Потужні і багаті централізовані теплові господарства наших міст після здобуття Україною незалежності, поступово перетворювалися на старіючі і зубожіло розрізнені підприємства. Всі спроби перевести підприємства теплових мереж України на ринкову основу нагадували мені схрещування їжака з гадюкою - тепліше від цих нововведень не ставало.
Залишаючись у власності муніципалітетів, українські теплові господарства вже давно були кинуті державою на самовиживання і всі ми скоро побачимо результат цього багаторічного експерименту. Останню крапку в історії централізованого теплопостачання України поставить
дорожчаючий природний газ. Потужна і самодостатня колись, система теплопостачання України спочатку була плавно забута державою, а потім і муніципалітети не змогли утримати її на плаву, забезпечувати не тільки розвиток, але і банальне виживання.
Популізм політиків протягом багатьох років утримував тарифи на рівні животіння теплових господарств України. Керівників теплових господарств центральна і місцева влада перетворювали на хлопчиків для биття, показуючи пальцями на них, як на винних у всіх бідах - і в зростанні тарифів, і в холоді у квартирах, і в поточних мережах, і у втратах тепла на старих котелень.
Втратили науку і розвинену інфраструктуру з галузевих та проектних інститутів, пуско-налагоджувальних управлінь і заводів-виготовлювачів обладнання, теплові господарства України швидко зубожіло, але довго утримували на плаву наші системи теплопостачання - трималися, як могли.
ЖЕКи теж всі ці роки підтримували здатність будівель утримувати тепло за таким же принципом, як могли - без виділення грошей на капремонти пройшло більше 20 років. Розпад системи теплопостачання України йшов з двох сторін - старіючі будівлі втрачали здатність утримувати тепло, а підприємства теплових мереж втрачали рентабельтность і здатність подавати це тепло до наших будівлям в потрібній кількості за ціною, доступною наших гаманцях.
Результат подібної цілеспрямованої політики нашої держави не забарився. Гігантський запас міцності українських систем теплопостачання, закладений в минулі роки, поступово вичерпався - ми знаходимося напередодні плавного і катастрофічного руйнування міських теплових господарств України, а Алчевськ був тільки передвісником цього, вже неминучого процесу для всієї країни.
Розпад систем міського гарячого водопостачання
Першими в системах міського теплопостачання почали валитися системи
гарячого водопостачання. Спочатку в невеликих містах і селищах, потім у містах побільше, а тепер вже і у великих містах після короткочасних і тривалих відключень газу, мережі ГВП завоздушівалісь і банально самоліквідувались, іржавіючи. Витоку гарячої води росли в геометричній прогресії і відключення споживачів від ГВП у містах України стали носити масовий характер.
Неплатежі населення за тепло - неплатежі тепломереж за газ - відключення газу - відключення гарячої води - руйнування мереж ГВП - така почалася ланцюгова реакція саморозпаду в системі теплопостачання України.
Незважаючи на всі спроби влади в центрі і на місцях знайти ліки від поширення цієї пухлини, краще не стало. Рівень неплатежів населення після різкого зниження на початку цього десятиліття знову почав загрозливо зростати, а визнати необхідність систематичних централізованих дотацій населенню та міським бюджетам Мінфін вже не хоче.
Ракова пухлина руйнування мереж гарячого водопостачання вже накрила майже всю Україну - багато міст тепер назавжди позбавлені централізованого гарячого водопостачання. На її відновлення системи ГВП тепер знадобляться сотні мільйонів доларів, яких сьогодні немає де взяти. Потрібно розривати десятки кілометрів асфальту і міняти сотні кілометрів труб.
Побачивши ненадійність гарячого водопостачання, жителі міст України почали рятуватися самі, установка водопідігрівачів в квартирах прийняла масовий характер і зараз вже починається масова установка квартирних котлів і для ГВП, і для опалення.
На жаль, факти і статистика цього розпаду систем ГВП у містах України невідомі широким колам населення нашої країни. Відсутня подібна інформація і в профільному галузевому Міністерстві.
Полураспад міських систем опалення
Спочатку дорожчають тарифи, потім погана якість, а тепер і низька надійність централізованого теплопостачання активно стимулюють ініціативи споживачів з переходу на автономні схеми теплопостачання. Цей процес почався давно, більшість знову споруджуваних будинків сьогодні мають
автономні котельні або котли у квартирах. Це як би сталася поступова реалізація імперативу загальної недовіри до підприємств теплових мереж і систем централізованого теплопостачання. Люди заможні, переїжджаючи в нові будинки, бажають жити незалежно від перебоїв з теплом і газом, а проектанти і будівельники слухняно реалізують їх бажання.
Ті громадяни, хто бідніший, залишаються жити в старих будинках і не можуть піти від централізованого теплопостачання. Ось така формула напіврозпаду міських систем опалення почалася реалізовуватися все сильніше і сильніше в нашій країні.
Замість збільшення збуту своєї продукції, теплові мережі сьогодні масово втрачають споживачів. Руйнування їх рентабельності стало здійснюватися на плановій основі.
Руйнування системи міського централізованого опалення йде поступово і постійно - підприємства теплових мереж втрачають споживачів і ніяке
підвищення тарифів не буде здатне компенсувати зниження навантажень. В один і той же час почали свою дію два невблаганних процесу - масовий перехід споживачів на автономні схеми теплопостачання і обветшание теплових господарств.
І стрімкий технічний прогрес тільки підкреслює відсталість наших підприємств теплових мереж з їх зношеними старими котельнями та мережами перед сучасними автономними котельнями і міні-ТЕЦ, тепловими насосами, теплоаккумулятором і прочая, і прочая.
Наша країна дуже швидко, з прискореним темпом, почала втрачати багатство і переваги систем централізованого теплопостачання, створюваних десятиліттями. Підприємства теплових господарств створювалися в державі з централізованою економікою і виявилися абсолютно економічно і господарсько неспроможні в державі з економікою ринкової. Сьогодні ми знаходимося напередодні їхньої загибелі - монопаливним схема теплопостачання України, заснована на природному газі, газових котелень і занедбаних владою підприємствах теплових мереж, не витримує швидкого зростання цін на газ і стрімко руйнується.
Без радикальної реформи українська система теплопостачання нежиттєздатна і цей висновок сьогодні все більше і більше починає опановувати умами керівників теплових господарств, муніципалітетів, політиків і депутатів усіх рівнів. Реформа системи теплопостачання України стала неминучою і створення групи Гайдука в цьому році ознаменувало початок підготовки національної стратегії з модернізації цієї системи.
Василь Степаненко, видання "Енергозбереження у ЖКГ"
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
