«В умовах нинішньої тарифної політики, компанія не може працювати рентабельно», - Олександр Фоменко

Ми запитали керівника компанії про результати проведеної реструктуризації, про стратегію подальшого розвитку, обговорили державну тарифну політику і фінансову звітність «Київенерго». Сьогодні ми публікуємо першу частину інтерв'ю, продовження якого, читайте на сторінках «У.К.» на цьому тижні.

 

 

Впровадження нової моделі управління в «Київенерго» було завершено у квітні 2013 року. При проведенні реорганізації ми керувалися європейським досвідом. В основу ми заклали австрійську модель структурування компанії за видами діяльності. Раніше «Київенерго» об'єднувало понад 10 підприємств. А саме: електроенергетичний блок, який умовно був поділений на збут і передачу електроенергії, у тепловому блоці - працювало три підприємства, а ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 - були автономними.

 

Сьогодні, після реорганізації, сформована холдингова компанія за дивізіонально-функціональною ознакою. Філії та структурні підрозділи (СОП) компанії об'єднали за сферами діяльності - генерація, дистрибуція електроенергії і теплопостачання. До складу компанії увійшли апарат управління, 5 структурних відокремлених підрозділів («Київські ТЕЦ», «Київські теплові мережі», «Київські електричні мережі», «Контроль і діагностика», «Автотранспорт») і 2 філії («Завод «Енергія»,«Енергосервіс»).

 

 

Підприємства, що здійснюють виробничий цикл від генерації енергії до її збуту, стали більш самостійними. Тобто, вони повністю несуть відповідальність за всю фінансово-господарську діяльність свого підрозділу. Апарат «Київенерго» сконцентрував функції забезпечення, а також безпеки, фінансів, претензійно-позовної роботи, бухгалтерського обліку, зовнішньої політики і стратегічних ініціатив. Якщо раніше підприємства не мали повноважень у прийнятті рішень, то сьогодні вони повністю самостійні.

 

 

Спочатку в ході реорганізації ми не передбачали скорочень персоналу. Але, за фактом, оптимізація чисельності персоналу сталася. Більшою мірою це стосувалося адміністративних підрозділів при централізації бухгалтерії, юридичної та фінансової служби, а також служб, що виконують функції забезпечення. Окрім того, непрофільні види діяльності ми вивели на аутсорсинг, такі як, наприклад, прибирання та охорону приміщень. За великим рахунком, ефективність роботи компанії підвищена при тій чисельності персоналу, яка була і раніше.

 

 

Ми неодноразово повідомляли про те, що тарифи на теплову енергію не покривають витрат на її виробництво. Тому держава встановила компенсаційний механізм для виробників теплової енергії, перераховуючи компаніям різницю між тарифами і собівартістю виробництва тепла. У 2012 році держава компенсувала «Київенерго» 2,3 мільярда гривень, які компанія відразу ж перерахувала НАК «Нафтогаз України» за «тепловий» газ. У першому півріччі 2013 року, згідно податкової звітності, «Київенерго» отримало збитки у розмірі 342,2 мільйона гривень. Збитки виникли через те, що держава не компенсувала своєчасно різницю в тарифах.

 

У той же час, згідно міжнародних стандартів фінансової звітності, на які компанія перейшла у січні минулого року, у першому півріччі 2013 року, «Київенерго» зафіксувало прибуток у 396,8 мільйонів гривень. Це пояснюється зміною підходу до оцінки резервів сумнівних боргів. Цей дохід не супроводжувався припливом грошових коштів. Вважаю, що в умовах нинішньої тарифної політики, компанія не може працювати рентабельно.

 

 

Наш діючий тариф на поставку теплової енергії житлово-експлуатаційним організаціям для потреб населення сьогодні становить 169,38 гривень за гігакалорію (без ПДВ) або 171,25 гривень за гігакалорію (без ПДВ), в залежності від того, чи належить домовий прилад обліку теплової енергії балансоутримувачу житлового будинку або відсутній. Ця ціна покриває нашу фактичну собівартість не більше ніж на 45 відсотків.

 

Встановлення тарифів на теплову енергію - це прерогатива відомств, що відповідають за цінову політику на ринку ЖКГ. Різниця між встановленими тарифами на теплову енергію для населення та фактичними витратами на її виробництво, транспортування і постачання сьогодні покривається за рахунок субвенції з державного бюджету. Але, у будь-якому випадку, компенсаторні механізми потребують серйозного реформування.

 

 

У частині тарифоутворення компанія взаємодіє з двома регуляторами. Тарифи на виробництво електроенергії для ТЕЦ, а також її передачу і постачання стверджує Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Відповідно, тарифи на виробництво, передачу і постачання теплової енергії встановлює Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомпослуг). Компанія має ліцензії на право здійснювати діяльність по всім перерахованим вище послугам. У свою чергу, національний регулятор здійснює контроль за ліцензійними умовами, яких природний монополіст зобов'язаний дотримуватися.

 

НКРЕ, яка була створена указом Президента ще у 1994 році, пройшла всі етапи становлення. Сьогодні Комісія продовжує проводити відкриті слухання з питань видачі ліцензій, перегляду тарифів та ін. Це державний орган, який будує свою роботу, відповідно до затвердженої нормативно-правовій базі у сфері електроенергетики. Що стосується Нацкомпослуг - це недавно створений регулятор на ринку ЖКГ, що пройшов першу стадію становлення. На даному етапі Комісія продовжує брати участь у розробці нормативно-правової бази у сфері теплоенергетики, у тому числі, вирішуючи питання збитковості тарифів на теплову енергію.

 

 

Заборгованість перед «Київенерго» за теплову та електроенергію всіх категорій споживачів, станом на кінець липня, становить близько 2,6 мільярдів гривень.

 

 

На сьогодні дебіторська заборгованість за спожиту електроенергію становить – 971,6 мільйонів гривень. Найбільшими неплатниками є комунальні підприємства, такі як «Київводоканал», «Київпастранс», «Київський метрополітен» і «Київсвітло», а також державний і місцевий бюджети. Причину неплатежів комунальні підприємства пояснюють економічно необґрунтованими тарифами на їхні послуги. Наприклад, «Київводоканал» покриває свої витрати всього лише на 50-60 відсотків. Зрозуміло, що підприємство компенсує свої витрати за рахунок нарощування заборгованості за електроенергію. Аналогічна ситуація і з «Київпастрансом». Що стосується населення, то їх частка заборгованості перед «Київенерго» незначна. Безумовно, тарифоутворення - не є сферою відповідальності компанії, але така соціальна політика негативним чином відбивається на економічному стані енергетичних підприємств.

 

 

Заборгованість за спожите тепло становить 1,64 мільярда гривень, - це левова частка всієї дебіторської заборгованості компанії. Основні неплатники - житлово-комунальні господарства, ЖБК та ОСББ, а також місцевий і держбюджети.