ГоловнаІнтерв’юТеплоенергетикаУтеплення будівель - дуже важливий напрям у теплопостачанні

Утеплення будівель - дуже важливий напрям у теплопостачанні

Про те, наскільки ефективно проходить реалізація проекту «У.К.» розповів заступник директора проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Андрій Міцкан.
Необхідність модернізації централізованих систем теплопостачання в українських містах уже ні в кого не викликає сумніву. При цьому вже є розуміння, що основним напрямом у цій модернізації має стати енергоефективність та енергозбереження. На вирішення цієї проблеми спрямований і проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». Про те, наскільки ефективно проходить реалізація проекту «У.К.» розповів заступник директора проекту «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Андрій Міцкан.
 
Коли стартував проект USAID? Як виникла його ідея?
- Проект виконується на кошти Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Він був задуманий ще в 2008 році і був підтриманий урядом України. Проект став результатом тієї оцінки, яку провели експерти Світового банку щодо ситуації у сфері української теплоенергетики. Експерти прийшли до висновку, що в Україні, на жаль, не ефективно використовуються енергоресурси, а сама якість послуг з теплопостачання дуже низька. Саме після цього і виникла ідея проекту «Реформа міського теплопостачання в Україні», який стартував 1 березня 2009 року. Він був розрахований на три роки, але, у зв'язку з досягненням гарних результатів, - був продовжений ще на один рік. Мета проекту полягає в тому, щоб допомогти уряду і українським містам реформувати сектор теплопостачання, зробити ці послуги надійними, доступними і головне - ефективними.
 
З якими державними органами ви працюєте?
- Сьогодні ми активно працюємо з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ в галузі підготовки законопроектів, що стосуються механізмів переходу галузі теплоенергетики на енергозберігаючі технології. Співпрацюємо також і з Міністерством соцполітики, оскільки реформа теплопостачання пов'язана з реформуванням і тарифною політикою в тому числі, а значить, необхідно забезпечити захист малозабезпечених людей від підвищення цін. Крім цього, обговорюємо з Національною комісією з регулювання у сфері комунальних послуг методику формування тарифної політики.
 

 
Який обсяг інвестицій закладений для реалізації цього проекту?
- Загальний бюджет проекту становить 18,5 млн дол. - 3,5 млн дол. представляють собою фонд для спільних інвестицій, тобто коштів для впровадження енергоефективних проектів у містах. Кошти спрямовані на надання технічної допомоги та консультацій, у розробку і розвиток енергетичних планів.
 
Ці гроші вимагають повернення?
- Треба зазначити, що ця допомога виділяється на безкоштовній основі, це грантові ресурси. За допомогою цих грошей ми намагаємося зробити не просто якесь поліпшення в сфері теплопостачання, ми намагаємося залучити і інших інвесторів для того, щоб і вони вкладали додаткові кошти для впровадження енергоефективних проектів у секторі теплопостачання. Хочу зазначити, що сьогодні у нас 38 міст-партнерів, з них в 25 містах ми робимо серйозні проекти по створенню енергоменеджменту, здійснюємо розробку муніципальних енергетичних планів, які є стратегічними планами з енергетики в кожному з міст-партнерів. Крім цього, проводимо роботу з підготовки та розвитку інвестиційних програм, завдяки яким залучаються кошти інших інвесторів.
 
Що собою являє енергетичний план?
- Енергетичний план - це документ, який створюється за підсумками проведення енергоаудиту. На сьогоднішній день ми провели більше 350 енергоаудитів типових будівель в наших містах-партнерах та 21 аудит теплових систем. Мета енергоаудиту полягає не в критиці міської влади, а в реальному розумінні ситуації з міським теплопостачанням і який потенціал є для енергозбереження. Таким чином, повний аудит міста - це основа енергоплану.
 
І які результати енергоаудиту?
- Ми з'ясували, що в містах потенціал для економії енергоресурсів доходить до 40%. З урахуванням цього ми складаємо перелік пріоритетних інвестиційних проектів, які можуть дати швидкий результат.
 
Скільки коштів необхідно, щоб провести енергоаудит?
- Вартість самих послуг з енергоаудиту складає, в середньому, на одне будівництво 1 тис. дол. Звісно, у нас немає можливості провести енергоаудит кожної будівлі, тому з керівництвом міст-партнерів ми визначали 15 типів будинків, з яких 5 з бюджетної сфери - школи , дитячі садки та 10 житлових будинків. Після проведення енергоаудиту цих будівель, міська влада узагальнювала цю інформацію і враховувала ці дані на інших будівлях міста.
 
