Замкнене коло будівельної галузі. Частина 1

Чому українські чиновники люблять говорити про здані в експлуатацію квадратні метри, уникаючи теми незавершеного будівництва? Відповідь криється в статистиці, яка малює однотипну картину.

Нещодавно «У.К.» писала про показники введення в експлуатацію житла в 2012 році. Про це бадьоро відрапортувало ще в середині лютого керівництво Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Очікувані 10 млн кв. м виглядають не так вже й погано на тлі досить млявого розвитку української економіки. Втім, це лише одна сторона медалі будівельної галузі - умовно можна назвати її світлою. Але є ще й темна сторона - незавершене будівництво. 

 

Враховуючи, що в Україні наближаються парламентські вибори, можна припустити, що бажання говорити про недобудови у чиновників буде все менше і менше. Саме тому, на сайті Мінрегіону немає розгорнутої статистики щодо незавершеного будівництва. 

 

Лише на сайті Держкомстату можна побачити цифри незавершеного будівництва в Україні. Отже, згідно з даними Держкомстату, на початок 2011 року в Україні налічувалося 12 519 незавершених будівель. З них: на 4 321 (або 34,5%) об'єктах реально велося будівництво, на 7 799 (або 62,3%) будівельні роботи були припинені, а на 399 об'єктах (або 3,2%) - зовсім законсервовані. 

 

Таким чином, реально проблемними були 8 198 об'єктів або 65,5% всього незавершеного будівництва. З цього випливає, що дві з трьох незакінчених будівель в Україні мають проблеми з добудовою.

 

Регіональним «лідером» за кількістю об'єктів незавершеного будівництва виступає Донецька область, де не добудовано 1 010 будівель, друге непочесне місце займає Харківська область - 821 будинок, замикає трійку «лідерів» Хмельницька область з показником 740 недобудованих будинків. Найбільш «благополучними» областями можна назвати: Миколаївську - 215 недобудованих будинків, Закарпатську - 249 та Херсонську - 269. 

 

Для розуміння повної картини необхідно зупинитися на відносних показниках, які дадуть нам більше уявлення про глибину проблеми для кожної конкретної галузі. У відносному вираженні, найгірші показники по незавершеному будівництву - у Кіровоградській області, тут об'єкти, де будівництво тимчасово призупинено, становлять 90,6% всього незавершеного будівництва. Друге непочесне місце - у Житомирській області - 88%, третє - у Сумській - 83,7%. Найбільш «благополучними» у відносному вираженні регіонами є - Київ (31,8%), Івано-Франківська (34,4%) та Тернопільська (37,6%). Велика різниця відносних показників говорить не тільки про те, що десь будували більше, а десь менше, але і про ефективність діалогу між місцевою владою, забудовниками, інвесторами і кредиторами.

Що стосується житлових будинків, то станом на 1 січня 2011 року їх загальна кількість становила 4 089 одиниць. З них: на 1 363 (33,3%) велися будівельні роботи, а на 2 726 (66,7%) - вони були тимчасово призупинені, точніше, два з трьох будівництв житла в Україні перебували в неробочому стані.

 

Якщо подивитися на цю картину через призму квадратних метрів, то побачимо, що попереду всіх регіонів за кількістю недобудованої площі впевнено йде м.Київ. У столиці було не добудовано 40,293 тис. кв.м житла. Але ця статистика не найгірша порівняно з іншими регіонами: 69,5% площі знаходилося в реально споруджуваних будинках і тільки 30% - в будинках, які не зводилися.

 

На другому місці по проблемності незданих площ йде Одеська область – 156,683 кв. м із структурою дуже схожою на київську (69,1% - в реально споруджуваних будинках, 30,9% - в проблемних).

 

Замикає трійку «лідерів» уже знайома нам Донецька область – 101, 474 кв. м. Статистика по «головній області» країни гірша: тільки 31,2% незданої житлової площі знаходиться в споруджуваних будинках, в той час, як 68,8% - в житлових будинках, де будівництво призупинено або законсервовано. Дещо дивно, що Донецька область, яка користується преференціями вищого керівництва країни, має такі масштабні проблеми з житловим незавершеним будівництвом.

 

Найбільш «благополучними» регіонами за кількістю незданих квадратних метрів в житлових будинках є: Закарпатська область (113 991 кв. м, з яких 64,4% - проблемні), Сумська область (143 682 кв. м і, відповідно, 47,3%) і Херсонська область (173 770 кв. м і 36,8%).

