Відключити не можна, обмежити

Новини по темі

07 Травня 2024 p. 10:30
Через масштабну аварію у Полтаві воду будуть надавати за графіком   

02 Травня 2024 p. 11:18
В Херсонській ОВА пояснили, чи треба відновлювати Каховську ГЕС  

30 Квітня 2024 p. 14:50
В Мінфіні роз’яснили деталі будівництва нового водогону після підриву Каховської ГЕС  

КП «Компанія «Вода Донбасу» в черговий раз ініціювала введення обмежень на подачу води міськводоканалам, які заборгували їй за спожиту воду. Цього разу в групі ризику «зневоднення» в числі інших міст виявився Донецьк, в якому проживає майже чверть населення 4,5 мільйонної Донецької області, а з урахуванням трудової міграції з найближчих міст - і вся третина. Поки загроза запровадження «економного» водного режиму в окремих містах регіону не реалізована. Але проблема залишається невирішеною і може знову загостритися вже на початку березня.

У групі ризику в Донецькій області виявилися відразу сім міст: Донецьк, Маріуполь, Слов'янськ, Харцизьк, Красногорівка, Ясинувата і Зугрес. У всіх цих містах водопостачання забезпечують водоканали, які не входять до складу компанії «Вода Донбасу». Всі водоканали за підсумками січня 2013 року не в повній мірі справили поточні розрахунки за воду, поставлену ним «Водою Донбасу». У зв'язку з цим компанія заявила про можливе обмеження подачі води у п'яти містах - Донецьку, Слов'янську, Харцизьку, Краматорську та Красногорівці. Рішення обласної енергетичної комісії про введення обмежень на подачу води міськводоканалі-боржникам повинно було вступити в силу 20 лютого, але фактично санкції введені не були. Подача води була короткочасно обмежена лише у Красногорівці - з 17 лютого.

Хронологія «зневоднення»

Втім, обмеження подачі води на рівні окремих міст - для Донецької області тема не нова. Фактично - це відпрацьований у регіоні механізм адміністративного впливу на боржників з числа водоканалів, які не входять до складу компанії «Вода Донбасу» - найбільшої водопостачальної компанії східної України. Так, чотири роки тому - в лютому 2009 року компанія «Вода Донбасу» зменшила на 20% щодобову подачу питної води чотирьом містам Донецької області - Макіївці, Слов'янську, Ясинуватій і Харцизьку. У вересні 2010 року була обмежена подача води Маріуполю. У березні 2011 року на 30% урізано водопостачання Вугледара, в квітні - на 10% зменшено подачу води у Зугрес, на 15% - Слов'янську, і 30% - Краматорську. У травні 2011 року «Вода Донбас» скоротила подачу води Красногорівці, Вугледару та Слов'янську. У серпні 2011 року - Маріуполю. У травні 2012 року на 15% була обмежена подача води Слов'янську, а компанія «Вода Донбасу» оголосила про можливе обмеження водопостачання водоканалів трьох міст - Донецька, Маріуполя та Харцизька. У січні 2013 року на режим обмеженого водоспоживання в черговий раз перейшов Слов'янськ.

Тому в Донецькій області перепади у водопостачанні міст не дивина, а, можна сказати, регіональна традиція. Причому за останні роки в регіоні сформувався чіткий алгоритм дій щодо обмеження подачі води містам. Спусковим гачком в даному процесі зазвичай є погіршення поточних розрахунків водоканалів з компанією «Вода Донбасу» за спожиту воду. Спочатку компанія нагадує боржникам про необхідність своєчасних розрахунків, попереджає про можливе скорочення подачі води. Обмеження водопостачання відбувається поетапно. Подача води зменшується пропорційно розміру заборгованості - найчастіше на 10-15%, але може бути введено і 30-відсоткове обмеження. Якщо санкції не призводять до бажаного результату, обмеження може бути «посилене» і до 50%.

