Аж раптом виявилося, що тепер країні катастрофічно не вистачає місць у дошкільних навчальних закладах – для майбутніх героїв. І взялася країна в особі своїх керівників ці місця вишукувати. Наче греблю прорвало – полетіли розпорядження, доручення й урядові постанови. Влітку 2010 року урядом розпочато справжню кампанію з повернення дитсадків.
Ні для кого не є секретом, що минулого десятиліття левова частка приміщень ДНЗ розійшлася «по руках» різноманітних структур, і тепер у них містяться хто завгодно – від районних служб зайнятості до складів секонд-хенду. За неповний рік (до квітня 2011-го) вдалося відновити роботу більше як чотирьох сотень дитячих садочків. Причому у цій справі довелося подекуди звертатися за допомогою до правоохоронних органів – адже бізнес-структури, що свого часу отримали ці приміщення з дозволу місцевої влади, а потім добряче в них вклалися та обжилися, не поспішали звільняти «насиджених місць».
У Київраді навіть створили спеціальну слідчу комісію, яка повинна займатися відвойовуванням приміщень ДНЗ у їхніх нових господарів.
У червні цього року прем'єр Микола Азаров доручив МОНмолодьспорту разом з Радміном АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями вжити заходів щодо відновлення роботи раніше закритих й будівництва нових дитсадків.
Голова уряду виявив неабияку обізнаність у цьому питанні і суворо наказав повернути дитсадки, які були здані в оренду й використовуються не за призначенням. «Крім того, управлінням освіти й науки місцевих держадміністрацій слід провести повну інвентаризацію усіх приміщень працюючих дитячих садочків комунальної форми власності і скласти плани-графіки ремонтів чи реконструкції», - зазначалося в дорученні Миколи Яновича.
Але от що цікаво: глава Кабміну наказав протягом тижня надати інформацію про хід підготовки проекту рішення щодо спрощення процедури відкриття дошкільних навчальних закладів, яке мало бути внесене на розгляд уряду до 1 серпня. Також профільне міністерство отримало доручення до 1 листопада розробити зміни до Закону «Про дошкільну освіту» щодо звільнення таких закладів (незалежно від форми власності) від сплати земельного податку та від оподаткування прибутку, отриманого від надання освітніх послуг.
Здавалося б, усе логічно: держава всіма силами створює належні умови для забезпечення маленьких громадян правом на освіту і виховання. Під цю добру справу виділяються неабиякі кошти з місцевих бюджетів – на ремонти, реконструкцію і навіть будівництво. Влада – державна й місцева – бадьоро звітує про виконану роботу: в очах аж мерехтить від фінансових вкладень та квадратури відремонтованих приміщень і дахів, збудованих майданчиків та опоряджених доріжок.
Аж ось надходить чергова звістка з «дитсадівського» фронту: Кабмін 10 серпня ц.р. схвалив проект постанови «Про внесення змін до Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг». Відповідно до п.16 проекту, фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності з надання послуг у сфері дошкільної освіти для отримання ліцензії має подати: копії сторінок паспорта, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові, серія, номер паспорта, коли і ким виданий, місце проживання; копії документів, що засвідчують рівень освіти та кваліфікації; копію довідки про ідентифікаційний номер та медичну довідку встановленого зразка. От і все – і можна сміливо виходити на сівбу «розумного, доброго, вічного».
Відповідно до офіційного релізу, в уряді вважають, що «схвалення даної постанови сприятиме стимулюванню приватної ініціативи у сфері дошкільної освіти, розширенню мережі закладів відповідно до вимог сьогодення, поліпшенню якості дошкільної освіти, збільшенню відсотка охоплення дітей дошкільною освітою, у тому числі дітей старшого дошкільного віку; забезпеченню належних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти».
Але виникає питання: чи не складеться так, що цей документ (разом із обіцяними змінами до Закону «Про дошкільну освіту») відкриє шлюзи не дуже професійним та сумлінним підприємцям від освіти, що у гонитві за легкою копійкою наплодять закладів, які навчальними назвати буде дуже важко? Більше того, чи не потраплять до їхнього володіння ті самі садочки, що у запеклих боях були відвойовані в інших комерсантів, хай і не освітянського спрямування? Причому, не тільки відвойовані, а й, можливо, згодом відремонтовані... бюджетним коштом. А разом з ними – поступово змінять власника й ті, що вціліли у своїй первозданній «комунальній» якості. Вціліли до певної пори – доки не настало «спрощення» заради підвищення «якості».
А далі буде, як в анекдоті: чого тут думати – трусити треба. І труситимуть батьків майбутніх футболістів і космонавтів щосили – податку ж на прибуток нема. Тому розцінки можна буде встановлювати які заманеться. Найприкрішим за такого сценарію стане те, що вибору в людей фактично не залишиться: якщо більшість ДНЗ поступово перекочує у приватні руки, то хочеш не хочеш, а доведеться погоджуватись на умови й розцінки.
От і виявиться, що заявлені можновладцями добрі наміри вкотре проторували шлях комерційному освоєнню бюджетних коштів.
Гальчинська Ольга, спеціально для ІА «Україна Комунальна»
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
