Стусани реформам ЖКГ

Новини по темі

29 Квітня 2024 p. 11:51
Скасовано обмеження на виплати виробникам електроенергії з ВДЕ  

26 Квітня 2024 p. 11:10
Українська ГТС дає виробникам біометану доступ до клієнтів  

25 Квітня 2024 p. 18:25
Україна отримає понад €420 млн від Данії на відбудову та енергетику  

За час свого правління чиновник домігся того, що проблеми ЖКГ стали гострополітичною темою і популярною не тільки у дворах на лавках, а й у ході засідань тодішнього Кабінету Міністрів. Один із найрезонансніших політиків «комунального олімпу», що відрізняється одночасно широтою і категоричністю поглядів, прирівняв своїх опонентів і послідовників в одному - і ті, й інші вважають його реформатором.

Життя поза ЖКГ
П'ятдесятирічний вінничанин Олексій Кучеренко свою кар'єру почав ще в 1983 році з нестандартної для майбутнього глави Мінрегіону посади - наукового співробітника Інституту кібернетики АН УРСР. Потім працював директором комп'ютерного клубу. Знання у сфері ІТ-технологій і програмування здобув у Київському держуніверситеті ім. Т.Г.Шевченка, а управляти державними структурами вивчився пізніше - у 2001 році, закінчивши Українську академію держуправління при Президенті України, і навіть отримав у цій сфері науковий ступінь. Знаковою у кар'єрному зростанні пана Кучеренка стала посада президента ВАТ «Полтавський ГЗК». У віці 35 років він очолив третє в країні підприємство з виробництва залізорудного концентрату, яке є найбільшим експортером сировини в металургії (85% експорту), не маючи належного досвіду роботи та освіти...

Далі у трудовій біографії О.Кучеренка будуть зустрічатися тільки керівні посади великих промислових підприємств. А саме: з 1997 року очолював правління ЗАТ «Інтергаз», яке учасники ринку дотепер пов'язують з холдингом екс-глави «Нафтогаз-Україна», екс-глави Держуправління справами Ігорем Бакаєм, а в 2002 році став президентом холдингової компанії «АвтоКрАЗ», що входить до фінансової групи «Фінанси та кредит» братів Жеваго.

Але до керування цією компанією пан Кучеренко протягом року (2000-2001 рр.) обіймав посаду голови Запорізької облдержадміністрації. Саме губернаторський період життя О.Кучеренка в результаті стане приводом для безлічі чуток про лобіювання ним інтересів бізнесмена і народного депутата Костянтина Жеваго (БЮТ), а скандальна приватизація «АвтоКрАЗ» - підставою для добровільної відставки. Під час підготовки цього матеріалу ми свідомо не просили пана Кучеренка підтвердити або спростувати ці чутки. Оскільки найбільш значимим з вищезгаданого є той факт, що, очоливши у лютому 2005 року Держкомітет з питань ЖКГ, О.Кучеренко став фактично першим керівником профільного відомства, що мав за плечима не просто досвід роботи в приватних структурах, але й розуміння правил гри великого промислового бізнесу. Саме тому його призначення на міністерську посаду у комунальній сфері було нетиповим для української політики - досі до керівництва галуззю ЖКГ допускалися тільки колишні мери, чиновники облдержадміністрацій, які піднялися по партійній лінії.

Довга дорога до міністерського крісла
Втім, очолити відомство О.Кучеренку вдалося не відразу. Після розформування за указом президента Віктора Ющенка Держкомітету і створення міністерства, портфель дістався його колезі по фракції «Наша Україна-Народна Самооборона» Павлу Качуру. Пізніше його змінив на цій посаді Олександр Попов в уряді Віктора Януковича. За час їхнього керівництва у профільному відомстві, пан Кучеренко став народним депутатом і обіймав посаду заступника голови комітету Ради з питань ПЕК, ядерної політики та безпеки. Відмовитися від депутатського мандату його змусило призначення на посаду міністра в кінці 2007 року в уряді Юлії Тимошенко. «Ще в 2005 році я виступав проти створення окремого міністерства з питань ЖКГ. Я пояснював президенту Віктору Ющенку, що не можна відокремити житлово-комунальну політику від політики регіонального розвитку та регулювання будівельної галузі. Я провів аналіз: ми стали третьою країною після Білорусі і Трінідат-і-Тобагго, де існує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Однак я прийняв пропозицію і зайняв міністерське крісло пару років по тому», - згадує екс-міністр.

