ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю«Зниження ціни на газ не вплине на економіку української теплоенергетики», - Валерій Саратов

«Зниження ціни на газ не вплине на економіку української теплоенергетики», - Валерій Саратов

Чому у держави немає економічних підстав для перегляду вартості тепла для побутових споживачів, яким буде 2014 рік для комунальної теплоенергетики, «У.К.» розповів голова галузевого регулятора - Нацкомпослуг - Валерій Саратов.
Можливість купувати російський газ практично з 30-процентним дисконтом обернулася для України не тільки соціально-політичними дискусіями, але й спричинила економічні зміни. Розчарування більшості українців пов'язано частково з тим, що розраховувати на зниження вартості послуг централізованого опалення їм не доведеться. При цьому, бюджетна сфера і бізнес, навпаки, отримають послаблення фінансового навантаження при сплаті за спожиту теплову енергію. Чому у держави немає економічних підстав для перегляду вартості тепла для побутових споживачів, яким буде 2014 рік для комунальної теплоенергетики, а також де шукати кошти на модернізацію сектору теплопостачання «У.К.» розповів голова галузевого регулятора - Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг - Валерій Саратов.
 
- Валерію Володимировичу, у зв'язку із здешевленням вартості імпортованого російського газу не тільки бюджетні організації та юридичні особи, але також і населення очікують зниження тарифів на теплову енергію. Чому для побутових абонентів вартість тепла залишиться незмінною?
 
У минулому році обсяг внутрішнього видобутку природного газу в Україні склав 20 мільярдів кубометрів. З них приблизно 3,5 мільярда витрачається самими підприємствами на технологічні потреби. Залишилися близько 17 мільярдів кубометрів, які населення використовує для задоволення власних потреб. Тобто, цей газ використовується побутовими споживачами для приготування їжі, а також спалюється в системах індивідуального опалення. В результаті, - власного газу для забезпечення комунальної теплоенергетики енергоносієм не вистачає. Обсяг імпортного газу, який щорічно спалюють теплопостачальні підприємства, залежить від фактора сезонності та в середньому становить близько 8,3 мільярдів кубічних метрів. Як відомо, в Україні вартість природного газу для населення диференціюється за обсягом споживання. Зокрема, якщо побутові абоненти при наявності приладів обліку в рік споживають до 2,5 тисяч кубометрів, то гранична ціна на газ становить 725,4 гривні за тисячу кубів («У.К.» - без лічильника - до 798 гривень), а його максимальна вартість при щорічному обсязі споживання понад 12 тисяч кубометрів складає майже 2,7 тисяч гривень. А, наприклад, у багатій газом Росії гранична ціна при мінімальному обсязі споживання варіюється в діапазоні 1,1-1,3 гривень за тисячу кубометрів.
 
Валерий Саратов
 
Обладнання, яке стоїть на наших котельнях, при середній температурі дозволяє забезпечити стабільну подачу теплової енергії до квартир українців, але важливо розуміти, що для цього використовується закуплений газ. І, якщо б у вартість теплової енергії для населення закладалася ринкова ціна імпортного газу, яка доходила часом і до 430 доларів за тисячу кубометрів, то уявіть, наскільки б довелося збільшити тарифи на тепло для побутових споживачів! Щоб уникнути значного тарифного зростання, в 2011 році НКРЕ встановила вартість газу для теплокомуненерго, який використовується для забезпечення українців теплом, на рівні 163 долара (1309 гривень) за тисячу кубометрів. Сьогодні - це компромісна ціна між можливістю бюджету компенсувати різницю в тарифах і рівнем споживчих платежів. Тобто, навіть після зниження на 30 відсотків вартості російського природного газу («У.К.» - до 268,5 дол./тис. куб.м або до 2,5 тис. грн), ціна на газ для теплокомуненерго, встановлена НКРЕ, все одно залишається значно нижчою. Відповідно, підстав для перегляду вартості теплової енергії для населення немає, оскільки держава заздалегідь заклала у тариф невелику ціну на газ, щоб людям було простіше сплачувати за опалення.
 
- Чи можна тоді говорити про те, що здешевлення імпортного газу знизить навантаження на бюджет у частині відшкодування тарифної різниці, і дещо поліпшить фінансово-економічну ситуацію підприємств теплоенергетики?
 