Часто подача води зменшується на нетривалий час. Після підписання водоканалом гарантійного листа про погашення заборгованості або досягнення ним угоди з «Водою Донбасу» про реструктуризацію боргу, подача місту води в повному обсязі поновлюється. У деяких випадках до реального обмеження водопостачання справа навіть не доходить. Наприклад, Донецьку «Вода Донбасу» прикрутити кран обіцяла вже неодноразово, але фактично подача води місту не обмежувалася жодного разу. При різкому погіршенні рівня оплати за спожиту воду ситуація розглядається на рівні області, введення «водних» санкцій узгоджується з обласною енергетичною комісією.

Лютий - місяць напружений

Саме за таким сценарієм у Донецькій області розвивалися події і в лютому 2013 року. На початку місяця в регіоні було проведено нараду з представниками водопостачальних компаній і муніципалітетів. Потім - засідання регіональної енергетичної комісії під керівництвом заступника голови Донецької облдержадміністрації Валерія Лукашенка.

Приводом для засідання послужило різке погіршення поточних розрахунків за спожиту воду. За даними компанії «Вода Донбасу», міськводоканали, які не входять до її складу, в січні оплатили лише 47,8% поточних платежів. Загальна сума прогнозованої заборгованості за січень досягла 12 млн грн. Через це в складному фінансовому становищі опинилася і сама компанія «Вода Донбасу». А для Донецької області це - фактор критичний. Саме монопольний постачальник «Вода Донбасу» забезпечує централізоване водопостачання в регіоні - подачу води з річки Сіверський Донець по каналу Сіверський Донець-Донбас і Південно-Донбаському водоводу містам області. Неможливість здійснення «Водою Донбасу» своєчасних розрахунків за електроенергію загрожує застосуванням санкцій з боку енергетиків - відключенням водопровідних і гідротехнічних об'єктів. А це фактично вже ЧП регіонального масштабу. Виникає порочне коло.

Тому погіршення поточних розрахунків міськводоканалів за воду завжди підвищує ризик обмеження водопостачання.

«Все можливо, безумовно. Закрити засувку - і все можливо, - підкреслює мер Донецька Олександр Лук'янченко. - Але у цієї проблеми кілька складових. До складу компанії «Вода Донбасу» за останні роки ввійшли багато водоканалів, в тому числі й водоканал наших сусідів - Макіївки. Але, приймаючи водоканал, «Вода Донбасу» не врахувала борги, які у нього були перед нашим містом. Тому є питання. Виходить - ми винні, але і нам винні теж. Ми сьогодні працюємо над вирішенням цього питання, ведемо діалог. Для цього і потрібна влада - не допустити, аби страждали прості люди, які акуратно платять за воду, і які мають право отримувати якісну послугу вчасно».

У цілому, ситуація поки розвивається за оптимістичним сценарієм.

Як пояснив директор по реалізації послуг КП «Компанія «Вода Донбасу» Дмитро Соломка, зараз компанія здійснює подачу води в населені пункти згідно з наданими заявками. З Маріупольським ВУВКГ досягнута угода про погашення сформованої заборгованості протягом року. З рештою ведуться переговори. «У поточному місяці планується, що водоканали області придбають воду на загальну суму близько 20 млн грн. Станом на 20 лютого 2013 всього оплачено лише близько 2,4 млн. грн., З них тільки 500 тис. грн. в рахунок погашення заборгованості. Основні платежі від міськводоканалів за отриману воду надходять в кінці місяця, ось тоді і будемо підбивати підсумки. Що стосується Донецького міськводоканалу, то в рахунок погашення заборгованості за отримані послуги в попередніх періодах, в тому числі і за січень поточного року, від цього підприємства грошові кошти не надходили. До того ж, погодні умови та мінусова температура роблять обмеження постачань води небажаним, це може несприятливо вплинути на систему водопостачання. Тому навіть тим містам, водопостачання яких було обмежено раніше - Красногорівці і Слов'янську - обсяги поставки води в даний час збільшені» - роз'яснили в компанії «Вода Донбасу».

Планується, що на початку березня на рівні області буде проведено ще одну нараду. Тоді й стане зрозуміло - чи буде обмежена подача води містам з групи ризику чи ні.

