ГоловнаКоментаріКоментаріУкраїна не виконала зобов'язання з інтеграції в європейське енергоспівтовариство

Україна не виконала зобов'язання з інтеграції в європейське енергоспівтовариство

Українська влада не зробили ніяких практичних кроків щодо реалізації принципів енергетичної політики Євросоюзу.
Міністерство енергетики готує громадську думку до зміни пріоритетів енергетичної політики Україні. Мета - перекласти на владу Євросоюзу відповідальність за допуск «Газпрому» до контролю над газотранспортною системою країни. Дану ситуацію коментує директор Інституту енергетичних дослідженьДмитро Марунич.

- Першим кинув камінь у город Євросоюзу заступник міністра енергетики Володимир Макуха. В інтерв'ю він дозволив собі досить жорстку критику енергетичної політики європейської влади щодо України. «Приєднавшись до Енергетичного співтовариства в лютому поточного року, Київ розраховував не тільки на те, що Євросоюз підтримає нас в питаннях гармонізації нашого енергетичного законодавства з європейським, а й на те, що країни ЄС сприятимуть в питанні енергобезпеки Україні, проте цього не відбулося» , - зазначив чиновник.

Пропагандистську кампанію продовжили чиновники рангом нижче. Заступник глави «Нафтогазу» Вадим Чупрун обрушився з критикою на ЄС за відсутність реакції на реалізацію Росією проекту з будівництва газопроводу «Південний потік». Завершальним «акордом» стали заяви такої собі «експертної ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу», що складається з колишніх керівників газового комплексу, які «несподівано» зібралися на прес-конференцію для того, щоб заявити про необхідність компромісу з Росією щодо завантаження української ГТС.

Разом з тим, спроби чиновників перекласти відповідальність на владу ЄС за провал співпраці з Україною і не мають достатніх підстав. 1 грудня 2011 виповнилося 6 років з дати підписання Меморандуму про співпрацю в енергетиці, який закріпив пріоритетні напрями співробітництва Україна та ЄС. За минулі роки фактично жодне з положень Меморандуму не було виконано України.

Аналогічна ситуація склалася і з виконанням Україною вимог другого енергетичного пакету ЄС. Україна повинна була виконати його нормативи в газовій сфері (вільний вибір споживачами постачальників газу; вільний і рівний доступ до газових мереж; розмежування транспортування, видобування, постачання і розподілу газ) до 1 січня 2012 року. Єдине, що українська влада може записати собі в заслуги в питанні імплементації другого енергопакету - вступ в силу закону.

Нагадаю, що «Про засади функціонування ринку природного газу» в липні 2010 року Закон передбачає розділення функцій транспортування, розподілу та постачання природним газом, рівні права доступу до ГТС і підземних сховищ газу для всіх суб'єктів ринку. Однак, по суті, він не виконується, оскільки «Нафтогаз» продовжує одночасно виконувати функції оператора ГТС і постачальника газу.

Уряд провалив виконання доручення Президента щодо розробки концепції реформування «Нафтогазу» до 1 жовтня 2011 року. Замість концепції в парламенті 8 листопада був зареєстрований законопроект № 9429 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу, який відкриває можливість приватизації активів «Нафтогазу», не мають відношення до транспортування газу магістральними трубопроводами. Документ був включений до порядку денного 7 грудня, однак, не був проголосований парламентською більшістю через блокаду трибуни. Декларуючи відданість цінностям європейського енергоринку, законопроект № 9429 спрямований на зняття заборони на приватизацію газовидобувних активів «Нафтогазу» - «Укргазвидобування» і «Чорноморнафтогазу».

Таким чином, українська влада не зробили ніяких практичних кроків щодо реалізації принципів енергетичної політики Євросоюзу. За відсутності реальних реформ енергосектора Україні, фінансові інститути Євросоюзу та інші інвестори так і не отримали достатніх гарантій і підстав для реалізації інвестиційних програм. А про рівень довіри щодо Києва можна судити на вимогу, яке висувалося європейською владою в ході переговорного процесу щодо вступу України в ЗВТ. Йшлося про розміщення депозиту в розмірі близько $ 1,5 млрд. для компенсації можливих наслідків повторення ситуації з припиненням поставок газу зразка 2009 року. Більш того, використовуючи в переговорах з «Газпромом» тезу про необхідність залучення в створюваний газотранспортний консорціум європейської сторони - Київ не зробив жодного офіційного кроку для початку переговорів з енергокомпаніями ЄС.

Вся повнота відповідальності за відсутність практичної допомоги, а тим більше фінансування з боку Євросоюзу лежить на офіційному Києві, чиновники якого роблять недолугі спроби звалити її на Брюссель.

 
Коментарі (0)