На економіку сегмента теплопостачання це не вплине. По-перше, тому що, як я вже казав, для забезпечення тепловою енергією побутових абонентів вартість газу залишиться незмінною - 163 долара. Що стосується бюджетних організацій і юридичних осіб, то, згідно з рішенням Комісії від 31 грудня 2013 року, тарифи на тепло для непобутових споживачів коригуються в бік зменшення. Вартість теплової енергії знижена для 160 теплопостачальних підприємств-ліцензіатів регулятора. Виходить, зараз теплопостачальні підприємства закуповують газ за двома різними цінами. Це пов'язано з тим, що в сховища газ закачувався ще за високою ціною, і цей обсяг палива необхідно використовувати. Думаю, що до кінця року НКРЕ вартість газу відкоригує, і вона вирівняється.
 
Безумовно, зменшення вартості імпортного газу знизить видатки держбюджету на виплату компенсацій НАК «Нафтогаз-України» та поліпшить стан газопостачальних підприємств, а також скоротить витрати комерційних організацій і бюджетних установ (лікарень, шкіл, дитячих садків) на теплову енергію.
 
- У результаті коригування наскільки знизилася собівартість гігакалорії тепла для бюджетних організацій та інших категорій споживачів?
 
Для бюджетної сфери вартість теплової енергії в середньому зменшилася більш ніж на 20 відсотків: з 728 до 591 гривні за гігакалорію; для бізнесу зниження склало 12 відсотків - з 733 до 657 гривень. Згідно з нашими розрахунками, економія складе близько 2 мільярдів гривень, з яких 1,5 мільярди - припадає на місцеві бюджети. Ці кошти органи місцевого самоврядування зможуть використати на ремонт і утримання бюджетної сфери, а близько 500-600 мільйонів - оборотні гроші, які зможуть вивільнити промисловість та бізнес для ведення своєї подальшої господарської діяльності.
 
Саратов
 
- Згідно з домовленостями України з РФ, ціна на імпорт природного газу буде змінюватися щокварталу, у відповідності з величиною спеціальних коэффицентов, встановлених «Газпромом». Наскільки оперативно Нацкомпослуг зможе коригувати вартість теплової енергії для непобутових споживачів, і, яким буде механізм цього коригування?
 
Цей механізм діє вже зараз: вартість природного газу, згідно з формулою, коригується у відповідності з коливаннями ціни на нафту. Регулятор стверджує перерахунок тарифу ліцензіатам, якщо собівартість продукції змінилася більше ніж на 5 відсотків. В іншому випадку, підприємство в змозі перекрити свої втрати іншими джерелами. Коливання цін на газ будуть незначні, тому підстав для щоквартального перерахунку вартості теплової енергії не виникне. Але, якщо зміни будуть суттєвими, Комісія зможе оперативно перерахувати тарифи.
 
На сьогодні ми встановили економічно обґрунтований тариф на теплову енергію для 50 підприємств-ліцензіатів, іншим - тарифи відкоригували. Але це швидше пов'язано з процесом становлення Нацкомпослуг, розробкою та апробацією базових методик, розвитком взаємовідносин ліцензіатів і регулятора. В цьому році ми плануємо завершити розпочатий процес щодо розрахунку економічно обґрунтованої вартості гігакалорії тепла і кубометра води для наших ліцензіатів.
 
- Після підписання нових газових угод в експертному середовищі висловлювалася думка, що зниження вартості природного газу уповільнить проведення модернізації теплової енергетики. Чи поділяєте ви цю точку зору?
 
Навряд чи подібні припущення можна назвати експертними, оскільки крім зниження рівня енергоємності устаткування, у підприємств ще існує чимало проблем, пов'язаних з необхідністю скорочувати втрати в мережах, проводити модернізацію основних потужностей, оптимізувати технологічні процеси. Стратегія модернізації ліцензіатів закладена в інвестиційні програми, які схвалюються Комісією. Інвестиційні програми дозволяють передбачити в тарифі для тепло - і водопостачальних підприємств кошти на їх реалізацію. Наразі Нацкомпослуг затверджує такі програми підприємствам, і, хочу підкреслити, що їх виконання на сьогодні не залежить від ціни на газ! Враховуючи, що діючі тарифи не покривають витрати підприємств, ми прораховували фінансування цих програм у розмірі амортизаційних відрахувань, а також з урахуванням коштів, передбачених у місцевих бюджетах чи державних програмах. Наприклад, у 2012 році за даними бухгалтерського обліку, обсяг амортизаційних відрахувань склав 769,88 мільйонів гривень.
 
Прорахувати в тарифі обсяг коштів, необхідних на модернізацію, - не основне завдання регулятора. Головне завдання регулятора полягає в тому, щоб замінити в структурі тарифу собівартість на інвестиції. Іншими словами, регулятор повинен створювати умови, за яких підприємства в межах встановленого тарифу будуть знижувати рівень витрат, тобто скорочувати собівартість і нарощувати обсяг інвестицій. Але це вже другий етап нашої роботи.
 