Все впирається в тарифи

Взагалі ж, причин періодичних «рецидивів» несвоєчасних розрахунків між міськводоканалами та «Водою Донбасу» кілька. Але головна з них - тарифний дисбаланс: невідповідність тарифів на воду для населення реальній вартості поставки води. За словами директора КП «Донецькміськводоканал» Юрія Перебийноса, в даний час тарифи покривають собівартість послуг водопостачання лише на 75%. Фінансовий пролом покриває бюджетна програма № 2761520 - субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості, яка виникла через невідповідність тарифів і реальної вартості послуг, в тому числі, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Так, за даними Мінрегіону, у 2012 році держбюджет за програмою № 2761520 передбачав виділення місцевим бюджетам 15,9 млрд грн. Реально виділена і використана трохи менша сума - 14,4 млрд грн. Але все одно - дуже значна.

Правда, на початку 2012 року ситуація була зовсім іншою. Спочатку держбюджетом-2012 на програму № 2761520 було виділено 4,6 млрд грн., А за підсумками першого півріччя 2012 року місцеві бюджети фактично отримали 654 млн грн. Кардинально становище змінилося лише у другому півріччі 2012 року, коли після внесення змін до бюджету сума субвенцій була потроєна.

У 2013 році ситуація складається аналогічна. Бюджетом-2013 розмір субвенцій за програмою № 2761520 встановлено у сумі 5,1 млрд грн., Тобто на півмільярда більший, ніж на початку 2012 року. Крім цього, бюджетом передбачена ще одна субвенція місцевим бюджетам за програмою № 2761530 - на здійснення капітальних ремонтів систем централізованого водопостачання та водовідведення - у розмірі 440 млн грн. Так що ситуація нітрохи не гірше, ніж рік тому. І хоча ніякої гарантії немає, що в цьому році розмір субвенцій місцевим бюджетам буде підвищений, виключити такої можливості теж не можна.

Але так як виплачуються субвенції нерегулярно, неминуче виникають касові розриви, що багато в чому і обумовлює затримку поточних платежів міськводоканалами.

«Якби держава нам своєчасно компенсувала різницю в тарифах, ніякої заборгованості у нас не виникло б. Ми за минулий рік розрахувались на 107%. «Донецькміськводоканал» торік отримав субвенцію з держбюджету і 100% транзитом перерахував «Воді Донбасу», - пояснює Олександр Лук'янченко.

 «У минулому році стабілізувати ситуацію з невідповідністю тарифів допомоглf Постанова Кабінету міністрів України № 517, якою було затверджено порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, - уточнює Юрій Перебийніс. - Під цю субвенцію потрапила і заборгованість Донецького водоканалу перед постачальником «Компанією «Вода Донбасу». Постанова дозволила компенсувати збитки комунальних підприємств, що виникли через тарифну різницю, без підвищення тарифів для споживачів».

Степ донецька - фактор критичний

Необхідно також враховувати специфіку сфери водопостачання в цілому і донецького регіону зокрема. Компанія «Вода Донбасу» забезпечує підйом води на висоту більше 250 метрів, а це енергоємний процес. Тому підприємство споживає до 2,5 млн кВт/г. електроенергії в добу, а в структурі собівартості виробництва та подачі води в Донецькій області на частку електроенергії припадає близько 56%.

Погіршує ситуацію висока дебіторська заборгованість. За даними компанії «Вода Донбасу», на 1 січня 2013 загальний розмір дебіторської заборгованості перед нею склав 320 млн грн. Міськводоканали заборгували їй 95 млн грн., а населення - 182 млн грн. При цьому тенденція до зростання розміру заборгованості спостерігається саме в сфері розрахунків з населенням. Так, у грудні 2010 року, за даними компанії «Вода Донбасу», розмір заборгованості населення перед нею досягав 139 мл. грн., А в листопаді 2011 року - вже 154 млн грн.

Неплатежі населення є критичним чинником і для міськводоканалів, що не входять до складу «Води Донбасу». «Рівень розрахунків «Донецькміськводоканалу» за покупну воду залежить також від платіжної дисципліни його головного споживача - населення Донецька, заборгованість якого становить більше 55 мільйонів гривень, - підкреслює Юрій Перебийніс. - Не в повній мірі борги перед «Донецкгорводоканалом» за поставлену воду погасили і КП «Старомихайлівка», Мар'їнське КП «Промінь» та ДКП «Макіївський міськводоканал». В цілому вони заборгували за надані послуги 9,1 мільйона гривень».

