Я вирішив дізнатися, в чому різниця споживання води в Німеччині і в Україні. Якщо на промислових підприємствах це можна пояснити застарілою технологією, зношеним обладнанням, то в квартирах зараз різниця в тій же побутовій техніці не відчувається. Куди ж українці витрачають зайву воду?

Задавши в Інтернет-пошуку питання про структуру споживання питної води в Німеччині, я одразу ж отримав детальну відповідь: із 127 літрів середній німець споживає 46 літрів для гігієни, 34 літри для туалету, 7-12 на прання білизни, 8-9 для городу, 6-7 літрів для миття посуду, 5 літрів для приготування їжі. Бачите, яка точність. Я спеціально навів ці дані, аби підкреслити, як це важливо для розуміння ситуації.

Тепер про Україну. Я багато разів у різних варіаціях ставив питання в пошуковику. Я впевнений, що подібні відомостіі є, але знайти їх в Інтернеті не вдалося. Можливо, їх комусь невигідно показувати?

Але мені все одно хочеться зрозуміти причину цих величезних розбіжностей у споживанні води. Звідки в Україні такі витрати: на вході в систему або безпосередньо у споживача?

Якщо дійсно споживання більше в два з половиною рази, то як можна цей показник зменшити? Усі говорять: труби зношені і не можуть витримувати тиск на даний момент. А скільки вони витримають, якщо навантаження зменшити? Яка сума при цьому буде заощаджена і як це вплине на рахунки споживачів?

Багато питань, які я зараз поставив, виникли у мене тому, що довго живучи в Німеччині, я зміг подивитися на все іншими очима. Розумію, мої питання не зачепили і десятої частки тих проблем, які в даний момент існують в Україні. Своє завдання бачив в іншому – в черговий раз наштовхнути на роздуми. Хоча зрозуміло, що одними розумовими вправами справі не допоможеш...

Михайло Цукров (Німеччина), спеціально для ІА «Україна Комунальна».