Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання квартири, освіжувачі повітря тощо. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання квартири і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів, не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких.
90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки та ін.
В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас. Чи читали ви коли-небудь на будь-якій упаковці інформацію про те, що якщо у вас збільшився рівень цукру в крові, почалися проблеми з легенями, нервові зриви – це наслідок застосування прального порошку тієї чи іншої марки? І не прочитаєте. Тому що якби набрали чинності нові стандарти на пральні порошки і миючі засоби, то 95% продукції побутової хімії, яка випускається і реалізується в Україні, були б заборонені.
Після прання з брудною водою триполіфосфат безпосередньо потрапляє в грунт, а звідти в річки і озера. Кількість його накопичується, а потім він починає діяти, як добриво. Тобто йде підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими скидами від міст, відходами виробництв. Така підгодівля води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім неминуче старіння водойми. У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігається «урожай» синьо-зелених водоростей, які мають здатність розмножуватися з жахливою силою: 1 г триполіфосфату натрію стимулює утворення 5-10 кг водоростей, які при розкладанні отруюють воду і рибу.
Фосфати не тільки продукують водорості. Активно зростає і планктон. А чим більше у воді будь-якої суспензії, тим менше можливості використовувати річки та водойми як джерела питної води. Але оскільки іншої води у нас немає, то доводиться використовувати цю отруєну. Коло замкнулося. Ми почали труїти фосфатами середовище, в якому живемо – ми ж і отримуємо назад через їжу та питво все те, що самі отруїли.
Один з найнебезпечніших видів побутової хімії – засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день потрапляють в їжу з «чистих тарілок». Вже давно доведено, що вони важко відмиваються при митті посуду, навіть якщо ми по кілька разів омиваємо посуд проточною водою. Коли ми наступного разу їмо з цього посуду, їжа разом з хімією на посуді потрапляє до нас прямо в організм.
Страшно уявити, як засіб, який справляється з жиром навіть у холодній воді, «відмиває» наш шлунок та інші органи.
Редакція інформаційного агенства «Україна Комунальна» вирішила поцікавитися у своїх читачів, чи готові ви відмовитися від фосфатних миючих засобів?
Опитування проводилося на сайті «У.К.» в період з 27 серпня по 31 серпня.
Як виявилося, більшість наших читачів (39%) готові відмовитися від миючих засобів, томущо це сильно шкодить екології.
24% опитаних відповіли, що викреслили б з побуту миючі засоби, якби безфосфатні засоби не були б такими дорогими.
Крім того, 15% респондентів, як виявилося не знають, як вибрати безфосфатні миючі засоби.
11% читачів відповіли, що вже відмовилися від миючих засобів, що містять фосфати. Знайшлися й ті, кому байдуже ( 7%) чим мити посуд, аби засіб добре відмивав бруд.
І лише 3% читачів відповіли, що не готові мити посуд содою.
Отже, бачимо, що все ж таки переважна більшість українців готова відмовитися від «суперсучасних» миючих засобів, аби вберегти своє здоров’я та екологію.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
