В останню путь – за ринковими законами

Новини по темі

26 Квітня 2024 p. 11:10
Українська ГТС дає виробникам біометану доступ до клієнтів  

25 Квітня 2024 p. 18:25
Україна отримає понад €420 млн від Данії на відбудову та енергетику  

24 Квітня 2024 p. 10:58
Виробництво біометану може допомогти Україні створити розосереджену енергетичну інфраструктуру  

Розділяй і володарюй
Тримати тему на піку актуальності ось вже кілька років дозволяють рішення градоначальників столиці. Останні нововведення з регулювання ринку ритуальних послуг Київська міськрада затвердила на сесії 27 жовтня. За словами начальника управління ритуальних послуг Київської міської держадміністрації Бориса Фролова, вперше був затверджений широкий перелік послуг, що надаються в столиці, а їх вартість знижена вдвічі.

Необхідність подібного втручання влади у діяльність компаній, які ведуть «скорботний бізнес», має багаторічне підґрунтя. Почалося все з прийнятого у 2009 році екс-головою КМДА Леонідом Черновецьким рішення про двократне збільшення тарифів на поховання. На досягнутому градоначальник не зупинився, а заходився поповнювати міську казну за рахунок відвідувачів кладовищ: тоді з кожного, хто в'їжджає на територію цвинтаря автомобілем, пропонувалося стягувати оплату в розмірі 10 гривень. Рівень соціального невдоволення змусив втрутитися у процес прокуратуру міста, яка повернула вартість ритуальних послуг на рівень 2004 року, а відвідувати могили родичів кияни як і раніше можуть безкоштовно. Проте Київ – не єдиний регіон, де влада намагається заробити на родичах померлих. Інформація про стан похоронної справи в регіонах не настільки публічна, а саме відсутність пильної уваги громадськості дає підставу для зловживань.

Варто докладніше зупинитися на подіях, які зробили рішення 2004 року відправною точкою для подальшої регуляції похоронної справи в країні. Саме тоді Верховна Рада прийняла базовий для галузі закон № 1102-15 «Про поховання та похоронну справу», який до сьогодні зазнав п'ять редакцій. Але жодна з них так і не розв'язала проблем,що існують у сфері. Ключовими в документі є норми, які заклали основи для створення конкурентного середовища в галузі. Зокрема, законом фактично була скасована монополія комунальних підприємств, і на ринок вийшли приватні структури. В результаті за тіла померлих громадян і можливість організувати їхні проводи в останню путь до цих пір йде запекла боротьба між місцевою владою і комерційними фірмами. Однак норми законодавства прописані таким чином, що приватники, які отримати допуск на ринок, можуть тільки з дозволу міських чи сільських рад.

Як це працює?
Для тих, хто усвідомив, що високий рівень смертності населення може стати вигідним бізнесом, після реєстрації своєї фірми в органах юстиції, відповідно до чинного закону, зобов'язаний укласти договір з працюючим в населеному пункті комунальним підприємством. Якщо такого договору з муніципальною ритуальною службою у компанії немає, то легальність її діяльності вельми сумнівна. Домовляються комунальні та приватні «майстри похоронних справ» фактично про дотримання норм наказу Держкомітету з ЖКГ № 193 від 19 листопада 2003 року. Документом визначено мінімальний перелік необхідних ритуальних послуг, який учасники ринку будь-яких форм власності зобов'язані надати громадянам. Тарифи на ці послуги встановлюють місцеві влади. При цьому приватним ритуальним службам заборонено завищувати їх вартість. Таких послуг десять: оформлення договору-замовлення на проведення похорону та свідоцтва про здійснення поховання; копання могили; монтаж і демонтаж намогильних споруд; кремація тіл померлих і поховання урни з прахом в колумбарну нішу; утримання та збереження урн у крематорії, організація відправки труни з тілом або прахом померлого за межі України; запаювання оцинкованих трун; монтаж урни з прахом в колумбарну нішу. Вартість таких послуг, визначена муніципалітетами в різних регіонах, знаходиться приблизно в одному ціновому коридорі. Наприклад, оформлення свідоцтва про смерть коштуватиме 10-15 грн, кремація – 450-600 грн, копання могили в 200-350 грн.

Однак, незважаючи на дію норм законодавства, приватні компанії, що вже уклали з комунальниками угоди, надають послуги, визначені мінімальним переліком, абсолютно за іншими тарифами. Оформити свідоцтво про поховання менше, ніж за 200 грн навряд чи вдасться, кремація (в Україні крематорії діють у Києві, Харкові, Одесі) коштуватиме від 1500 грн, а за копання могили візьмуть від 500 до 800 грн залежно від встановленої компаніями, що поділили між собою ринок в регіоні, цінової кон'юнктури.