За якими критеріями відбирається проект для подальших інвестицій?
- Насамперед, це повинні бути швидкі по окупності проекти - до трьох років. До них, безумовно, відноситься, облік і регулювання. Необхідно налагодити облік тепла з установкою лічильників та вузлів погодного регулювання подачі тепла. Не таємниця, що люди дуже часто платять за обігрів вулиці. Утеплення будівель - дуже важливий напрямок у теплопостачанні, що показав, що насправді до цього часу галузь теплопостачання реформувалася за рахунок інвестицій в систему теплопостачання підприємств. Європейський досвід показав, що це неправильний підхід.
 
Наприклад, у Польщі після інвестицій десятків мільярдів доларів на систему теплопостачання підприємств, жителі міст почали утеплювати будівлі, і ті потужності підприємств теплопостачання, які були створені за рахунок вкладених коштів, виявилися просто незатребуваними. Тому в Україні ми пішли іншим шляхом і уряд України, і міста-партнери погодилися з цим. Є розуміння того, що першочергове завдання - це утеплення будівель, зменшення споживання тепла, і насамперед, самими споживачами. Сьогодні втрати тепла в будинках - це левова частка всіх втрат тепла. Звичайно, залишаються важливі питання і в енергоефективності при виробництві та транспортуванні тепла, трапляється багато аварій на теплотрасах. Інвестиції, безумовно, потрібні, але необхідно зменшувати втрати тепла в самих будинках.
 
Як ви ставитеся до того, що деякі мешканці утеплюють тільки свою квартиру в багатоповерховому будинку?
- Будинок - це інфраструктурний комплекс, який є нерозривним цілим і вимагає відповідно єдиних дій. Європейський і американський досвід показав, що лише повне утеплення будівель дає позитивний результат. Тільки за рахунок цього я вже говорив, що можна добитися значного зменшення споживання тепла. Якщо будинок утепляти вибірково, окремими шматками, то виникає так звана точка роси і волога концентрується там, де немає утеплення, і будинок починає руйнуватися. Існує ще й чисто юридична проблема. Сьогодні просто так підійти до будівлі і почати її утеплювати - неможливо. Важливим етапом у вирішенні цього питання є створення ОСББ.
 
Створення цієї структури - це перший крок у вирішенні багатьох комунальних проблем, у тому числі і теплопостачання. Без створення ОСББ треба обійти всі квартири і отримати 100% згоду на виконання робіт у будинку. Зробити це погодьтеся дуже складно, а часом і не реально.

 
 
Ви сказали, що продовжили термін проекту. На якому етапі, сьогодні знаходиться його реалізація?
- Я вже говорив, що на сьогоднішній день ми працюємо в 25 містах. При цьому проводиться велика технічна робота, розробили 21 енергетичний план. У ці міста йдуть реальні інвестиції на модернізацію системи теплопостачання. З нашою допомогою міста-партнери отримали 94 млн дол інвестицій. Це в основному, прямі гранти, які міста отримали на безкоштовній основі. Надходять гроші і з інших джерел, у тому числі з місцевих та державного бюджетів, і гроші приватних інвесторів. Серед останніх у деяких містах України ми працюємо з компанією ДТЕК.
 
Крім цього, в даний час ми працюємо з останньою четвіркою міст, які ми відібрали для енергопланування - це Київ, Дніпропетровськ, Рівне та Хмельницький. У цих містах ми закінчили перший етап, провели енергоаудит і зараз готуються концепції енергопланів, які будуть обговорюватися з громадськістю в кожному з цих міст.
 
За якими параметрами відбиралися міста для участі у проекті?
- Ці критерії включають готовність і політичну волю міської влади до реалізації проекту. Важливий критерій також - фінансова спроможність міста до реалізації цього проекту. Дуже важливо для нас побачити, що роблять самі міста у вирішенні проблем теплопостачання. Наш принцип відбору полягає не в тому, щоб допомагати тим, хто нічого не бажає робити. Ми допомагаємо тим, хто хоче, але не знає як вирішувати проблеми теплопостачання. Ми отримали близько 100 заявок від міст на участь у нашому проекті.
 