Не можна, але можна

Разом з тим, не можна не згадати і про те, що своя специфіка є і в нормативному регулюванні введення обмежень на постачання води. Так, статтею 6 Закону «Про питну воду та питне водопостачання», якою затверджені принципи держрегулювання, прямо передбачена заборона відключення об'єктів питного водопостачання і водовідведення від системи енерго-, газо-і теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення. Однак на практиці ця заборона дотримується лише частково. Зокрема, вона «не писана» для енергокомпаній.

Обгрунтовується це тим, що реалізація принципів державної політики належить до компетенції Кабміну. Між тим цілим рядом діючих урядових постанов і розпоряджень прямо передбачено право енергокомпаній на відключення боржників від мереж. Так, наприклад в розпорядженні Кабміну № 133-р від 7 липня 2001 року, підкреслюється, що у енергопостачальних компаній відсутні обмеження права відключення боржників від джерел енергопостачання. При цьому облгосадмністраціям прямо забороняється втручатися в діяльність енергопостачальних компаній, пов'язану з відключенням боржників.

Крім цього, діяльність енергопостачальних компаній регулюється спеціальним законодавством, яке для них є пріоритетним. На практиці це призводить до того, що об'єкти водопостачання, що належать боржникам, відключаються від енергопостачання. І відбувається це не тільки в Донецькій області, а по всій Україні.

На щастя, у сфері регулювання Закону «Про питну воду...» відключення від водопостачання не передбачено, тому водоканалу не може бути повністю припинено постачання води, навіть якщо він боржник.

Хоча й у введенні обмежень на постачання води є свої нюанси. Справа в тому, що статтею 23 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» підприємствам питного водопостачання надана тільки одна можливість впливати на споживачів-юросіб, які не повною мірою оплатили спожиту воду - обмежити водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання. Порядок введення такого обмеження встановлено Постановою Кабміну від 8 лютого 2006 року «Про затвердження Порядку обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні». Нею зокрема, передбачено, що про майбутні введення обмежень компанія повинна повідомлятися письмово не менше ніж за 14 днів, а строк обмеження повинен узгоджуватися з органом виконавчої влади і органом місцевого самоврядування за місцем розміщення споживачів, тобто міською радою та міськвиконкомом.

Однак спочатку екологічна броня в Україні була введена Законом від 19 липня 2003 року № 982-IV «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру через необдумане відключення від енергопостачання. Закон було доповнено нормою про те, що енергопостачальники мають право при неповній оплаті споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. У 2004 році аналогічною нормою був доповнений і Закон «Про питну воду...». Однак при цьому не було уточнено, що екологічна броня встановлюється лише для окремих об'єктів водопостачання.

Хоча на практиці норма про екологічну броню у сфері водопостачання застосовується аналогічно «енергетичній», тобто вибірково.

При цьому відносини між виробниками води і водоканалами регламентуються на договірному рівні. І поставка води, і розрахунки за спожиту воду, і обмеження водопостачання здійснюється відповідно до підписаних договорів. Це, до речі, передбачено і постановою Кабміну від 21 липня 2005 року № 630, якою затверджені правила надання послуг з централізованого водопостачання.

За допомогою - до міськрад

«Нам не можна допустити відключення об'єктів «Води Донбасу», так як це паралізує роботу всієї системи життєзабезпечення регіону. Безперечно, проблеми галузі необхідно вирішувати на державному рівні, але нам необхідно вижити сьогодні, - заявила на початку лютого в.о. начальника Головного управління житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації Ольга Соловей. - Тому, як тимчасовий захід, ми рекомендували підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства, які відчувають труднощі із забезпеченням оплати, звернутися в виконкоми міських рад для отримання фінансової допомоги для оплати спожитої води».

Донецька облдержадміністрація відповідні листи вже підготувала і направила в міста і райони області. Однак перспективи вирішення проблем з фінансуванням водоканалів на місцевому рівні навряд чи можна віднести до оптимістичних. «У Донецької міської ради сьогодні немає можливості для надання фінансової допомоги «Донецкгорводоканалу».