Предметом широкої дискусії завжди була схильність пана Кучеренка змінювати з часом свою точку зору, позицію і переконання. «Олексій Кучеренко як політик відрізняється тим, що може сьогодні завзято відстоювати одну позицію, а завтра публічно визнати неправоту і змінити свою думку. Я часто чую, як багато діячів у галузі лають його за це, звинувачуючи в непостійності і відсутності чіткої позиції. Особливо, представники нинішньої влади, які працюють або працювали у нашому міністерстві. Як його колишній підлеглий, скажу, що саме вміння визнати вчасно свою неправоту - одна з якостей, що в Олексія Кучеренка поєднувалася з якостями жорсткого, іноді деспотичного керівника, який вміє тримати удар і послідовно йти до мети», - розповів кореспонденту ІА «Україна Комунальна» керівник одного з департаментів нинішнього Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, який побажав залишитися невідомим.

Примітно, що всі, до кого ми зверталися за коментарями для цієї статті, готові були висловлюватися лише анонімно...

Руки геть від казни
Якщо сьогодні поставити запитання будь-якому гравцеві комунального ринку або мерові: «Чим знаменитий міністр Олексій Кучеренко?», зі стовідсотковою ймовірністю можна почути таку відповідь. «Кучеренко відразу всім нам сказав - бюджет не гумовий, шукайте гроші самі, залучайте інвесторів, а міністерство вам допоможе створити умови. Грошей у бюджеті немає і не буде, а реформувати галузь треба, - згадують в Асоціації енергоефективних міст України.

«Мені спочатку було дуже важко працювати з мерами і природними монополістами, - згадує екс-міністр. - Вони всі до мене прийшли і поскаржилися на проблеми у своїх регіонах і резюмували: «Дайте грошей із бюджету!». Коли я сказав, що не треба розраховувати на бюджет, і грошей не буде - всі були шоковані. Довелося докласти чимало зусиль, щоб пояснити їм усім, що таке енергоефективність, скорочення витрат і енергоємності виробництва послуг, що треба шукати інвестиції. В результаті - багато хто зрозумів і підтримав». Так за час роботи О.Кучеренка Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ ініціювало підписання кредитного договору зі Світовим банком на суму 140 млн дол. для фінансування реконструкції водоканалів і підприємств теплової генерації. Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку під держгарантії почав надавати кредити водоканалам (20-25 млн євро - одна позика), а теплову модернізацію почав фінансувати USAID. Міністр Кучеренко також вів переговори з міжнародною компанією NEFCO про кредитування проектів вартістю до 350 тис. євро під 3% річних у бюджетній сфері, 6% - у комунальній, а Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ підготувало більше 150 проектів з енергозбереження та скорочення викидів котелень, теплокомуненерго, які пропонувалося фінансувати за рахунок коштів, виручених від продажу частини державної вуглецевої квоти Японії.

Не розраховувати на кошти держбюджету міністр закликав і представників профільного комітету парламенту під час підготовки проекту закону про проведення реформи ЖКГ до 2014 року. Кореспондентові ІА «Україна Комунальна» епохальне засідання комітету під керівництвом Володимира Рибака, коли було прийнято рішення винести проект реформи в сесійну залу, запам'ятався тим, що присутній міністр буквально поставив депутатів перед фактом: «Та хоч 50 млрд грн закладіть на реформування! Ніхто вам їх не дасть! Немає цих грошей в бюджеті. Я не піду з комітету, поки ви не запропонуєте реальну суму і механізм залучення капіталу в галузь».

Примітно також, що шукати інвестиції за допомогою оренди та концесії комунальних підприємств О.Кучеренко закликав одночасно з відвертою критикою цих механізмів. Тоді чиновник наполягав на зміні та вдосконаленні законодавчої бази, які змушують концесіонерів і орендарів виконувати умови договору. Міністр не шкодував проблемних концесіонерів, активно піддаючи їх критиці (тоді він називав Луганськ, Бердянськ, Кіровоград, Ужгород як міста, де існують проблеми з концесією), при цьому публічно визнавав, що самі компанії, які управляють комунальними підприємствами, в цьому не винні.

Контроль та облік
Не менш резонансною була політика міністра щодо житлового фонду та тарифоутворення. Ще в червні 2008 року пан Кучеренко через ініціативу в парламенті заявив про необхідність відмінити мораторій на стягнення пені і штрафів з побутових споживачів, які мають заборгованість за послуги ЖКГ. Нагадаємо, заборона діє з 1996 року. Коли це йому не вдалося, О.Кучеренко пішов іншим шляхом. Тоді Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ поставило населення перед фактом, що діючі тарифи на послуги ЖКГ не покривають витрати теплокомуненерго та водоканалів на їх виробництво, відповідно ліцензіати не можуть розрахуватися за енергоносії перед НАК «Нафтогазом» та обленерго. Таким чином, почалася легендарна хода тарифної політики до економічно обгрунтованого рівня. При цьому пан Кучеренко закликав підприємства вкладати кошти в модернізацію, обіцяючи населенню зниження вартості комунальних послуг в міру окупності інвестицій. Чиновник також закликав населення до економії ресурсів, проведення теплової санації житлових будинків. Разом з тим, для ефективної економії ресурсів, міністр закликав населення встановити поквартирні прилади обліку, і зобов'язав підприємства також рахувати кількість тепла і води, що відпускаються.

