«Вода європейської якості з'явиться тоді, коли буде реалізована програма «Питна вода». На це необхідно 7,8 млрд грн. І все це буде, швидше за все, після Євро-2012», - відзначає головний технолог компанії Інна Лавренчук. За її словами, зараз «Київводоканал» отримує фінансування в цьому напрямку, однак цих коштів недостатньо.
Дійсно, всі ми не раз чули від екологів і хіміків, що в Києві воду з водопроводу краще не пити зовсім, а якщо й пити, то тільки після кип'ятіння. За офіційною інформацією ПАТ «АК Київводоконал» і київської санстанції, питна вода в Києві відповідає всім вимогам, принаймні українським.
Чи так це насправді, ІА «Україна Комунальна» вирішила з'ясувати, звернувшись до спеціалізованої лабораторію, з проханням провести хімічний аналіз води і дати висновок щодо її якості.
Аналіз води і результати
Не вказуючи мету проведення аналізу та джерело води, ми звернулися в Лабораторію іонного обміну та адсорбції Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Наш вибір не був випадковим, лабораторія акредитована в системі УкрСЕПРО при Держстандарті України та аналізує якість питної води відповідно до чинних нормативів.
Прослухавши консультацію про правила забору води і дотримуючись їх, ми взяли проби з водопроводів трьох будинків у різних районах міста: Оболонському (вул. Маршала Малиновського, 1 - проба № 1), Харківському (вул. Бажана 24/1, - проба № 2 ) та Шевченківському (новий офісний центр по вул. Артема, 50 - проба № 3). Після цього ми замовили аналіз за стандартним набором показників, за якими і можна судити про якість води: рН, кольоровість, жорсткість, лужність, залізо, марганець, окислюваність, нітрати, мінералізація. Сам аналіз проводився 13-14 вересня цього року.
Два дні ми з нетерпінням чекали результатів, сподіваючись на краще, втім готуючись до гіршого. І ось довгоочікувані відповіді, які нас приємно здивували: практично за всіма показниками вода відповідає санітарним нормам, що діють в Україні. До слова, у нас в країні вимоги до якості питної води за основними санітарно-хімічними показниками регулюються Державними правилами і нормами (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для вживання людиною».
Пропонуємо вам порівняльну таблицю результатів аналізу наданих в лабораторії проб води:
Як бачимо, практично за всіма основними критеріями водопровідна вода в Києві відповідає чинним в країні нормам і навіть міжнародним рекомендаціям: Директива Ради 98/83/ЄС «Про якість води, призначеної для вживання людиною» від 3 листопада 1998 року.
Згідно з європейськими рекомендаціями, єдину серйозну претензію можна було б пред'явити хіба що до жорсткості води - показник збільшено в три рази. Але те, що в Києві вода жорстка, можна помітити і без хімічного аналізу. Наприклад, багато хто говорить про те, що під час вмивання вода сушить шкіру, а також, що в ній погано утворюється піна при використанні миючих засобів. Використання жорсткої води викликає появу осаду на стінках котлів, в трубах, в пральних машинах, чайниках і т. п. Споживання жорсткої або м'якої води зазвичай не небезпечно для здоров'я, хоча є дані про те, що висока жорсткість сприяє утворенню сечових каменів, а низька - незначно збільшує ризик серцево-судинних захворювань.
Варто порівняти і з аналізами води, які регулярно надає ПАТ «АК Київводоконал» (аналіз за станом на 15 вересня):
Як бачимо, ці та інші показники (більш детально на сайті ПАТ «АК Київводоконал») також, згідно з українськими нормами, близькі до тих, які взяті безпосередньо «з-під крана» у різних районах Києва.
Як відзначають хіміки, до яких звернулося ІА «Україна Комунальна», навіть, незважаючи на скарги щодо кольору і запаху водопровідної води, можна зробити висновок, що вода в київських кранах по хімічному складу придатна до вживання навіть у сирому вигляді. Але все ж робити таких заяв ми не поспішаємо. Адже ми прекрасно розуміємо, що окрім хімічних і фізичних параметрів, є ще й мікробіологічні, а також цілий ряд інших показників, що характеризують якість води в цілому...
Крім того, нікуди не втечеш від того, що в якості дезінфікуючого воду реагента в Києві, як втім і скрізь по країні, використовують хлор, що призводить до утворення цілого ряду хлорорганічних сполук, які можуть справляти на організм людини токсичний, канцерогенний чи мутагенний ефект. Хоча, щоб говорити про це з впевненістю, потрібні інші, більш глибокі дослідження, у тому числі й медичні. Варто також пам'ятати киянам та жителям інших населених пунктів, що потрібно регулярно робити аналіз води, яку вони п'ють. Особливо це стосується сіл, більшість яких не мають доступу до якісної питної води.
«Лише 23% українських сіл мають централізоване водопостачання, при цьому більшість з них не мають водовідводів і каналізації», - відзначає глава Української екологічної ліги Тетяна Тимочко. За її словами, в інших селах люди продовжують брати воду з криниць за відсутності будь-якого контролю якості води.
«І це притому, що в домашніх господарствах селяни активно використовують гербіциди, пестициди, дуже часто без аграрної освіти або взагалі не маючи уявлення про те, в яких кількостях і як добрива потрібно використовувати. Ясна річ, що це дуже сильно забруднює ґрунтові води», - підкреслила Т.Тимочко.
Що стосується міст з централізованим водопостачанням та водовідведенням, то, як відзначають фахівці, якщо якість води не відповідає стандартам, встановленим на законодавчому рівні, то за неї не варто платити.
«У нормативних вимогах законодавства існує правило: ми повинні одержувати в повному обсязі гарантовано якісну воду. Але, якщо це не виконується, є перебої з водопостачанням, повинен бути перерахунок за недопоставлену в повному обсязі воду. Якщо якість води погана або не відповідає вимогам, теж повинні бути відповідні перерахунки і компенсації», - відзначає юрист Вадим Засадник
Зрозуміло, що і в столиці, і в інших містах України, необхідні мільярди і мільйони гривень на переоснащення лабораторій та закупівлю нових приладів контролю якості води, реконструкція та будівництво нових каналізаційних колекторів, модернізація насосних станцій. Крім того, потрібно провести повну заміну зношених і застарілих елементів мереж водопостачання та водовідведення. Але належного фінансування з боку держави поки що немає навіть у столиці, тому контролювати якість води потрібно постійно.
Максим Файдор, спеціально для ІА «Україна Комунальна».
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
