Влада очікує зниження тарифів на газ

Мешканці багатоповерхівок раніше платили за газ по нормативам, а з квітня, мабуть будуть платити за так зване "фактичне" споживання, яке у 3--4 рази перевищує нормативне (аналогічно до того, як сплачують за холодну воду при відсутності квартирного лічильника). Та плюс ухвалене здорожчання на 280 відсотків. Виходить, що у 9 разів більше; ну може трохи скинуть; думаю, буде оплата за газ дорожче у 7--8 разів.

Підвищення тарифів (цін) -- це наслідок знецінення гривні. Взагалі, не товари чи послуги дорожчають, а знецінюються (дешевшають) українські гроші. Тому кожен раз їх треба віддавати все більше і більше за одну й ту саму кількість товарів або послуг. Тенденцію постійного знецінення національних грошей було закладено ще напочатку 1992 року. В 1992 році купонокарбованець прирівнювався до радянського рубля, і квартплата була всього 14 купонокарбованців. А в 1996 році квартплата вже стала декілька мільйонів купонокарбованців. Тобто, за чотири роки купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла і зараз вже майже така ж , як і купонокарбованця у 1992-1996 роках. Знецінення грошей -- це тихий грабунок тих, хто ці гроші заробляє та використовує. Але хто грабує? Звісно той, хто ці гроші друкує. Держава має можливість полегшувати кишені громадян не тільки безконтактним способом, але навіть не заглядаючи до них.-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Отже, всього-навсього, треба зупинити знецінення гривні, і вже не потрібно буде ніяких реформ, субсидій, підвищень зарплат і пенсій та інших тому подібних "хитрощів", які тільки прискорюють знецінення гривні. А то виходить, що замість того, щоб зробити одне, але головне, уряд та депутати видумують безліч другорядних, побічних та безперспективних законів, постанов і т.д., тобто, імітують діяльність, а криза тим часом поглиблюється.