Із головою КМДА Олександром Поповим зустрілись активісти громадської мережі «САМ», які вимагають скасування незаконних забудов у Києві. Напередодні 12 мітингувальників захопили кабінет градоначальника з вимогою прийняти відповідні рішення та скасувати виділення землі на забудови.
Больові точки
На зустрічі голова мережі «САМ» Єгор Соболєв вибачився за інцидент – штовханину з бійцями «Беркуту» у приміщенні КМДА – та повідомив, що активісти мали на меті потрапити до Київради і сподіваються, що голова КМДА ініціює ряд рішень щодо скасування виділення землі. Мова йде про земельні ділянки на вулицях Гоголівській та Маяковського, Перемоги, Олеся Гончара, Нагірній, Багговутівській, а також ділянках біля Софії Київської, біля Павловського парку та на Пейзажній алеї. Крім того активісти наполягали на необхідності оприлюднення результатів поіменного голосування Київради та їх відображення у мережі Інтернет, як це відбувається на сайті Верховної Ради.
У відповідь на це Голова КМДА Олександр Попов повідомив, що столична влада за останні півтора року повернула громаді більше ніж 200 гектарів землі, яку було незаконно роздано під керівництвом Леоніда Черновецького.
«Зараз владі, щоб скасувати (ці – ред.) рішення, треба пройти шлях, щоб цивілізовано вирішити питання щодо виділення землі, бо деякі ділянки вже перепродані, на деяких збудовані будинки», - повідомив голова КМДА.
Читайте також: Операція «анти-Київ»
Під час перегляду переліку вимог пан Попов дав доручення начальнику Головного управління земельних ресурсів вирішити питання щодо ділянки, розташованої за адресою: вул. Гоголівська, 7 та висловив сподівання, що власник самостійно відмовиться від ділянки. До речі, за цією адресою проживає голова мережі «САМ» Єгор Соболєв.
А стосовно ситуації навколо ділянки за адресою Маяковського, 40 мешканці повідомили, що вони неодноразово збирали підписи під зверненням щодо незгоди будівництва платного спортивного центру на території скверу. На що голова КМДА поінформував, що він теж має зауваження щодо будівництва спортивного центру і сам був присутній на зібранні чисельністю 600-700 осіб, учасники якого виступали за будівництво дитячих майданчиків.
«Є прохання збудувати спортивний центр, є бажання збудувати сквер. Стосовно цих питань вже були громадські слухання. Що ви забажаєте, то і буде», - висловив думку Олександр Попов.
Сторони погодились, що для вирішення таких питань треба проводити референдум по кожній земельній ділянці.
Методи лікування
Тут варто зазначити, що врегулювання земельних питань може вирішуватися відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Постанови КМУ Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» або через Закон України «Про органи самоорганізації населення».
Досвід протистоянь дає можливість зробити висновки, що збір підписів та процедура громадських слухань неефективна, бо по-різному використовується двома зацікавленими сторонами. Тому, для цивілізованого вирішення земельних питань має сенс використовувати Закон України «Про органи самоорганізації населення» (Про ОСН), ст. 7 якого дозволяє створення вуличного, квартального комітету – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови.
Читайте також: Земля безцінна або земля без ціни
Цей шлях також найбільш ефективний через те, що в більшості випадків активісти мешкають у тому будинку, прибудинкову територію якого планується відводити під забудову. Після створення квартального комітету голова ОСН має об’єднати учасників для проведення загальних зборів. Саме це потрібно для того, щоб Київрада зобов’язана була розглянути необхідне питання.
Це визначено у п.5 Статуту територіальної громади, затвердженого рішенням Київради від 27 лютого 2003 р. N 263/423. Так п. 4 ст. 11 Статуту передбачено, що рішення загальних зборів членів територіальної громади міста Києва, яке прийняте більш ніж однією тисячею учасників таких зборів, вважається обов'язковим до розгляду на сесії Київської міської ради. Крім того, п. 6 ст. 11 Статуту передбачає, що загальні збори мешканців за місцем проживання можуть скликатися ОСНом. Згідно п.7 з розглянутих питань загальні збори приймають рішення більшістю присутніх на зборах, відкритим або таємним голосуванням.
Загальний прогноз
Цікавим є те, що голова КМДА Олександр Попов вже дав зрозуміти, що київська влада не боїться виходити на прямий контакт із громадою і готова віддати частину своїх повноважень ОСНам. «Ми зможемо делегувати ОСН частину функцій, які сьогодні виконує міська чи районна влада. Таким чином, буде вирішуватися безліч проблем, не з позиції кабінетів міської влади, районних адміністрацій, а з позиції волевиявлення суспільства», - запевняв на початку лютого голова КМДА.
По великому рахунку не має значення, яку назву матимуть загальні збори – громадські слухання, референдум, чи староруське віче. Головне, щоб столична громада через механізм роботи вуличних комітетів отримала шанс на збереження зелених насаджень Києва.
Сергій Купін
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
