- Вимоги щодо встановлення критеріїв ризику від здійснення господарської діяльності, а звідси, і періодичність проведення планових перевірок, передбачено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Мова йде про перевірки, що здійснюються інспекціями, які знаходяться у складі центральних органів виконавчої влади (у нашому випадку, функції контролю у сфері ЖКГ здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - держархбудінспекція), що є в складі Мінрегіону України). Вищезгадана інспекція, серед інших своїх функцій, має право здійснювати контроль за дотриманням суб'єктами господарювання у сфері ЖКГ (а це можуть бути ЖЕКи, КРЕПи, управлінські компанії, тощо) правил і норм технічної експлуатації житлових будинків, користування прибудинковими територіями та правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.

В залежності від того, до якого ступеню ризику (високий, середній чи незначний) відноситься діяльність з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, Держархбудінспекція матиме право навідатись з перевіркою. У випадку, якщо, наприклад, ЖЕК обслуговує ветхий або аварійний житловий фонд, ліфти, димовентиляційні канали, системи диспетчеризації, вивозить сміття, тощо – то інспекторів варто чекати не частіше одного разу на рік (адже перелічене вище вважається діяльністю з високим ступенем ризику).

Така ж частота відвідувань буде і у тих компаній, які обслуговують житловий фонд, що не є аварійним, а також прибирає сніг, обслуговує внутрішньобудинкові системи водо-, теплопостачання та водовідведення. Такі види діяльності відносяться до діяльності з середнім ступенем ризику.

Усі інші матимуть надію побачити інспектора Держархбудінспекції не частіше одного разу на два роки. Враховуючи наявний стан житлового фонду, підприємствам, що утримують та обслуговують житловий фонд, варто чекати інспекторів по найменш привабливому графіку.

Поряд з цим, варто нагадати, що вищезгаданим Законом чітко вказано на недопустимість дублювання повноважень контролюючих органів. Також, у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків підприємства або органу державного нагляду (контролю), рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.