Скільки коштують ваші похорони?
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, ємність і обсяги ринку ритуальних послуг в останній раз вимірювалися в кінці 2009 року. На той період в Україні функціонувало 487 ритуальних служб і 1882 підприємства різних форм власності (крематорії, спецкомбінати, магазини з продажу ритуальної атрибутики, фірми, що мають, ритуальні транспортні послуги, і т.д.). З них комунальних налічувалося близько п'ятисот. Зараз у країні 32,8 тис. місць поховань, з них близько 4 тис. - закритих. Більше 80% кладовищ знаходяться в сільській місцевості. Державна служба статистики повідомляє, що в січні-серпні 2011 року в Україні народилося 327,4 тис. чоловік, а померло – 448,9 тис. Найбільший рівень смертності за 8 місяців поточного року зафіксовано в Києві (померло 20,8 тис. громадян) , у Харківській (17,8 тис. чол.), Львівській (19,7 тис.), Дніпропетровській (23,5 тис.) та Донецькій областях (27,3 тис.). Ринок ритуальних послуг у Києві оцінюється в 300 млн грн, по Україні його щорічна ємність варіюється в діапазоні 2,5-4 млрд грн.

Крім мінімально необхідних послуг, існує широкий спектр ще й інших похоронних процедур. На відміну від комунальних служб, які зобов'язані безкоштовно перевозити тіла померлих у морги і камери спецкомбінатів, приватні компанії назвуть вам суму від 350 грн в Києві, у невеликих містах, скажімо Ніжині, Шостці, Полтаві, розцінки будуть відштовхуватися від порога в 200-250 грн. За виклик ритуального агента, який візьме на себе повний супровід та організацію похорону, доведеться заплатити 170-250 грн, а його гонорар за роботу може становити від 500 грн за один похорон! Найбільш витратними з усього спектру ритуальних послуг виявляться покупка труни або саркофага, а також замовлення катафалка для транспортування праху на кладовище. Найнижчі ціни на дубові труни, що надаються ритуальними службами в містах, варіюються в діапазоні до 2000 грн, а труни з карельської берези, червоного дерева та інших дорогих матеріалів купити менше, ніж за 10-15 тис. грн не вдасться. Вартість перевезення катафалком коштуватиме не менше 2,5 тис. грн. Ну, а замовлення і установка пам'ятників, покупка вінків та іншої ритуальної атрибутики в цілому можуть підвищити капіталізацію похорону до 25 тис. грн.

Що робити в разі смерті?
Вибирати приватну компанію чи користуватися послугами муніципальних ритуальних служб – кожен вирішує сам. Але важливо знати, що згідно з чинним законодавством, вартість послуг, які не входять до офіційного переліку, «визначається за згодою сторін». Тобто, перевірити, наскільки ціна тієї чи іншої послуги відповідає реальним затратам на її виробництво і чи не завищена рентабельність, дуже складно. Але не варто вважати, що дорогі похорони можуть провести лише комерційні структури. Досить поширеною є ситуація, коли комунальне підприємство стає монополістом і диктує правила поведінки на ринку іншим учасникам. Робиться це за допомогою все того ж договору, згідно з яким приватна компанія реєструється при муніципальній службі. Комунальники укладають такий договір тільки після дотримання приватником їхніх умов. Найчастіше, такий напівлегальний бізнес ритуальних служб приводив до втручання в ситуацію Антимонопольного комітету України. АМКУ вже зобов'язав відкрити доступ до ринку іншим фірмам КМДА, Запорізьку, Криворізьку, Дніпропетровську міськради. Нагадаємо також, що послуги, які увійшли до мінімального переліку, не можуть бути вище тарифів, визначених рішеннями міських чи сільських рад.

Родичі або близькі померлого повинні в день похорону отримати копію договору про замовлення поховання і свідоцтво про те, що служба його здійснила. Також в органах юстиції, що займаються реєстрацією актів (РАЦСи), необхідно отримати свідоцтво про смерть, а в лікарні або морзі медичне свідоцтво, яке дозволяє поховання і яке підтверджує, що воно не несе загрозу для нині живучих осіб. За оформлення цих документів у середньому громадянин не повинен заплатити більше 100-150 грн. Предметом приватних махінацій з боку комунальних служб є видача свідоцтва на право користування похованням. Цей документ надає правову підставу довести, що могила померлого існує в натурі (на місцевості) і не може бути знищена в ході забудови будь-яких об'єктів. Місце поховання при видачі такого свідоцтва вноситься до спеціального реєстру.

