ГоловнаПублікаціїНадзвичайні подіїБюджетні кошти потопають у воді

Бюджетні кошти потопають у воді

Кожної весни Захід України потерпає від стихійного лиха - паводків. Здавалося б, винна природа. Та виявляється, що проблема все ж таки комунального характеру. Більш того, типова для всієї країни. Чому нас поглинає вода, з'ясовувала У.К.

Травневий паводок на Львівщині завдав величезних збитків області – 135 млн грн. Надзвичайну ситуацію класифікували, як регіональну. Впродовж кількох днів у басейні Дністра випало 2 місячні норми опадів. У результаті стихійного лиха постраждали 115 населених пунктів Львівської області, без електропостачання протягом трьох діб перебувало 82 населених пункти. Підтоплені сільськогосподарські угіддя, автошляхи, будівлі Дрогобицького, Старосамбірського, Самбірського, Стрийського, Жидачівського районах.

Передбачити природну стихію складно, як і цілком вберегтися від її руйнівної сили. Проте, зменшити наслідки збитків цілком реально. І для цього потрібно лишень системна робота по виконанню протипаводкових заходів у визначених населених пунктах та регулярне очищення дощових мереж.

Цьогорічний паводок показав достатньо реальну картину: райони, де були побудовані дамби, вбереглися від стихійного лиха. Принаймні, їх збитки сягнули мінімуму, на відміну від тих сіл, де відсутні протипаводкові споруди та захаращені дощові каналізації. І про це в один голос стверджують як державні чиновники, так і експерти. Саме тому одразу після паводку голова Львівської облдержадміністрації Ірина Сех звернулась до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка стосовно виділення коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха, яке сталося 14-16 травня, зокрема щодо необхідності фінансування протипаводкових заходів. При цьому голова області зазначила, що «в підтоплених районах вода пошкодила захисні дамби, які перебувають в експлуатації вже понад 30 років».

Читайте також: Негода забрала світло у десятків українців

Отже стихійне лихо тільки в черговий раз нагадало комунальникам, що окрім будівництва дамб, необхідно ще утримувати протипаводкові захисні споруди в належному стані. «Травневий паводок  оголив всі недоліки по підготовці щодо захисних споруд від природних стихій. Кам'яно-земляні  наступи (дамби) вберегли населенні пункти від злив. А ті, що були пошкоджені, виявилися вже не придатними. Мало побудувати дамбу, треба ще її утримувати в належному стані», - переконаний начальник відділу зв'язків з громадськістю ГУ ДСНС у Львівській області Віталій Туровців.

Звичайно, є випадки, коли стихія не піддається жодним законам передбачення і тим паче людським очікуванням. «Зокрема, цьогоріч в одному із сіл Самбірського району, люди цілу добу чергували біля дамби, зміцнювали її, аби вода не підійшла до їх осель. Однак повінь обрав інший шлях і стихія оминула дамбу, вода з іншої сторони затопила село. І таке буває», - додає Віталій Туровців.

Якщо вже конкретизувати ситуацію по області, то необхідно перейти до мови фактів. Отже протягом трьох останніх років державне підприємство «Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту» в 7 районах Львівської області, (а це 40 сіл та 3 міста) здійснили протипаводкові роботи. В процесі виконання було залучено понад 300 одиниць спеціалізованої техніки, а також значні людські трудові ресурси – близько 1500 працівників, в тому числі, більше 300 чоловік інженерно-технічного складу, створено багато нових робочих місць, перевагу у прийнятті мають місцеві мешканці. Загалом в результаті реалізації інвестиційного проекту проведено комплекс робіт з будівництва, ремонту та реконструкції дамб – близько 40 км, берегоукріплення – 23 км, будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд - 70 шт., розчистки та регулювання русел річок, розчистки каналів – 220 км, перепадів – 10 шт.

Читайте також: Злива затопила провулок у Києві

Згідно з офіційними звітами, у наслідок травневого паводку залишились не ушкодженими 29 протипаводкових об’єктів, побудованих у межах інвестиційного проекту комплексного захисту. Таким чином інвестиційний проект комплексного протипаводкового захисту у Львівській області, розпочатий в 2010 році, остаточно підтверджує, сувору необхідність регулярного виконання зазначеної державницької програми. До того ж варто прислухатися і до мудрих порад європейських науковців. Насамперед, це стосується нещодавніх досліджень голландських кліматологів, які закликають європейську спільноту заздалегідь укріпляти вразливі стихією місця. І будувати захист є зміст в цілому регіоні. А там, де збудувати дамбі неможливо, європейські спеціалісти радять відмовитися від будівництва житла.

Окрім будівництва дамб, варто відзначити і стан зливової каналізації, який є вкрай незадовільним. Брак коштів та відсутність добросовісного ставлення до службових обов'язків, - основні причини цього явища. У розмові з кореспондентом «України Комунальної», директор департаменту ЖКГ Львівської обласної адміністрації Андрій Ільків підтвердив даний факт. «Левова частка дощових каналізацій, які є на території області, перебувають у незадовільному стані. Більш того, сьогодні в департаменті не має жодного проекту щодо реконструкцій чи заміні зливових мереж. Місцеві органи влади виявляють пасивність у цьому напрямку. Наразі департамент ЛОДА має намір провести загальну нараду з усіма керівниками районних адміністрацій щодо цього питання. Необхідно систематизувати кожний район та його проблемні місця», - наголошує посадовець.

До речі, на думку Андрія Ільківа, причиною смороду у місті Львів - є неналежна чистка дощових мереж. «А все почалося одразу після того, як в 2007 році експлуатацію дощових каналізацій перевели з балансу «Львівводоканал» на баланс районних адміністрацій», - каже він.

Читайте також: Негода знеструмила населені пункти на Прикарпатті

Про заміну дощової каналізації та будівництво дамб в області вже говорять не один рік, скликаються наради. Проте, віз і нині там. А коли повінь в черговий раз надходить, селяни промовляють: «За що нам така божа кара?», чиновники жаліються на брак держаних дотацій. А варто б було, принаймні, розпочати з розробки механізму по виконанню робіт щодо чистки каналізаційних мереж в містечках та селах.

Дарина Вільченко, Львів
 
Коментарі (0)