Українці проти стягнення грошової пені - опитування

Новини по темі

19 Квітня 2024 p. 14:45
В Україні закінчується дія пільгових тарифів на газ для населення  

18 Квітня 2024 p. 16:51
Теплоенерго вже вимагають підвищення тарифів  

16 Квітня 2024 p. 16:54
З 1 травня спливає строк дії ПСО для постачальників електроенергії  

Якщо заглибитись у історію розвитку даної практити боротьби з неплатниками послуг ЖКГ, то нагадаємо, що у 1996 році стягувати пеню з боржників припинили. Проте у лютому 2003 року тодішній Президент Леонід Кучма підписав закон про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати. Документ встановлював, що «пеня за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості, нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, за умови відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії , стипендії».

У 2008 році уряд Юлії Тимошенко за пропозицією МВФ вирішив повернути практику нарахування пені за борги з оплати послуг ЖКГ. Було розроблено відповідний законопроект, однак Верховна Рада його не ухвалила.

Повернулися до обговорення даного питання через два роки. Відтак у  17 грудня 2010 український парламент вніс зміну до закону «Про тимчасову заборону стягування з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги». Зокрема, в документі сказано: «Дія цього закону припиняється 1 січня 2011. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року».

22 грудня 2010 року Президент Віктор Янукович підписав цей закон. Однак розмір пені досі не встановлено. До введення мораторію у 1996 році, боржники сплачували 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Нагадаємо, що нещодавно Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк наголосив, що розмір пені для боржників повинен становити 100-300% від суми боргу.

Як виявилось, за результатами опитування, яке тривало минулого тижня на шпальтах агенства більшість українців категорично проти таких нововведень. Відтак майже 40% громадян вважають, що у людей і так немає коштів, аби оплачувати послуги за високими тарифами. Слушно з цього приводу зауважили 35% українців, що ефективніше було б  запроваджувати знижки в разі своєчасної оплати послуг ЖКГ. Приблизно такої ж думки дотримуються, ще майже 5% громадян, додаючи, що дієвішим способом було б збільшення розміру субсидій.   

Натомість, слід зазначити, що лише 6% опитаних переконані в ефективності впровадження пені, проте лише якщо вона складе 100-300% від суми боргу. Близько 10% респондентів підтримуючи таку думку, додають, що, пеня нарешті примусить розрахуватися за послуги ЖКГ сусіда-боржника.

Насамкінець 8% українців зізнались, що їм байдуже адже вони і так справно сплачують за комунальні послуги.

Слід зазначити, що читачі «У.К.» на офіційній сторінці у Facebook переважно погоджуються, з думкою опитаних які голосували беспосередньо на сайті. Відтак 44 читача, а це більшість опитаних погоджуються, з ефективністю впровадження знижок у разі своєчасної оплати пуслуг ЖКГ. 10 читачів поглянули на це питання під іншим кутом і слушно зауважили, що потрібно вводити штрафи ЖЕКам за надання неякісних послуг.

Такаж кількість опитаних, вважає, що введення пені дозволить їм нарешті зітхнути з полегшенням, адже це примусить розрахуватися за послуги ЖКГ сусіда-боржника. Таку ж думку розділили ще 4 українця, зазначивши, що впровадження пені, буде ефективним проте лише якщо вона складе 100-300% від суми боргу.

Доволі новаторську позицію висловили 3 читача, назвавши компослуги пережитком минулого, зазначивши, що майбутнє за автономним енергоживленням.

Насам кінець редакція «України Комунальної» радить українцям українцям не засмучуватися, оскільки, при більш глобальному розгляді даного питання, виявляється, що введення пені за несплату комунальних послуг не настільки радикальний захід.

Адже, наприклад в Польщі, ті хто не платить за комунальні послуги, повинні бути готові до того, що в будь-який момент до нього під один дах можуть підселити незнайомців. Вперше у Польщі таке покарання вирішили застосувати до мешканців чиновники з містечка Крапковіце.

Ідея виявилася надзвичайно ефективною. Коли частина боржників дізналася, яка доля їх чекає, вони запанікували і негайно звернулися в муніципальні служби: що їм зробити, щоб скасувати це рішення. Відповідь була короткою: погасити заборгованість.