Пільгова ставка ЄСВ: комунальники «пролітають»

Потрібно зазначити, що це вже не перша суперечка, пов'язана із зміною тексту законопроекту після його прийняття. Так, 17 вересня минулого року у Верховній Раді вибухнув скандал, через те, що, начебто, текст закону про особливий порядок місцевого самоврядування Донецької і Луганської області за авторством Президента Петра Порошенка був змінений, зокрема підконтрольні території визначає керівник Антитерористичного центру, а не Верховна Рада, як в тексті проголосованого законопроекту. Однак, через не набуття чинності цього закону, вищезгадана суперечка зникла сама собою, так само несподівано, як і виникла. Але, як кажуть, залишився неприємний осад, тому «У.К.» вирішила порівняти зміст деяких законів за підписом Президента Петра Порошенка  із так званого «нічного» реформаторського пакету  28 грудня зі стенограмою пленарного засідання Верховної Ради України від 28 грудня 2014 року, яка є у вільному доступі на сайті Парламенту.

 

Для прикладу можна взяти Закон України №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який начебто має полегшити життя бізнесу та вивести зарплати із тіні. 

 

Зі стенограми пленарного засідання Верховної Ради України від 28 грудня 2014 року:

 

«Головуючий: Наступний законопроект (реєстраційний номер 1573). Достатньо цікавий. Про єдиний соціальний внесок. Достатньо цікавий. І я запрошую до слова Прем’єр-міністра Арсенія Петровича Яценюка. Прошу.

 

ЯЦЕНЮК А.П.  Дорогі друзі, це один із ключових законопроектів, і я хотів би відзначити надзвичайно конструктивну позицію всіх фракцій… Сьогодні у нас ставка Єдиного соціального внеску – 41 відсоток. Це надмірне навантаження на заробітну плату… Якщо підприємство виконує всі умови, визначені цією статтею по детенізації, (тобто фактично збільшує розмір заробітної платні), то тоді це підприємство починає платити єдиний соціальний внесок у розмірі 16,4 відсотка, а не 41 відсоток, як є сьогодні. (Оплески). 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде реальна детенізація. 

 

ЯЦЕНЮК А.П. Ще раз підкреслюю, ми сподіваємося на те, що держава зі свого боку зробила неймовірний крок. Зменшення фактично Єдиного соціального внеску з 41 до 16 відсотків. (Оплески)…Будуть  складнощі в адмініструванні.  Але це справжня реформа, сильна реформа. І успіх цієї реформи залежить від реальних  намірів бізнесу і від справжнього діалогу влади і бізнесу… Дякую  за увагу. І прошу проголосувати з врахуванням поправок, внесених  комітетом і погоджених урядом. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.  Я думаю, що ми можемо ставити на голосування, надзвичайно важливе питання… Прошу голосувати. Прошу голосувати, шановні народні депутати.

 

 

Я думаю, що таке рішення українські підприємства і громадяни чекали десятки років, коли можна буде чесно платити заробітну плату і чесно поповнювати Пенсійний фонд. Тому щиро всім дякую за такі ідеї, за голосування».

 

Так і хочеться додати «і потім вони жили довго та щасливо», але ейфорія зникає миттєво, якщо проаналізувати весь текст опублікованого на сайті Верховної Ради Закону України №77-VIII.

 

Під соусом зменшення ЄСВ та легалізації заробітних плат уряду вдалося проштовхнути в обгортці законопроекту №1573 фактично нову редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відтепер цей Закон має лаконічнішу назву «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та передбачає з 1 січня 2015 року створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 

 

Читайте також: Тарифи на ЖКП ведуть українців до боргової ями

 

Також цим законом передбачаються зміни до адміністративного та кримінального законодавства, які посилюють відповідальність роботодавця. Зокрема, йдеться про фінансові санкції для юридичних та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, запроваджуються штрафи для посадових осіб за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; збільшуються в 1,3-2 рази розміри штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ, порушення при поданні звітності щодо ЄСВ, подання недостовірних відомостей, несплату або несвоєчасну сплату Єдиного внеску.

 

Але не лише посилення відповідальності та штрафи приніс Закон № 77-VIII. Серед іншого його нормами істотно зменшені суми страхових виплат з об’єднаного Фонду соціального страхування.

 

Так, згідно статті 26 оновленого Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2015 року допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі замість чотирикратного розміру у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, і не залежить від страхового стажу.

 

Також істотно змінено у бік зменшення суми допомоги у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, так звані «лікарняні». З 1 січня 2015 року така допомога виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу:

 

- 50% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;

 

- 60% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;

 

- 70% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років;

 

- 100% середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.

 

Питанню зменшення ЄСВ та легалізації заробітних плат, заради якого і підтримали законопроект №1573 268 нардепів, присвячено лише ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №77-VIII. Згідно з ними, встановлено, що тимчасово, з 1 січня 2015 року по 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки Єдиного внеску, застосовуються з коефіцієнтом 0,4, у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

 

- загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; 

 

- середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30% у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

 

- середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 грн;

 

- середня заробітна плата по підприємству складе не менше 3 мінімальних заробітних плат.

 

Читайте також: Уряд вкотре планує вдосконалити ЖКП

 

З аналізу цієї норми можна зробити висновок, що вона має диспозитивний характер і надає роботодавцю право вибору у вирішенні питання переходу на пільговий режим ЄСВ, виходячи з наявної фінансово-економічної ситуації суб’єкта господарювання.

 

Водночас нормами постанови КМУ №869 від 1 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» передбачено, що коригування тарифів відбувається лише у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов'язаних з наданням житлово-комунальних послуг, з причин, які не залежать від підприємства, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, цін (тарифів) на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин їх структури, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

 

Тобто, якщо навіть суб’єкт господарювання – виконавець житлово-комунальної послуги і матиме бажання скористатися нормою ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №77-VIII та перейти на пільговий режим сплати ЄСВ, то на практиці він ніколи не зможе збільшити фонд заробітної плати втричі, оскільки це потягне за собою збільшення прямих витрат з операційної діяльності, які входять до структури тарифу згідно постанови КМУ №869, тобто тариф на послуги потребуватиме перегляду. Однак, таке коригування неможливе через те, що зменшення ЄСВ відбуватиметься якраз з причин, які залежать від підприємства, тобто згідно його власного волевиявлення, тому норма про обов’язкове коригування тарифів на житлово-комунальні послуги тут не спрацює.

 

Що стосується ЖБК та ОСББ, які за українським законодавством також є юридичними особами, відтак нараховують і сплачують ЄСВ за ставкою 36,67% у Фонд заробітної плати за фізичних осіб-найманих працівників, або осіб, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, то вони теж навряд чи скористаються правом переходу на пільговий режим сплати та нарахування ЄСВ.

 

«ОСББ та ЖБК ні фінансово, ні морально, ні фізично не зможуть одночасно виконати всі умови переходу на пільговий ЄСВ, оскільки втричі збільшити фонд заробітної плати найманим працівникам ОСББ або ЖБК фактично не дадуть самі ж мешканці-власники на загальних зборах, оскільки питання соціально чуттєве», - наголошує голова правління «ГО «ОЖБК, СББ «Вікторія» м. Запоріжжя» Людмила Шанц.

 

Отака от детенізація від реформаторського уряду, повз яку ЖКГ «пролітає» з вірогідністю 120%.