- Якими підходами керується регулятор при затвердженні інвестиційних програм для підприємств? На рішення яких основних проблем у секторі теплоенергетики вони повинні бути орієнтовані?
 
Комісія аналізує подані підприємствами інвестиційні програми, і координує їх, відповідно до встановленого порядку затвердження. Ми використовуємо досить ефективний метод бенчмаркінгу («У.К.» - англ. benchmarking - метод оцінювання, порівняння та адаптації ефективних прикладів роботи з метою поліпшення загальних показників). Завдяки цій методиці ми бачимо, у якого підприємства найбільша кількість проблем, та які потребують негайного реагування.
 
А проблем у ліцензіатів дійсно безліч. І, коли кажуть, що для їх вирішення потрібно змінити обладнання, то це не зовсім так. У нас витрати умовного палива на виробництво однієї гігакалорії декілька вище, ніж у Європі («У.К.» - у.п. - одиниця обліку нафти, газу та торфу, що використовується для розрахунків корисної дії різних видів палива в їх сумарному обліку). Якщо європейці витрачають 150-160 кілограмів умовного палива на виробництво гігакалорії тепла, то у нас цей показник - в середньому 160-165 кілограм. Є підприємства, які «виходять» за межі цих показників, і, наприклад, витрачають 175 кілограм на гігакалорію. Так, вони потребують допомоги і там необхідно міняти. Але в цілому, я б не сказав, що ситуація по енергоємності обладнання на котельнях настільки критична, що вимагає повсюдної його заміни.
 
Саратов
 
Набагато суттєвішою проблемою є значні втрати теплової енергії в мережах. Ми вже домоглися практично стовідсоткового технологічного обліку на котельнях, і зараз, в першу чергу, необхідно зосередитися на тому, щоб «довести» тепло до стіни будинку в потрібній кількості з мінімальною кількістю втрат. Сьогодні понад 30 підприємств не вкладаються в нормативні втрати тепла. Для розуміння: нормативні втрати тепла розраховуються по кожній трубі, що підходить до конкретного будинку, в залежності від того, як вона прокладена, який ізоляційний матеріал використовується. Але в середньому цей норматив становить близько 13 відсотків. Для ліцензіатів, які демонструють серйозні відхилення від нормативних втрат, реалізація інвестиційної програми повинна бути спрямована в першу чергу на заміну і реконструкцію теплових мереж.
 
Ще однією важливою проблемою, яка вимагає зваженого і продуманого підходу, є заробітна плата теплоенергетиків. Якщо частка енергоносіїв у структурі собівартості тепла для населення сягає 60 відсотків, то заробітна плата, фактично, на другому місці - 20 відсотків. На сьогодні ми в тариф закладаємо середню заробітну плату в промисловості регіону, яка різниться по областях в силу об'єктивних причин. Відповідно, там, де вона вища, то й тепло буде коштувати більше. Наприклад, тепло в Макіївці коштує дорожче, ніж у Хмельницькому. Чому? Історично склалося, що у Хмельницькому працює 57 котелень, а в Макіївці - 138. При цьому, різниця показників середньої зарплати між цими містами становить приблизно тисячу гривень. У результаті виходить, що в собівартість теплової енергії в Макіївці закладено на 140 гривень заробітної плати більше, ніж у Хмельницькому. Отже, для таких підприємств на сьогодні вирішення першочергової проблеми має бути спрямоване на автоматизацію роботи безлічі невеликих макіївських котелень, а також на оптимізацію їх чисельності для того, щоб зменшити вартість гігакалорії тепла. Комісія приймає рішення щодо затвердження інвестпрограм кожному конкретному підприємству, виходячи з тих першочергових проблем, які вимагають якнайшвидшого вирішення.
 
- Скільком ліцензіатам у сферах теплоенергетики та водопостачання Комісія вже затвердила інвестпрограми? Які їхні обсяги фінансування і прогнозований рівень економії?
 
Станом на січень до Комісії звернулося 98 ліцензіатів у сфері водопостачання, з яких 46 підприємствам регулятор затвердив інвестиційні програми на загальну суму 438,3 мільйонів гривень. Планується, що в результаті реалізації програм, підприємства зможуть реконструювати близько 90 кілометрів водопровідних мереж, замінити понад 70 насосів на водонапірних станціях, провести капітальний ремонт 1,1 тисяч кілометрів каналізаційних колекторів, встановити 642 приладів технологічного обліку і 2,7 тисячі побудинкових лічильників. У результаті такої модернізації водопостачальні підприємства зможуть щорічно економити понад 90 мільйонів гривень.
 