За небажання слідувати наміченим курсом у Мінрегіоні готували «покарання» для недбайливих природних монополістів - посилення ліцензійних умов. Міністр запропонував позбавляти ліцензії тих, хто не встановив лічильник, не проводить модернізацію виробництва, завищує рентабельність. Останню міністр запропонував уряду обмежити на рівні 30%. «Напевно, потрібно було проявити твердість і справді позбавити пару підприємств ліцензії. Тому що зараз, щоб не говорило міністерство, всі ліцензіати знають, що таких жорстких заходів не буде, а тому не стараються. Вважаю це «мінусом» як нинішнього керівництва міністерства, так і своєю недоробкою», - зауважив екс-міністр.

Боротися з проблемами застарілого житлофонду пан Кучеренко запропонував населенню власними силами. Саме він вперше заявив про необхідність створення об'єднань власників багатоквартирних будинків, які б забирали у комунальних ЖЕКів будівлі на свій баланс і самі мешканці б наймали постачальників послуг і фінансували ремонти. Після прийняття закону «Про ОСББ», ініціатив щодо зміни Житлового кодексу і, вже не будучи міністром, пан Кучеренко заявив: «Масова «ОСББізація» - неправильно. Я сам помилявся, вважаючи, що потрібно створювати як можна більше об'єднань, а зараз зрозумів, що потрібно змінювати законодавство і, перш за все, пояснювати людям, яку вони несуть відповідальність, взявши будинок в управління», - повідомив президент Спілки власників житла України О.Кучеренко.

Але сидячи у міністерському кріслі, пан Кучеренко не давав розслаблятися і ЖЕКам. Перший крок до деполітизації діяльності комунальних контор стало створення контролюючого органу Держінспекції з ЖКГ. «Тоді перевіряючи роботу ЖЕКів, ДЖКІ реально боялися. Зараз її злили з архітектурною інспекцією, і вона втратила свою суть, своє призначення. Коли ми створили такий орган, тільки ледачий не звинуватив мене у створенні карального органу, і в тому, що я таким чином міцнішаю у владі, намагаючись контролювати роботу підприємств територіальної громади і міста», - скаржиться пан Кучеренко. Але ДЖКІ була своєрідною підготовкою галузі до створення нового органу - регулятора на ринку тарифоутворення та комунальних послуг.

Однак, реалізувати свою пропозицію міністр не встиг. Після зміни влади регулятор у вигляді Нацкомісії створили вже в поточному році за указом президента Віктора Януковича.

О Кучеренко став першим міністром з питань ЖКГ, якому вдалося змусити населення звикнутися з підвищенням тарифів у зв'язку з необхідністю їх економічного обгрунтування. Він показав підприємствам і місцевим органам влади, де і як шукати інші джерела фінансування. Очевидно, що його ідеї та законодавчі ініціативи активно експлуатує і розвиває нинішня влада. Пан Кучеренко - єдиний міністр, якому вдалося не просто витримати звинувачення з боку ГоловКРУ за нецільове використання в травні 2010 року Мінрегіоном 1,5 млрд грн бюджетних коштів, а й змусити відомство відмовитися від своїх звинувачень. Безперечно, О.Кучеренко взявся за величезний і, найчастіше, нездійсненний шматок роботи, не довів багато ініціатив до кінця. Йому не вдалося вирішити проблеми застарілого житлофонду, ввести тарифи, що окупаються, модернізувати підприємства, залучити приватний капітал у ЖКГ. Можна сказати, що він не виконав повністю завдань, які були поставлені ​​перед ним, як перед міністром. Але як раніше сказав екс-віце прем'єр, глава профільного комітету Ради Володимир Рибак (Партія регіонів): «Олексій Кучеренко показав шлях, багато розвинув, дав почин. У нас були протиріччя в поглядах на реформу галузі, але це був конструктивна, робоча, професійна суперечка». Це думка опонентів. Думка кореспондента ІА «Україна Комунальна» солідарна з одним із найбільш непримиренних опонентів пана Кучеренка, який не раз критикував дії останнього, політика, який також гідний статті в рубриці «Вища ліга ЖКГ», що є чиновником, і зараз займає високий пост. На прохання прокоментувати діяльність екс-міністра він сказав одну фразу: «При зустрічі я завжди потисну йому руку!».

Марія Ъ-Цатурян, спеціально для ІА «Україна Комунальна».