Вражаючі новини щодо критичного забруднення повітря у Києві, що останнім часом почали з'являтися все частіше, неабияк бентежать жителів мегаполісу. Нарешті, про врегулювання цього питання заговорили і в столичній мерії. Концепцію запровадження та обслуговування функціонування муніципальної системи моніторингу навколишнього природного середовища розглянули в ході засідання Постійної комісії Київради з питань екологічної політики.
"Дане питання вже підіймається більше ніж 2 роки – на жаль, до сьогоднішнього дня не було реакції. Але, у зв’язку з тим, що ми побачили проблематику, яка є найважливішою і найактуальнішою у Києві – навколо, в першу чергу, Дарницького району (це завод "Енергія", Бортницька станція аерації, ТЕЦ) - таку систему ми повинні створити. Тоді кожен киянин буде знати, яка ситуація повітря, екологічний стан того чи іншого району", – зазначає голова Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий.
Проте, цю еко-ідею не можна назвати заслугою саме столичних чиновників.
Як повідомив заступник начальника Управління екології і природних ресурсів, після підписання Асоціації з Європейським союзом, Україна взяла зобов'язання щодо дотримання вимог європейських норм, зокрема і директив, які регламентують проведення досліджень атмосферного повітря. Нині вже була прийнята і постанова Уряду про деякі питання відповідного моніторингу – тому, якщо раніше це була ініціатива, то наразі це вже є зобов'язання.
"В минулому році ми провели дослідження атмосферного повітря у Києві: до процесу були залучені Центральна геофізична обсерваторія, фахівці з українських підприємств та європейська компанія, яка має сертифіковане референтне обладнання. На підставі цієї роботи була розроблена концепція побудови системи референтних постів муніципального моніторингу стану атмосферного повітря в столиці", – розповідає заступник начальника Управління екології і природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.
Ця система буде відповідати вимогам європейських директив і надасть можливість забезпечити безперервний контроль за концентрацією шкідливих речовин в атмосферному повітрі, аби об'єктивно і своєчасно визначати небезпечну екологічну ситуацію та мінімізувати негативний вплив.
"Вона потрібна не тільки, аби вимірювати і бачити, а й для того, аби приймати важливі рішення щодо майбутніх забудов. Де є навантаження на повітря, можливо, там потрібно розвести транспортні потоки, збільшити кількість електричного транспорту, обґрунтовано збільшити розмір зелених зон", – говорить заступник начальника Управління екології і природних ресурсів КМДА Олександр Савченко.
Концепція передбачає створення мережі з 27 постів спостереження, обладнаними сучасними газоаналізаторами. Існуюча ж нині система, що складається з 16 постів, вже є застарілою – вона не працює в режимі онлайн і не дозволяє оперативно виявляти складні ситуації, що виникають в тій чи іншій частині міста.
Певним доповненням має стати також мобільна лабораторія з необхідним обладнанням для оперативного "сканування" забруднень, виїжджаючи на місце подій.
Вже традиційною перепоною, як і для багатьох питань, з якими доводиться стикатися мешканцям Києва, на кшталт дірявих комунікацій та доріг, і для даної ініціативи став брак коштів.
Загалом, це "повітряне впровадження" планується ввести вже у 2020 році. Проте вирішальним має стати слово мера Києва Віталія Кличка.
"Ми маємо бачити реальну картину, а не покладатися на дані громадських організацій, які ставлять вимірювачі, що не є ліцензованими, після чого виникає суспільний резонанс. А так у нас будуть чіткі відповіді, ліцензована система і розуміння ситуації. Проте, виділення коштів, в першу чергу, буде залежати від позиції міського голови", – підкреслив голова Постійної комісії Костянтин Яловий.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