Що стосується сфери теплоенергетики, то з 120 підприємств, які подали свої інвестиційні програми на розгляд, Комісія затвердила 17 інвестпрограм на загальну суму 342 мільйони гривень. Ці кошти будуть спрямовані на модернізацію близько 50 котлів, заміну понад 100 насосів на енергозберігаючі, встановлення більш 200 вузлів обліку на виході теплової енергії, реконструкцію близько 33 кілометрів мереж. Таким чином, за рахунок скорочення своїх витрат теплопостачальні підприємства отримають близько 250 мільйонів гривень економії на рік.
 
Саратов
 
- Крім амортизаційних відрахувань та бюджетних коштів, якими ще можуть бути джерела фінансування інвестиційних програм?
 
Міжнародні кредити. Але тут не все так просто. У найближчі кілька місяців Комісія прийме всі необхідні документи, які визначають підходи регулятора до навантаження тарифу. Чому це потрібно? Умовно, підприємство говорить Комісії, що має намір запозичити великий обсяг коштів для того, щоб якомога швидше провести модернізацію основних потужностей. Але, великий кредит означає зростання тарифу. Я не впевнений, що споживачі сьогодні з розумінням поставляться до ситуації, коли підприємство оперативно реалізує інвестпрограму, поліпшить показники і якість продукції, але при цьому вони будуть змушені платити за комунальні послуги в три рази дорожче. Тому Комісія повинна визначити, яку величину залученого кредиту ми дамо можливість ліцензіату закласти в тариф, щоб для споживачів оплата за тарифом залишалася посильною. Ми ж не можемо нехтувати принципами соціальної доступності тарифів і змусити людей всю заробітну платню віддавати на оплату комунальних послуг.
 
Не дивлячись на рекомендації Світового Банку та інших банків («У.К.» - міжнародні банки та інституції рекомендують Україні збільшити тарифи на теплову енергію на 30-50% для скорочення заборгованості енергетиків за природний газ), ми розуміємо, що потрібен продуманий підхід. Ми також вивчаємо європейський досвід, і знаємо, наприклад, що в Англії та Франції існує поняття «енергетичної бідності», яким передбачається компенсаційний механізм у разі, якщо для родини плата за опалення перевищує 10 відсотків. Регулятор повинен витримувати певних баланс інтересів ліцензіатів та споживачів, саме тому, ми вважаємо за необхідне розробити алгоритм, наслідування якого дозволить підприємству залучати позики і при цьому «не вдарить по кишені» споживача.
 
- Який обсяг запозичень комунальні теплоенергетики та водоканали (ліцензіати) вже залучили?
 
З ЄБРР, ЄІБ та МБРР сьогодні співпрацюють 17 водопостачальних підприємств, які уклали з цими фінустановами кредитні угоди на суму 45,5 мільйонів євро. До них планують приєднатися ще 8 водоканалів: загальна сума запозичень у сфері водопостачання складе близько 197 мільйонів євро. Також 5 теплопостачальних підприємств уклали договори на суму 58,5 мільйонів євро. Їхній перелік планує розширитися до 11 підприємств, а сумарний обсяг позик у секторі теплопостачання збільшиться до 152 мільйонів євро.
 
- Підприємства - ліцензіати Нацкомпослуг кажуть, що процес узгодження інвестиційних програм довгий і непростий. Це частково підтверджує надана вами статистика. При цьому, у жовтні 2013 року уряд своєю постановою №750 зобов'язав підприємства для цільового використання коштів відкривати в уповноваженому банку спецрахунки, на які автоматично зараховуються кошти на реалізацію інвестпрограм. Виходить, що при відсутності затвердженої регулятором програми, в тариф не закладені кошти на її реалізацію, а підприємства змушені порушувати постанову про обов'язкове відкриття спецрахунків та перерахування коштів на них?
 
Не порушують, тому що за один раз реалізувати комплекс цих процесів неможливо. У чому основна складність під час затвердження інвестпрограм? У зв'язку з тим, що більшість підприємств є комунальними, а також використовують кошти державного бюджету для компенсації тарифної різниці, то на момент затвердження інвестпрограми вони зобов'язані провести держекспертизу і мати висновки експертів на всі роботи, які вони проводять. На сьогодні підприємства не мають документації, яка пройшла держекспертизу, але наразі вони активно цим займаються. Комісія серйозно стежить за дотриманням встановлених алгоритмів: фактично, ми змушуємо підприємства діяти не так, як їм хочеться, а так, як повинно бути.
 
