агломерація: до нього тяжіє цілий ряд населених пунктів.  Людей, які мешкають в містах-сателітах, але працюють у Києві і в ньому, відповідно, сплачують податки, дуже багато. Відтак треба ставити питання про створення нової адміністративно-територіальної одиниці в Україні – Київської міської агломерації, і готувати Генеральний план розвитку не з позиції Києва з його нинішніми межами, а враховуючи населені пункти, які його оточують», - говорить К. Матвієнко.

6. Не зрозуміло, як досягнути запланованих показників
Олександр Бригинець, депутат Київської міської ради, взагалі не розуміє, як можна досягти показників, які зазначені у Стратегії.
«Згідно Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року, злочинність в місті зменшиться в 1,5 рази. Середній вік жителів зросте на 10 років. Прекрасно звучить, тільки як цього досягти? Кількість житла побудується за ці роки в 1,5 рази більше ніж є. Площа доріг збільшиться в 3 рази. Ми що, Дніпро асфальтом покриємо? Де ми візьмемо цю площу доріг? Кількість музеїв збільшиться в 5 разів. Ми воюємо за те, щоб знайти приміщення для Музею Києва і не можемо його знайти. Збільшиться кількість туристів у 2,6 рази. Що головне в туризмі? Не готелі, не туристичні агентства, а мотивація. Чому люди повинні приїжджати до Києва? В цьому документі я цього не побачив. За часів Радянського Союзу готелів було набагато менше, ніж зараз, в той же час протягом року Київ відвідували понад мільйон іноземних туристів. Сьогодні  1 млн. – це сумарно і іноземні і українські туристи, хоча готелів набагато більше. Обговорення цього документу – це декор, але якщо він з самого початку побудований неправильно, то ніякого прориву не буде, і Київ через 15 років залишиться таким самим», - зазначає О. Бригинець.

7. Непередбачуваність джерел фінансування реалізації Стратегії
Наразі вартість реалізації Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року оцінюється у 60 млрд. доларів. Головна надія у фінансуванні ідей, закладених у Стратегію розвитку міста, покладається на інвесторів. Та чи прийдуть інвестори у країну, де такий інвестиційний клімат, такі закони, суди тощо?

8. Невідповідність сучасної поведінки Київської влади задекларованим напрямкам розвитку
«Нинішня міська влада знищує туристичний потенціал міста Києва.  Знищується унікальна пейзажність схилів Дніпра, що може становити інтерес для туризму. На жаль те, що зараз робить Київська влада, рухається в протилежному напрямку з декларованими у Стратегії пропозиціями», - говорить К. Матвієнко. Його думку поділяє і К. Куликов.
«В Стратегії є окрема ініціатива з назвою «Дніпровська перлина», де йдеться обговорення зонування прибережних територій Дніпра. Там вже не буде, що зонувати, бо на всіх схилах Дніпра триває будівництво, продовжуючи розвиватися і надалі. Необхідно прийняти мораторій на всі будівництва, що загрожують історичному ландшафту м. Києва». Володимир Колінько, віце-президент благодійного фонду «Київська ландшафтна ініціатива» доповнює: «Громадські організації подали позов до суду, щоб визнати особливо цінними землі, які знаходяться в охоронній зоні Софії Київської, а Київрада у суді виступає проти цього. Всі адміністративні ланки виступають проти», - говорить він.

9. Немає відповідей на питання, які найбільше хвилюють киян
У Стратегії немає відповіді на питання, які вже десятки років ставляться киянами, не отримуючи втім відповіді –  чи буде збережений історичний центр і зелені зони, чи буде введений мораторій на забудови, чи будуть знесенні незаконно збудовані об’єкти. Мабуть, правильніше було б у Стратегії визначати за показники розвитку саме ці пункти комфортності проживання, а не збільшення Валового регіонального продукту (ВРП).
Варто зауважити, що голова КМДА, почувши всю вище перелічену критику на адресу Стратегії розвитку м. Києва, жодним словом не прокоментував якість розробленого документу, весь час наголошуючи на необхідності його негайного прийняття за основу Київрадою. Склалось враження, що прийняття за основу Стратегії є політичним кроком, тому її змістом представники влади наразі не переймаються.
Відповідь, чому так відбувається, криється в тому, що розробка Стратегії розвитку м. Києва до 2025 року ведеться під патронатом Президента України у співпраці зі Світовим банком. «Місто майбутнього» - це один з «Національних проектів», у рамках якого розробляється Стратегія розвитку м. Києва. За його реалізацію відповідальне Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України  (Держінвестпроект України).

Чи вдасться киянам вплинути на остаточний зміст Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року та чи побачать вони новий Генеральний план розвитку столиці до його затвердження?  Як показує досвід, за своє право впливати на долю міста, щоб жити у комфортному середовищі, киянам постійно доводиться боротися. Поборотись доведеться і зараз, адже від цього залежить, як виглядатиме місто за 14 років. Наразі ж О. Попов запевняє проведення широкомасштабного громадського обговорення Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

Катерина Борисенко спеціально для ІА «Україна Комунальна».