Ти можеш не народитися, але померти зобов'язаний
Різноманітність шахрайських операцій у похоронній сфері вражає. Якщо провести їх найпростішу систематизацію, то стане очевидно, що перше, з чим зіштовхнуться близькі померлого, це порушення норми про розрядності місць поховання. Точніше, її відсутність. Згідно профільного закону, кладовища не можуть ділитися за рівнями пріоритетності, національними ознаками, соціальним статусом покійних. Однак за «привілейовані місця» або за «поховати в хорошому місці» на кладовищах вимагають від 500 грн.

Приватні фірми, що надають ритуальні послуги, часто контролюють «клієнтуру» за рахунок зв'язків у міліції (повідомляють про кримінальні трупи), а також у медичних установах (фіксують смерть через хворобу). Не варто дивуватися, якщо в день смерті родича, а часто за кілька днів до неї, представники приватних фірм будуть наполегливо пропонувати свої послуги близьким покійного або тяжкохворого. Часто «убиті горем» родичі підписують договір з першим-ліпшим агентом, не замислюючись, скільки він заробить на цьому. Небезпека також і в тому, що приватні фірми можуть видавати себе за комунальні служби, адже рідко хто вирішує це перевірити до укладення договору про проведення похорону.

За 5-7 тис. гривень родичам померлого можуть запропонувати бронь на кладовищі, в місці, де офіційно підпоховання можуть бути заборонені. У таких випадках вирита могила закривається бетонним «саркофагом», потім він знімається. Крім надання «плато» під поховання, яких тільки в Києві офіційно налічується більше чотирьохсот, нестача землі для поховань є однією з головних причин корупційної діяльності. А це, в свою чергу впливає на те, що вартість ритуальних послуг необґрунтовано завищена. За словами пана Фролова, у Києві ніде буде ховати вже в 2013 році. Не залишиться місць для поховань до 2015 року і в Харкові, Донецьку, Львові, Одесі, Дніпропетровську. Крім того, щорічно кладовища «з'їдають» до 10% орних земель країни в селах і позбавляють житлової забудови до 5% земель у населених пунктах.

Чи є світло в кінці тунелю?
Врегулювати проблеми сфери ритуальних послуг держава і місцева влада намагається не перший раз. У 2008 році тодішнє Міністерство з питань ЖКГ запропонувало внести зміни до профільного законодавства і створити в структурі відомства окремий регулятор таких послуг. А саме, МінЖКГ пропонував розробити критерії якості послуг та видавати відповідні сертифікати приватним компаніям, що бажають вийти на ринок. Проте законопроект був знятий з розгляду у 2010 році. Крім того, нинішній Мінрегіон намагається стежити за діяльністю комунальних підприємств. Зокрема, 27 жовтня відомство оприлюднило лист до учасників ринку, де закликало муніципалітети не перешкоджати укладанню договорів про діяльність з приватними службами і не порушувати антимонопольне законодавство.

Боротися з поточними труднощами на місцях намагаються своїми силами. Київська влада вже заявила про створення єдиного відомства, так званого «Похоронного дому», який буде надавати послуги за принципом «єдиного вікна». Аналогічні проекти планують реалізувати в Донецьку. У стадії розробки в уряді також перебувають законопроекти, які передбачають жорсткіші правила роботи на цьому ринку, як для приватних, так і для комунальних структур.

Ще одним виходом із ситуації може стати збільшення кількості крематоріїв, якими в Києві, Харкові, Одесі стали активніше користуватися у зв'язку з відсутністю місць на кладовищі. Проте, за розрахунками Минрегиону, будівництво, обслуговування і експлуатація одного такого підприємства в населених пунктах, де проживає більше 100 тис. чоловік, може на рік коштуватиме 4-8 млн грн. Поки в бюджеті складно передбачити такі кошти, а пошук інвестицій на державному рівні поки що зупиняє морально-етичний і релігійний аспект.

Як не прикро, але людина дійсно смертна. А, згадуючи фразу хрестоматійного героя, зазначу – ще й раптово смертна. Тому ринок ритуальних послуг, незалежно від діючих норм регулювання, завжди був і залишиться «ласим шматком» для корупціонерів і охочих зірвати великий куш за рахунок чужого горя. Але, скільки б не коштував похорон, і яким помпезним вн би не був, смерть зрівнює всіх, і на цвинтарі поруч можуть сусідити і принц, і жебрак...

Марія Ъ-Цатурян, спеціально для ІА «Україна Комунальна».