ГоловнаІнтерв’юІнтерв’ю У нас зараз перехідний період: галузь переходить від комунальної форми власності до приватної

У нас зараз перехідний період: галузь переходить від комунальної форми власності до приватної

Мінрегіон спільно з Федерацією роботодавців України і профспілкою працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України 9 червня підписали договір про створення Галузевої тристоронньої соціально-економічної Ради.

Міністерство регіонального будівництва, розвитку і ЖКГ спільно з Федерацією роботодавців України і профспілкою працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України 9 червня підписали договір про створення Галузевої тристоронньої соціально-економічної Ради. Проте, якими повноваженнями буде наділена Рада, які правові відносини в галузі вона буде регулювати ІА «Україна Комунальна» розповів глава Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерації роботодавців ЖКГ України» Олег Адамов. 

- У чому причина створення галузевої Ради? Які завдання поставлені перед цим органом?
 
Таке рішення було прийнято на виконання Закону «Про соціальний діалог в Україні» та указу Президента «Про Національну тристоронню соціально-економічну раду». У нас створений такий орган як національна тристороння Рада, яку з боку держави очолює Віце-прем'єр-міністр-Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, з боку роботодавців - голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ і Федерація профспілок України (глава Юрій Кулик – «У.К.») з третього боку. І наша рада - це перший прецедент створення подібного органу на галузевому рівні. У багатьох галузях української промисловості зараз ведеться робота з реалізації аналогічних ініціатив, але ми були перші, хто підписав рішення про створення такого органу. Ця рада буде функціонувати постійно, на паритетних умовах для всіх учасників. І ми, і профспілки, і держава делегує однакову кількість фахівців, визначену нашим спільним рішенням.

- Яка кількість  людей буде входити до складу Ради?
 
Склад Ради визначено в кількості 15 членів, по 5 фахівців з кожної сторони. Очолювати орган співголови будуть по черзі, і головуючий буде змінюватися кожного року.
 
- Хто зараз головує?
 
Ми ще не визначилися. Поки рішення було прийнято лише про створення Ради, підписаний відповідний документ. Зараз ведеться робота по затвердженню регламенту роботи цього органу. До компетенції цього органу увійдуть всі питання, що стосуються соціально-трудових та економічних відносин. По суті, ми будемо брати участь у вирішенні всіх ключових питань, які цікавлять галузь. На засідання Ради будуть виноситися всі питання, пов'язані зі створенням нормативно-правової та законодавчої бази, а також ініціативи будь-якої з сторін.
 
- Над чим зараз працює Рада?
 
Існує Закон, що визначає повноваження і обов'язки цього органу, яким по суті визначений мінімум того, що повинно бути закладено у роботу Ради. Зараз ми, спираючись на законодавство, проводимо консультації з фахівцями, на предмет того, які ще повноваження можуть бути покладені на цей орган з метою забезпечити колегіальність у прийнятті рішень, саме за участю роботодавців та профспілкою для максимально ефективного вирішення проблем і питань галузі. Таких питань на сьогоднішній день дуже багато, і в цілому її подальший розвиток залежить і від проведення реформи і від інших факторів. Безумовно, першим номером у порядку денному Ради буде прийняття нової галузевої угоди на 2013-2014 роки, оскільки дія нинішньої угоди завершиться вже в кінці цього року.
 
- Які додаткові повноваження, на Вашу думку, можуть бути покладені на Раду?
 
Як сторона, що представляє інтереси роботодавців, ми розуміємо, що нам необхідно приймати участь, безумовно, у всій науковій роботі, яка проводиться профільним Міністерством. Проблем у цій сфері дуже багато і, на жаль, не завжди ми отримуємо ті нормативні документи, яких дійсно потребують підприємства галузі, і які б захищали наші інтереси. Це стосується і розробки всіх загальнодержавних програм розвитку, фінансування яких буде йти за рахунок держбюджету.
 
- Нещодавно представники галузі обговорювали ініціативу регулятора - Нацкомуслуг, який планував своєю постановою змінити систему нарахування заробітної плати співробітникам тепло-і водопостачальних підприємств. Як Ви оцінюєте цю ініціативу і якими будуть дії Ради в цьому питанні?
 
Нарахування та виплата заробітних плат - це «болюче» питання для галузі ЖКГ. Цю проблему неодноразово піднімали і ми, і представники профспілок. Ми знаємо про те, що підприємства «зажаті» діючими тарифами на житлово-комунальні послуги і держава не завжди йде по шляху їх економічного обгрунтування, а ця сфера здебільшого регулюється політично міркуваннями. Відповідно, від цієї ситуації залежать і роботодавці, і профспілки, тому що в результаті ми не можемо залучити на підприємства кваліфікованих кадрів, оскільки існуючий рівень оплати праці не дозволяє це робити. 
 