Саратов
 
- У минулому році Комісія заявила про розробку методики стимулюючого тарифного регулювання також відомої в міжнародній практиці, як RAB-метод, який передбачає нарахування доходу і повернення коштів на інвестований капітал. Чи буде застосовуватися цей механізм, або Комісія вирішила відмовитися від цієї ініціативи?
 
Комісія діє дуже послідовно. Ми вже створили всю необхідну базу щодо переходу на стимулююче тарифне регулювання. Але для того щоб це зробити, необхідно затвердити головний документ, в якому прописаний алгоритм і методика переоцінки основних фондів підприємств. Такий нормативно-правовий акт, який можна взяти за основу, вже розроблений Фондом держмайна. Але кожен напрямок переоцінки активів має свою специфіку. І ФДМУ складно адаптувати цей алгоритм до реалій нашої галузі з урахуванням особливостей тепло - і водопостачальних підприємств. Наразі ми проводимо так званий пілотний проект: ми обрали 4 підприємства (по два у сфері водопостачання та теплопостачання), які, користуючись методикою Фонду, проведуть переоцінку своїх основних активів. На підставі результатів, ми відкоригуємо цю методику. Перехід до стимулюючого регулювання можливий тільки після проведення такої переоцінки. Крім того, Комісія планує до кінця цього року повністю завершити процес розрахунку економічно обґрунтованої собівартості тарифів для всіх наших підприємств-ліцензіатів, і відкоригувати механізм переоцінки, що, у свою чергу, створить умови для добровільного переходу підприємств на стимулююче регулювання.
 
Розмовляла Марія Цатурян, фотографував Олександр Гаврилюк
Валерій Саратов
 

Украина Коммунальная
  в вашем смартфоне
 

 
 
Коментарі (9)
I am5
30 Січня 2014 p. 17:59
На последней фотке, Саратов говорит: "тариф будет воооооооооооооооттттттт такой!"
Vasiliy5
30 Січня 2014 p. 21:47

Клево излагает Ревизор. Только ни хрена ему сделать не удасться! они хоть и трындят, что типо "створили незалежний регулятор" - а Папередник и Портрет скажут тарифы не трогать - и вот вам все экономическое, млин, обоснование. жкх как было в жопе так там и будет. а как только оно из этой жопы голову высунуть попробует - его снова тудой отправят. ибо не хер населення великими тарифами лякати. бо якщо злякаються - то гранати полетять. простите за эмоции ...

Vasiliy4
30 Січня 2014 p. 21:52
И еще! пусть этот умник попробует сам в свой НКВД хоть одну инвестпрограму подать! они ж пока руки не выламают, фиг с маслом будет, а не програма.И що это за невнятный трындеж, пан Ревизор, по поводу постанови 750? да за одно это только убить Папередника и всю вашу компашку надо
Владимир3
31 Січня 2014 p. 08:07
Сплошное словоблудие , пусть этот умник расскажет как работать по 750 постанове КМУ если не работает закон про ПЕК , не успело предприятие открыть счет как его тут же "положило" ДВС !
Мария Цатурян4
31 Січня 2014 p. 11:44
http://blog.jkg-portal.com.ua/ua/blog/one/spec-rahunki-dlja-nvestprogrami-msja-nezdjsnenna - ДУМКИ ФАХІВЦЯ З ПРИВОДУ ПОСТАНОВИ УРЯДУ 750, ЯКЩО КОГОСЬ ЦІКАВИТЬ
Мария Цатурян3
31 Січня 2014 p. 11:47
Дуже добре, що в нас багато небайдужих та кожний має свою думку та правила ввічливості та коректного спілкування ніхто не відміняв
Андрій Осадчий5
31 Січня 2014 p. 12:24
Господа, коллеги! Я думаю, даже убив ап стену Папередника, Портрета и всех остальных - мы не сделаем лучше, система то останется. Другие Папередники придут и будут то же самое делать. Нужно систему заставить работать по другому, с учетом интересов лицензиатов прежде всего. но первым шагом ко всему этому должно стать понимание того, что больше нельзя перед выборами играть с населением в "добрые тарифы"
Олена2
31 Березня 2014 p. 15:46
Интересно, а где сейчас Саратов? В Нацкомиссии его нет.....
Владимир3
09 Квітня 2014 p. 22:51
Алэ , Валерик ты где ? Почему на работу забил ?
Loading...

загрузка...
 
Loading...