Новини по темі

09 Січня 2025 p. 09:35
Немає проблем ні з постачанням, ні із запасами газу - ЄС  

27 Вересня 2024 p. 14:47
Договір про транзит із росією продовжуватись не буде  

17 Лютого 2025 p. 12:35
"Укртрансгаз" придбав 19,6 млн куб. м імпортованого газу  

На минулому тижні Президент Петро Порошенко зустрічався з Міністром торгівлі США Пенні Прітцкер та запрошував американські компанії залучитись до видобутку сланцевого газу в Україні. «Ми сподіваємося на співпрацю з американськими компаніями щодо сланцевого газу», - зазначив він.

В свою чергу, Американський Міністр запевнила Петра Порошенка в готовності США сприяти Україні в її прагненні здійснювати реформи, зміцнювати економіку та покращувати бізнес-клімат.

З відповіді Пенні Прітцкер не можна зробити однозначний висновок, що американські компанії вже завтра готові долучитись до видобутку сланцевого газу в Україні, але світовий досвід і успіхи, досягнуті в галузі видобутку сланцевого природного газу в США дають надію на позитивні прогнози використання СПГ в економіці і нашої країни.

Світові запаси

Як відомо, США займають лідируючі позиції з розвідки і видобутку сланцевого природного газу, заміна яким традиційного палива стала трендом останніх кількох років. За даними дослідження «Світові ресурси сланцевого газу попередня оцінка 14 регіонів за межами США» (World Shale Gas Resources: an Initial Assessment of 14 Regions outside the United States), проведеного Управлінням енергетичної інформації США, технічно видобувні ресурси сланцевого газу в світі оцінюються в 185 трлн куб. метрів. У рамках дослідження була проведена оцінка 48 басейнів сланцевого газу в 32 країнах світу. Дослідження показало, що найбільші ресурси сланцевого газу (19% від загальносвітового обсягу) має Китай. На частку США, чиї ресурси сланцевого газу оцінені з найбільшим ступенем точності завдяки накопиченому досвіду видобутку, припадає 13% від загальносвітового обсягу.

Читайте також: Україна «припрошує» США до сланцевого газу

У країнах Європи розвідані запаси сланцевого газу в сукупності становлять майже 10% від загальносвітового показника. Проте на сьогодні досвід розробки родовищ сланцевого газу в Європі занадто малий для того, щоб провести оцінку наявних потенційних ресурсів. Цілком можливо, що досвід США в галузі видобутку сланцевого газу не вдасться повторити в інших країнах, так як властивості гірських порід, що містять сланцевий газ, різняться в залежності від регіону. Навіть у США спостерігаються відмінності між газоносними басейнами, кожен з яких має свої унікальні критерії розвідки і специфіку розробки.

Для отримання більш точного уявлення про ресурси сланцевого газу в європі будуть потрібні кардинальні зміни підходів до ведення пошуково-розвідувальних робіт і буріння оціночних свердловин. Очевидно, що оціночні обсяги технічно доступних запасів сланцевого газу будуть переглядатися у бік збільшення, так і в бік зменшення по мірі отримання нової інформації. Але при цьому все одно відсутні будь-які гарантії того, що розробка вже підтверджених родовищ виявиться економічно рентабельною.

Зараз розвідувальні роботи ведуться в кількох країнах: Австрії, Німеччині, Угорщині, Ірландії, Польщі, Швеції і Великобританії. Імовірно, запаси сланцевого газу мають як мінімум 16 країн Європи, включаючи Україну, але при цьому жоден з газоносних комплексів ще не був введений в промислову експлуатацію. Більше половини всіх оціночних запасів сланцевого газу в Європі зосереджено в двох країнах. Найбільші з них розташовані в Польщі - 5,2 трлн куб. метрів; вони складають 29% від загальноєвропейського обсягу запасів, але менше 3% від загальносвітових запасів сланцевого газу. Друге місце після Польщі з мінімальним відривом займає Франція, чиї ресурси сланцевого газу оцінюються в 5,0 трлн куб. метрів (28% від загальноєвропейського обсягу запасів). Лише мала частка цих ресурсів у майбутньому виявитися рентабельною для цілей промислового видобутку.

Європейське зниження

Сукупний обсяг видобутку газу в країнах Європейського союзу (ЄС) знижується з 1996 року, на який припав пік видобутку. Навіть збільшення обсягів видобутого газу у Норвегії не змогло компенсувати падіння видобутку в інших країнах. У той же час попит на газ в Європі продовжував зростати, хоча в останні два роки темпи зростання сповільнилися в результаті глобальної економічної кризи. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency) (МЕА), країни Європи, що входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), імпортували в 2013 році понад 300 млрд куб. метрів газу, що становить близько половини обсягу основних поставок газу в цей регіон.

