ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаУряд імітує реформу теплової енергетики

Уряд імітує реформу теплової енергетики

Законодавці не оминули увагою і споживачів тепла: тепер закон зобов’язує їх перераховувати оплату на рахунки «із спеціальним режимом використання».

На початку року набули чинності зміни до закону «Про теплопостачання», які дали НАК «Нафтогаз України» важіль тиску на комунальників.

Тепер за постачальником газу закріплено право обмежувати до технологічного мінімуму подачу палива підприємствам теплової комунальної енергетики (ТКЕ). Законодавці не оминули увагою і споживачів тепла: тепер закон зобов’язує їх перераховувати оплату на рахунки «із спеціальним режимом використання».

Між тим, Кабміну ще треба розробити методику обрахунку «технологічного мінімуму», який законодавцями тлумачиться як обсяг, необхідний для підтримання безаварійної роботи споживачів.

Це вже другий масштабний крок влади на полегшення життя підприємствам комунальної енергетики. В травні минулого року держава списала борги за газ в усьому ланцюжку - від постачальника до споживача «блакитного палива». До початку 2012-го  компанії мали можливість звільнитися від боргового тягаря, зафіксованого на 1 січня 2010 року.

За даними Інституту енергетичних досліджень (Київ), наприкінці минулого опалювального сезону підприємства ТКЕ заборгували понад 10 млрд гривень вже ліквідованій компанії «Газ України», яка входила до складу НАК «Нафтогаз України».  Проте, право обмежувати постачання тепла не гарантує енергетикам остаточного вирішення проблеми боргів. Адже торік населення сплачувало понад 95% спожитого, дещо гірше розраховувалися бюджетні установи. Водночас, рівень розрахунків за газ підприємств ТКЕ на початок опалювального сезону 2011-2012 ледве перевищив 70%.

Не встигли комунальники позбутися давніх боргів, як не забарилися нові. Адже сама система розрахунків не змінилася. Однією з головних причин заборгованості за паливо підприємства ТКЕ називають несвоєчасні та неповні розрахунки держбюджету з виробниками тепла. Йдеться про компенсацію різниці між ціною газу, закладену в тарифі,  і її сьогоднішньою ціною.

Наприклад, частка палива в собівартості гігакалорії для потреб населення  Чернігова складає 54% , а для бюджетників цього міста – 78%. Нинішню ціну тепла для мешканців регіону затверджували кілька років тому: тоді 1000 кубометрів коштувала на 150 гривень дешевше.

За словами директора чернігівського підприємства «Облтеплокомуненерго» Юрія Барбарова, лише за грудень – першу половину січня бюджет заборгував підприємству 34 млн гривень, з них левова частка – різниця в ціні газу. Інша складова заборгованості ТКЕ перед постачальником газу – несвоєчасна компенсація різниці між тарифом та собівартістю тепла й гарячої води. Якщо тарифи не покривають витрати на виробництво, різницю має доплачувати бюджет. Проте, відбувається це несвоєчасно і не в повному обсязі. З 2010 року тарифи визначала Національна комісія регулювання електроенергетики, а до того – місцева влада.

Наприкінці 2011 року до цієї роботи взялася новостворена Національна комісія з регулювання у сфері комунальних послуг. Оскільки в країні понад 400 міст, в більшості з них досі діють тарифи, встановлені кілька років тому місцевими радами. Зазвичай плата за комунальні послуги була нижчою за собівартість – це мало гарантувати депутатам прихильність виборців. «Наші тарифи не покривають витрати на виробництво тепла, жодних інвестиційних програм на модернізацію мереж не передбачено», - відзначає пан Барбаров.

Така система визначення ціни на послуги комунальних енергетиків є непрозорою. «Підприємства часто пхають туди все, що заманеться, а споживачі не знають, за що платять», - каже колишній мер Львова та екс-міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда. Він відзначає прагнення виробників тепла компенсувати за рахунок споживачів втрати у теплотрасах. «Тариф із покриттям частини втрат слід було затверджувати, якщо підприємства братимуть на себе зобов’язання за обумовлений період скоротити втрати тепла», - вважає екс-мер Львова.

Донедавна закарпатські підприємства ТКЕ були в числі лідерів серед боржників «Нафтогазу». То ж міська влада Ужгорода постановила ліквідувати компанію «Уж-тепло». Котельні вирішили замінити автономними котлами, які опалюватимуть бюджетні установи. «Тепер ці котли будуть власністю міста. А для малозабезпечених городян вже встановлено 600 котлів. Тепер споживачі тепла розраховуються за паливо напряму із компанією «Закарпатгаз». А «Уж-тепло» розбирається з боргами попередніх періодів», - відзначила прес-секретар міського голови Ужгорода Алла Хаятова. За її словами, котельні, які стали непотрібними, планують продати, а отримані кошти пустити на покриття торішніх боргів. Однак навряд чи досвід Ужгорода можна ще десь повторити, адже перш ніж тамтешня влада відмовилася від послуг енергетиків, 85% городян самотужки перейшли на автономне опалення.

Оскільки держава не поспішає компенсувати підприємствам ТКЕ різницю між реальною і закладеною в тарифах ціною газу, енергетики розглядають можливість переходу на інші види палива. « У нас є ТЕЦ-1, ТЦ «Південна», ТЦ «Північна», які, при необхідності можна перевести на вугілля, мазут чи інше альтернативне паливо», - каже прес-секретар комунального підприємства «Львівтеплоенерго» Анна Пищула. Львівське підприємство вже навело лад у розрахунках із своїми споживачами і тепер потерпає від недисциплінованості держави. Чернігівські комунальні енергетики можливості відмовитися від газу для себе не бачать. «Котельні проектувалися для забезпечення побудованих районів, то ж серед житлових будинків спалювати вугілля або мазут – нереально. Уявіть, як це позначиться на довкіллі, та й теплотвірна здатність альтернативних видів палива значно нижча ніж у природного газу», - відзначив керівник чернігівського підприємства «Облтеплокомуненерго» Юрій Барбаров. Серед перешкод для переходу на інші види палива він назвав відсутність системи транспортування та зберігання шлаку.

Між тим, міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що теплові електроцентралі (ТЕЦ) держава переводитиме на водно-вугільну технологію. До цього підштовхує відсутність прогресу на газових переговорах з Росією. Як повернути ТЕЦ на вугілля, в уряді не кажуть. На багатьох централях обладнання, призначене для спалювання вугілля й мазуту на початку 90-х порізали та продали на металобрухт. Реалізація проголошеної ідеї потребуватиме значного часу і коштів, вважає директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. «Для уряду сьогодні бачення реформи ТКЕ , схоже, обмежується пошуками можливостей скоротити споживання газу. Але, якщо говорити про приватних власників та орендаторів ТЕЦ, вони давно перейшли би на спалювання вугілля, якби це було економічно доцільно», - відзначив експерт. Він вважає, що останні зміни до закону «Про теплопостачання» не зможуть принципово змінити ситуацію із розрахунками ТКЕ за газ. Адже нові положення закону лише легалізували ті методи тиску, які раніше застосовувалися щодо боржників. Політичні міркування напередодні виборів і надалі переважатимуть економічну доцільність, вважає Дмитро Марунич. «Немає інформації, що посеред опалювального сезону комусь із боржників обмежували постачання газу. Ніхто не хоче провокувати соціальну напругу, адже скоро парламентські вибори», - зазначає експерт.

Анвар Деркач

 
Коментарі (0)