З іншого боку, профспілки також намагаються відстоювати свої права і зацікавлені в підвищенні рівня оплати для колективу підприємства. Тому, безумовно, це питання має вирішуватися виключно на рівні центральних органів влади. У нас існує досить багато все ще не відрегульованих моментів, в тому числі і в роботі Нацкомісії. «Білих плям» ще багато... Тим більше, якщо говорити про нормативну роботу, ні для кого не секрет, що вона виконана лише на 10% від запланованих показників. У тому числі, це стосується повноважень комісії, яка як державний регулятор також повинна мати можливість законодавчої ініціативи, але у них на сьогодні такої можливості немає. Для і цього і потрібна наша Рада, щоб дати можливість всім учасникам галузі бути ще й учасниками соціального діалогу, брати участь у розробці та обговоренні законодавчих ініціатив. Для цього ми зараз працюємо і з Нацкомуслуг, і з НКРЕ, і з профільним Комітетом Верховної Ради.
 
- Яка Ваша позиція щодо питання тарифної політики?
 
Наша позиція завжди була і буде - тарифи на послуги ЖКГ необхідно приводити до економічно обгрунтованого рівня. Але, варто розуміти, що під таким обгрунтуванням не мається на увазі взяти реальну собівартість послуг і все це фінансове навантаження перекласти на плечі населення. Необхідно запропонувати підприємствам такі механізми, які дозволять їм знижувати собівартість послуг, які вони виробляють. І перші кроки в цьому напрямку вже були зроблені. Ми дуже щільно працювали над розробкою і просуванням в парламенті законопроекту, яким пропонується ввести в тарифи інвестиційну складову. Цей законопроект вже прийнятий, але він поки не працює, оскільки для його реалізації необхідно прийняти ще ряд нормативних документів. Зараз ми активно працюємо над їх створенням.
 
- Чому до цього часу необхідні для вступу в силу цього Закону нормативні акти так і не були прийняті?
 
Наскільки я пам'ятаю, необхідні документи потрібно було розробити протягом трьох місяців з моменту вступу в силу цього закону. Тому з цього приводу повинна бути створена робоча група в Мінрегіоні, але її робота ще на почалася. Однією з функцій галузевої ради буде дисциплінувати всі сторони соціального діалогу, з тим, щоб вони були введені в певні рамки і розуміли, що кожного тижня, у відповідність з регламентом, вони будуть звітувати, що було зроблено за цим нормативним документом, хто за це відповідає і так далі. Сьогодні, у кожної сторони свої інтереси, за аналогією з байкою «лебідь, рак і щука», але в певній точці всі учасники соціального діалогу повинні сходитися і вирішувати свої проблеми спільно.
 
- Чи дозволить введення інвестиційної складової до тарифу скасувати субсидування галузі, а саме виплати держави на компенсацію різниці в тарифах?
 
Я не можу сказати, що це основне рішення проблеми дотування, але введення інвестиційної складової, безумовно, вплине на це. Перш за все, вступ такої норми в силу дозволить створити підстави для залучення інвестицій в галузь і вплинути на зниження собівартості послуг ЖКГ.
 
- Чи можна сказати, що зі створенням галузевої Ради представники галузі ЖКГ можуть говорити про формування свого законодавчого лобі, за аналогією з аграрними, нафтовими, будівельними лобістськими організаціями, які вже представляють інтереси відповідних галузей?
 
Ведення соціального діалогу на тристоронньому рівні - нормальна світова практика, в якій беруть участь роботодавці, профспілки та держава. Вона була закладена в США ще на початку століття. У нас, на пострадянському просторі, аналогічні ініціативи стали розвиватися буквально нещодавно, і в основному були представлені з боку профспілок, а роботодавці в цьому процесі участі не брали. І лише починаючи з початку 2000-х років на адресу роботодавців перекладаються деякі повноваження, важелі яких дозволять їм бути рівноцінним, повноправним учасником галузі і партнером в тристоронньому діалозі. 
 
У нас зараз перехідний період: галузь переходить від комунальної форми власності до приватної. І комунальні підприємства в основному орієнтовані на місцеві влади, на якісь свої внутрішні інтереси і не зацікавлені в зміні ситуації в ЖКГ, на відміну від приватного інвестора, який розуміє потенціал і привабливість цього ринку.
 
Розмовляла Марія Цатурян
 
Олег Адамов
 
Коментарі (0)