В останні два роки європейські споживачі не мали серйозних проблем у зв'язку із зростанням їх залежності від імпорту газу, так як достатні обсяги газу пропонувалися на ринку цілим рядом постачальників. Надлишок пропозиції газу на ринку США призвів до того, що постачання зрідженого природного газу (ЗПГ), призначені для Північної Америки, були перенаправлені в інші регіони, в тому числі в країни Європи. Крім того, багато європейські споживачі брали мінімальні обсяги газу, передбачені довгостроковими контрактами, наслідком чого стало зниження трубопровідних поставок російського газу в Європу.

Прогнози зростання

Прогнозоване зростання попиту на газ є важливим фактором, який необхідно враховувати нафтогазовим компаніям, що розглядають можливості для інвестицій у проекти з освоєння родовищ сланцевого газу в Європі. В доповіді МЕА, який описує сценарій настання золотого століття газової індустрії (The Golden Age of Gas Scenario), використані нові допущення, що дозволяють скласти більш сприятливий прогноз для природного газу на період до 2035 року.

В основі сценарію лежить прогноз підвищення попиту на газ в Європі на 20% до 2035 року порівняно з рівнем 2008 року. В результаті ще більше зросте залежність багатьох європейських країн від імпорту газу, і на перший план, ймовірно, знову вийде проблема забезпечення надійності постачань. Проблема надійності поставок придбала особливу політичну актуальність в результаті суперечки між Росією і Україною.

Сценарій переходу

Доступність більш дешевого сланцевого газу може спричинити за собою перехід до використання газу замість вугілля для вироблення електроенергії. В результаті можливе зниження інвестиційної привабливості більш дорогих, але екологічно менш шкідливих поновлюваних джерел отримання електроенергії. Викиди в атмосферу від нових газових електростанцій будуть нижче, ніж від діючих електростанцій, що працюють на вугіллі, але одного цього зниження недостатньо для виконання довгострокових цілей щодо скорочення викидів, намічених для себе європейськими країнами.

Такий сценарій передбачає необхідність дій з боку урядів з тим, щоб забезпечити додаткові стимули компаній, готових інвестувати засоби в низьковуглецеві технології виробництва електроенергії або знизити рівень конкуренції за джерела фінансування шляхом введення мораторію на будівництво нових газових електростанцій. Ймовірно, але не факт, що Європейська комісія (ЄК) виступить з протекціоністськими законодавчими ініціативами в підтримку більш широкого використання відновлюваних джерел енергії та стримування зростання споживання газу.

Ціна на газ стала одним із суттєвих факторів, що сприяли швидкому зростанню обсягів видобутку сланцевого газу в США, який відіграє не менш важливу роль у визначенні майбутнього попиту на газ в Європі. Високі ціни на газ в період з початку і до середини 2000-х років зумовили розширення масштабів видобутку сланцевого газу в США.

Дорогі перспективи

Витрати на видобуток сланцевого газу в Європі вище, ніж в США, принаймні до тих пір, поки удосконалення знань в галузі геології, а також подальший розвиток технологій не дозволять знизити собівартість видобутку. За оцінками МЕА витрати на видобуток сланцевого газу в США коливаються в діапазоні 3-8 дол. В Європі ці витрати складуть від 10 дол.

Читайте також: За сланцевий газ на Івано-Франківщині візьмуться восени

Але навіть при значних витратах на розробку родовищ відносно більш високі ціни на газ на європейському ринку означають, що проекти з видобутку сланцевого газу в Європі можуть бути рентабельними. Однак, починаючи з 2008 року ціни на газ в Європі були, як правило, вище, ніж у США. На ринку США утворився «газовий міхур», тобто надлишок пропозиції газу під. впливом двох факторів: зростання видобутку сланцевого газу і падіння попиту на газ на тлі економічної кризи. Результатом стало різке зниження ціни на природний газ на американському ринку.

Головний конкурент

Сланцевому газу доведеться конкурувати з вже існуючими в Європі джерелами енергоносіїв, в інфраструктуру яких були вкладені значні кошти. Найбільшою мірою сланцевий бум зачіпає інтереси Росії. Поряд з іншими постачальниками газу, які працюють на ринках країн Атлантичного басейну, Росія опинилася в ситуації, за якої вона в середньостроковій і довгостроковій перспективі практично втрачає можливість здійснення великих поставок на ринок. Росія є великим постачальником трубопровідного газу в Європу. Однак у трубопровідних поставок газу з Росії є свої проблеми.

Це, насамперед, віддаленість окремих родовищ від ринків збуту, а також політичні питання, пов'язані з транзитом газу через територію інших держав. Крім цього, існують і інші проблеми, в тому числі суворі кліматичні умови роботи на деяких об'єктах (коли виконання робіт можливо лише в певні періоди року), масштаби інвестицій у розвідку та розробку нових запасів, а також швидкість виведення газу з нових родовищ на ринок.

Із використанням аналітичних матеріалів Ernst&Young, Dragon Capital