Як Ви контролюєте цільове використання коштів?
- З кожним з міст-партнерів ми підписали меморандум про співпрацю, в якому були обговорені всі умови. Місто повинно було робити все для того, щоб результати проекту були прозорими і щоб вони публічно висвітлювалися у всіх засобах масової інформації. Крім цього, повинен бути громадський контроль і доступ до результатів реалізації проекту. Крім цього, проводиться моніторинг, яким чином проводяться роботи і які результати вони дають, і куди спрямовуються кошти від економії енергоресурсів. Наша внутрішня тендерна процедура теж прозора. Такий підхід - це гарантія того, що гроші витрачаються тільки за призначенням.
 
Яку суму отримує кожне місто, що бере участь у проекті?
- Повинен сказати, що міст багато, а гранти наші теж обмежені. Виходить, що в середньому до 250 тис. дол. отримує кожне місто. У Краматорську, наприклад, здійснено проект виробництва та розподілу тепла - загальна сума проекту склала 5 млн грн.
 
Які проблеми заважають реалізації проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні»?
- Ми працюємо як на місцевому, так і національному рівнях. На національному рівні ми працюємо з міністерствами, комітетами Верховної Ради щодо зміни нормативно-правової бази і тут, звичайно, не все так легко і просто. Справа в тому, що був період, коли уряд змінювався дуже часто. І ми тільки встигали пояснити міжнародну практику у вирішенні проблем теплопостачання. До проблеми сьогодні можна віднести і загальний фінансовий стан української економіки. Щоб зробити енергоефективність і зменшити споживання, наприклад, газу в Україні, потрібні інвестиції. Ми розуміємо, що в даний час приватні інвестори обмежені у фінансових ресурсах і реальним джерелом фінансування є міжнародні фінансові організації, такі як: Європейський і Світовий банки і інші наші партнери з якими ми дуже тісно працюємо. Але треба розуміти, що і ці джерела теж обмежені. Державний бюджет теж не дозволяє вкладати серйозні інвестиції в модернізацію системи теплопостачання.
 
Чи передбачає проект підвищення тарифів?
- Наш підхід, і так ми працюємо з національним регулятором полягає в тому, що ми надаємо допомогу в розробці тарифної методології, що відображає реальні витрати і які містять інвестиційну складову, так як без джерела фінансування ніякого енергозбереження бути не може. Дива немає, гроші з неба не падають, за все платить споживач. Безумовно, в країні повинна бути створена програма захисту малозабезпечених споживачів і це теж один з наших принципів у роботі. Для цього ми працюємо з міністерством соціальної політики. Міжнародний досвід свідчить, що тарифи повинні бути для всіх однаковими, але малозабезпечені споживачі повинні бути захищені, вони повинні отримувати пряму допомогу.
 
Наскільки відповідає енергоєфективність українських будівель європейським нормам?
- На сьогоднішній день енергоаудит показав, що енергоспоживання по теплу у нас в середньому становить від 170 до 225 кВт. час. м. кв. на рік. У європейських країнах цей показник перебуває на рівні 70 кВт. час. м. кв. на рік, а за новими нормами він складе 15 кВт. час. м. кв. на рік. Наші норми сьогодні для об'єктів нового будівництва знаходяться в діапазоні 70-75 кВт. час. м. кв. на рік. Ми на майбутнє взяли тільки те, що європейські країни мають вже сьогодні. Розрив звичайно великий і треба розуміти, що рішення цієї проблеми вимагає великих інвестицій. Наш енергоаудит показав, що для термомодернізації одного типового багатоквартирного будинку необхідно 2-3 млн грн.
 
Ви сказали, що проект завершиться 1 березня 2013 року, але ж робота з модернізації системи теплопостачання буде продовжуватися. Скажіть, чи підготовлені національні кадри для цієї роботи?
- Будь-який проект має початок і кінець, але мета нашого проекту не була вирішити всі проблеми в українських містах. Перед проектом стояло завдання підготувати національні кадри для продовження цієї роботи і після закінчення проекту. І такі кадри вже підготовлені, ми навчили 25 енергоаудиторських компаній і передали їм безкоштовно програмне забезпечення та методики енергоаудиту, навчили 5 регіональних тренінгових центрів і теж передали їм методику й програмне забезпечення по енергоплануванню. Тому я впевнений, що і після закінчення нашого проекту, робота по модернізації системи теплопостачання, енергозбереження та енергоефективності буде продовжена.
 
Розмовляв Микола Бойко
 
Коментарі (0)