Ще одним важливим з політичної точки зору виміром незавершеного будівництва - ситуація з об'єктами так званого «соцкультпобуту. Саме наявність цих установ багато в чому визначає комфорт і якість життя простих громадян. Отже, за інформацією Держкомстату України, на 1 січня 2011 року в нашій країні в стані незавершеного будівництва перебували 2241 об'єкт соцкультпобуту, з яких: 76 - ВНЗ, 605 - середні школи, 282 - клуби та будинки культури, 244 - дитячі садки, 514 - лікарні та поліклініки, 1 кінотеатр та 435 під грифом «інші». Перше місце за кількістю соцкультурних недобудов впевнено займає Львівська область - 188 одиниць, на другому - Івано-Франківська область - 154, на третьому - Житомирська - 140. Цікаво проаналізувати структуру недобудов по окремим важливим категоріям. 

 

Зазначимо, що Львівська область також лідирує в країні за кількістю недобудованих шкіл, в стані незавершеного будівництва тут знаходяться 64 школи, ще два «призера» першої трійки: Вінницька область - 49 шкіл та Волинська область - 43 школи. За кількістю недобудованих дошкільних закладів «випереджає» всіх Житомирська область - 28 недобудованих дитсадків, друге місце у Одеській області - 20, третє ділять Львівська та Хмельницька області - по 16. Дивно, але Львівщина також лідирує за кількістю недобудованих лікарень і поліклінік - 39 об'єктів, трохи не дотягла до «лідера» Хмельниччина - 33, а замикає трійку Тернопільська область з 31-ю недобудованою лікарнею.

Якщо дивитися на загальну картину українських недобудов очима самих забудовників, вірніше, з точки зору їх подальших намірів, ситуацію можна охарактеризувати так.

 

В цілому, по Україні продовжити будівництво мають намір забудовники 56,2% незавершених будівель, перепрофілювати будівництво - 3,4%, продати - 14,7%, остаточно зупинити будівництво - 16%. Так звані «інші наміри» мають 9,7%. У розрізі житлового будівництва, продовжити будівельні роботи забудовники мають намір на 43,1% об'єктів незавершеного будівництва, остаточно зупинити - на 24,9%. Тобто, кожна четверта житлова недобудова в Україні буде законсервована, а роботи продовжаться навіть не на кожному другому.

 

Регіональним лідером за наміром відновити будівництво є Чернівецька область, тут продовжити роботи планують на 84,6% об'єктах. Трохи гірший показник у столиці - 82,5%, замикає трійку лідерів Волинська область - 78,5%. Найгірше справи йдуть в Харківській області, де плани відновити будівництво стосуються лише 31,3% об'єктів незавершеного будівництва. Трохи краще справи на Дніпропетровщині - 34,2%, замикає трійку антилідерів Луганська область з показником 40%.

 

Окремої уваги заслуговує аналіз намірів остаточно зупинити будівництво. Тут «лідирує» Харківська область - 47,8% об'єктів незавершеного будівництва будуть остаточно зупинені. Мабуть, підготовка до Євро-2012 далася області нелегко. У Донецькій області цей показник становить 23,3%, у Кіровоградській - 21,4%. 

Що виходить в сухому залишку? Основною причиною, по якій будівництво тимчасово призупинено або законсервовано, Держкомстат називає «відсутність фінансування» у 90,9% випадків. Інші причини, такі як «недоцільність будівництва» і «порушення чинного законодавства», відповідно, знаходяться в межах статистичної похибки і не представляють інтересу для розгляду. А ось що ніяк не вкладається в статистичну похибку, так це той факт, що загальна вартість недобудов в Україні оцінюється в 820 млрд грн, а це - 55% прогнозованого ВВП України в 2012 році. 

 

Враховуючи фінансове положення державних і місцевих органів влади, сподіватися на серйозний фінансовий прорив у вирішенні фінансування недобудов не доводиться. Світле майбутнє на тлі проблем в Єврозоні Україні поки що теж ніхто гарантувати не може. 

 

Проте, проблему недобудов необхідно вирішувати -  і вирішувати нетривіально. Напевно, не так, як запропонував профільний міністр Анатолій Близнюк - заборонити будувати нові об'єкти, не добудувавши старі. Зрештою це призведе до появи мегапреференцій у окремих забудовників. Зрозуміло, що у держави немає грошей, але держава може створити необхідні умови для вирішення проблеми недобудов. Умови, вигідні одночасно забудовникам, інвесторам, банкам та місцевим громадам. Всім перерахованим, але не окремим чиновникам, які заробляють на корупції від будівництва.