ГоловнаПублікаціїЗаконодавствоВідносини між надавачем та споживачем ЖКП: Чи можуть за борги виселити з квартири?

Відносини між надавачем та споживачем ЖКП: Чи можуть за борги виселити з квартири?

Постачання води, газу, електроенергії, опалення, утримання будинку, вивіз сміття – ці житлово-комунальні послуги надавач зобов’язаний забезпечувати нам вчасно, регулярно та якісно. Ми, як споживачі, повинні пам’ятати, що теж маємо обов’язок – оплачувати
Відносини між надавачем та споживачем цих послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» тощо.
 
Договірні відносини передбачають не тільки обов’язки надавача послуг (вчасність, регулярність, якість) та захист прав споживачів, а й обов’язок споживача оплачувати спожиті послуги.
 
Про відповідальність споживача за несплату спожитих комунальних послуг консультує юрист Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Шишов.
 
Надавач послуг може нараховувати пеню
 
Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
 
Коли пеня не нараховується
 
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
 
Нарахування пені також передбачено спеціальними нормативно-правовими актами, якими керуються надавачі послуг, зокрема Правилами постачання природного газу (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496), Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП  від 30.09.2015 № 2494), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП  від 14.03.2018 № 312), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (постанова Кабінету Міністрів України  від 21.07.2005 № 630).
 
У разі недосягнення між споживачами та надавачами комунальних послуг згоди спірні питання вирішуються у судовому порядку.
 
При зверненні до суду про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов’язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми.
 
Висновок: у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг споживач зобов’язаний додатково сплатити надавачу комунальних послуг пеню, та, на вимогу, індекс інфляції та 3% річних. При цьому при наявності заборгованості підприємство-постачальник послуг може подати до суду.
 
Чи можуть за борги виселити з квартири
 
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які і розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
 
Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
 
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
 
Водночас, враховуючи законодавство, якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (станом на жовтень 2020 року це 100 000 грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.
 
Необхідно пам'ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
 
Чи може надавач припинити надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі
 
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.
 
Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено:
  • Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496),
  • Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494),
  • Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).
Процедура відключення газу та електроенергії за борги
 
При відключенні газу та електрики споживача мають про це повідомити.
 
Так, наприклад, відповідно до пункту 21 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, відключати газ через заборгованість газопостачальник може не раніше ніж через 10 днів після терміну, коли мала пройти оплата, про що мають повідомити споживача за 3 дні письмово з повідомленням про вручення.
 
Неповідомлення споживача про наступне відключення газопостачання є підставою для визнання дій газопостачальника неправомірними. Позитивна практика з такого приводу вже напрацьована Криворізьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
 
Отже, відключення газу за борги має відбуватись за таким алгоритмом:
 
Якщо споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом 10 днів після строку, визначеного договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
 
Споживачу направляють письмове повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу.
 
Споживача просять допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об’єкт для опломбування. При цьому в повідомленні про припинення споживання газу постачальник має зазначати підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж  через 3 дні після дати отримання повідомлення. Тільки після таких дій може здійснюватись механічне відключення споживача від газу. Споживач при відключенні газу має отримати свій примірник акта про відключення.
 
Порада споживачам: не підписуйте під тиском акт розтермінування оплати. Це вплине і на термін позовної давності, і підтвердить вашу згоду з усіма нарахуваннями та штрафами. Спочатку проконсультуйтесь з юристами.
 
Відключення електроенергії за борги
 
Відключення електроенергії за борги може відбуватись відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
 
Так, електропостачальник у разі, якщо споживач має заборгованість або не допускає до лічильника, може відключити електроенергію. Про це він має повідомити не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення.
 
Письмове повідомлення має містити:
  • підстави, суму заборгованості;
  • дату і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено;
  • прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, яка оформила попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися:
  • дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції;
  • третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Інший спосіб надання попередження споживачу може бути використаний тільки в тому випадку, якщо він передбачений договором з постачальником електроенергії та договором з оператором системи.
 
Якщо споживач сплатить борги і повідомить про це постачальника електроенергії до відключення, то постачання електроенергії не припиняється.
 
При цьому у разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об’єктів субспоживачів за іншою схемою.
 
Які існують строки позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості
 
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги встановлюється тривалістю у три роки. Отже, якщо підприємство-надавач послуг звернеться до суду щодо стягнення заборгованості, то сума може бути не вища, ніж та, що нарахована за три попередні роки.
 
Для стягнення неустойки (пені) застосовуються спеціальні строки позовної давності, визначені ст. 258 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, споживачі мають вчасно і в повному обсязі сплачувати отримані комунальні послуги. При цьому варто пам’ятати і про те, що постачальники послуг у разі наявності заборгованості мають право на припинення надання послуг і зобов’язані чітко дотримуватись правил вчинення таких дій та завчасного повідомлення про них. 

 
Коментарі (3)
Коля Пухов
11 Листопада 2020 p. 23:06
Вже майже місяць опалення на підтримуючому режимі (батареї ледь теплі), але плату за нього нараховали, як за справжнє зимове опалення. Тому багато квартир хотіли би взагалі відмовитись від цієї "компослуги". Але вони не мають такої можливості, оскільки держава нав"язує їм цю компослугу примусово. Тому вони вимушені платити 1000 - 1500 грн. щомісяця за ту послугу, яка їм не треба.-----------------------------------------А якщо не будеш платити , то позбавлять житла і виселять, а це в наших умовах прирівнюється до страти способом розп"яття.
Коля Пухов
11 Листопада 2020 p. 23:14
Ці всі єврореконструкції (постачальники тепла) дуже хитрошахраїсті: вони при відносно теплій погоді , яка була у жовтні, за опалення нараховали по нормі, а за гарячу воду - по будинковому лічильнику. -------------------------------А мало би бути навпаки: за опалення - по будинковому лічильнику, а за гарячу воду - по нормі.
Коля Пухов
12 Листопада 2020 p. 18:58
Для пересічної сім"ї з 4-ох осіб , які мешкають у малогабаритній квартирі, щомісячна плата за воду становить у середньому 2000 грн.(!)--------------------------Для порівняння: плата за газ - 100 грн.; плата за електроенергію - 250 грн.; плата за опалення - 1000 грн.; тобто, плата за воду є і так найбільшою.