ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГБюджет-2016: ЖКГ загрожує знищення

Бюджет-2016: ЖКГ загрожує знищення

Попри те, що Кабмін відкликав проект Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік» відразу опісля його реєстрації в Парламенті, Мінфін все ж таки оприлюднив його текст. Для ЖКГ прогнозований бюджет на наступний рік може стати бюджетом знищення.

Минулого тижня, 14 вересня, Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді під номером 3000 проект Закону «Про державний бюджет України на 2016 рік», після чого його негайно відкликав. До такого трюку останнім часом влада вдається щороку, бо за нормами Бюджетного кодексу уряд зобов'язаний внести до парламенту проект державного бюджету на наступний рік до 15 вересня. Однак документ розробляється на підставі чинного податкового бюджетного законодавства, а відтак існує низка факторів, які потрібно врахувати перед його розглядом у Верховній Раді. 

Як пояснюють у Мінфіні, вдатися до такої схеми цьогоріч були змушені через три основні причини. По-перше, це запланований з 1 січня 2016 року старт податкової реформи, яка може мати значний вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів. По-друге, парламент ще не затвердив реструктуризацію комерційного державного боргу України. Тож, до завершення процесу реструктуризації у Міністерства фінансів немає фінальних розрахунків за прогнозованими потребами державного бюджету в обслуговуванні боргів у 2016 році. І нарешті, по-третє, Рада національної безпеки і оборони поки не розглянула оборонний бюджет країни на 2016 рік, який потрібно буде враховувати у розрахунках видатків держбюджету. 
 
Попри те, що поданий урядом законопроект №3000 буде підлягати подальшому доопрацюванню відповідно до можливих законодавчих змін до Податкового та Бюджетного кодексів, прийняття законопроектів щодо реструктуризації боргових зобов'язань, а також з урахуванням рішень РНБО щодо потреб фінансування національної оборони, 22 вересня Міністерство фінансів все ж оприлюднило на своєму офіційному сайті відкликаний проект державного бюджету на наступний рік. 
 
Зокрема, проектом бюджету встановлено наступні основні макропоказники: в 2016 році передбачаються доходи на рівні 550,039 млрд грн. У тому числі доходи загального фонду - у сумі 524,774 млрд грн та доходи спеціального фонду – у 25,264 млрд грн.
 
Видатки бюджету пропонується встановити на рівні 621,192 млрд грн. У тому числі видатки загального фонду - у сумі 593,959 млрд грн та видатки спеціального фонду – у 27,232 млрд грн.
 
Граничний обсяг дефіциту держбюджету встановлено на рівні 79,170 млрд грн, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду - у сумі 64,312 млрд грн та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду - у сумі 14,857 млрд грн.
 
Також у проекті держбюджету встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2016 року - 1330 грн, з 1 травня - 1399 грн, з 1 грудня - 1496 грн.
 
 
Окрім того, встановлено мінімальну заробітну плату:
 
у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн, з 1 травня - 1450 грн, з 1 грудня - 1550 грн; 
у погодинному розмірі: з 1 січня - 8,29 грн, з 1 травня - 8,69 грн, з 1 грудня - 9,29 грн.
 
Дохідну частину головного державного кошторису планується виконати за рахунок зростання податкових надходжень у 19,5% або на 76,8 млрд грн. Мінфін прогнозує, що до загального фонду буде перераховано 470,7 млрд грн. Очікується, що найшвидшими темпами будуть збільшуватися надходження від внутрішнього ПДВ - на 51,6% до 140,3 млрд грн. Також передбачається, що на 26,5% зростуть відрахування по імпортному ПДВ, на 28,8% - по акцизному податку з вироблених в Україні товарів, на 18,8% - з податку на прибуток. Окрім цих основних джерел наповнення державної скарбниці уряд розраховує, що азартні українці допоможуть державним мужам у нелегкій справі виконання плану надходжень до держбюджету, оскільки плати за ліцензії на проведення та організацію азартних ігор, букмекерської та лотерейної діяльності заплановано отримати не багато, не мало аж 1,7 млрд грн. Пропонує уряд заробити також і на любителях коштовностей, оскільки запланував зібрати рентної плати за видобуток бурштину в обсязі не менше 1,4 млрд грн.
 
Щодо видаткової частини проекту державного бюджету на 2016 рік, то її сконструйовано з урахуванням продовження проведення в 2016 році антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також подальшого подорожчання вартості енергоносіїв та тарифів на житлово-комунальні послуги. Тому не дивно, що пріоритет у фінансуванні надається саме виконанню правоохоронної та оборонної функцій держави. Міноборони може отримати 47,18 млрд грн, левова частка коштів - 39,39 млрд грн - піде на забезпечення діяльності Збройних сил та підготовку військ. МВС може розраховувати на 34,13 млрд грн, при цьому Нацгвардія додатково отримає всього 300 млн грн.
 
У зв’язку з очікуванням урядом подальшого підвищення тарифів на енергоносії та «комуналку» пропонується збільшити видатки на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот до 43 млрд грн, що майже вдвічі більше ніж цьогорічна сума запланований субсидій у 24,5 млрд грн. 
 
Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства як розпоряднику коштів державного бюджету на виконання його функцій загалом планується передбачити майже 1,7 млрд грн. Ця відверто скромна сума не покриває і десяти відсотків від бюджетних потреб Мінрегіону. Тож, можна зробити висновок, що розвиток житлово-комунального господарства не є пріоритетом для післямайданної влади, так само як і не був для попередньої.
 
З цих грошей планується виділити:
- на забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок майже 64 млн грн.;
- на фінансову підтримку Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву 6,85 млн грн.;
- на здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов (та сама іпотека від Януковича під 3% річних) планують виділити аж 81 млн грн.;
- на реалізацію Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010 - 2015 роки у 2016 році передбачено виділити 147, 5 млн грн;
- майже 8 млн грн передбачено на потреби Державного агентства з відновлення Донбасу.
 
 
На потреби Державного фонду регіонального розвитку, у тому числі проекти добровільного об’єднання територіальних громад (децентралізація в дії) передбачено 5,3 млрд грн. 
 
Таким чином, з цього варіанту розподілу державних коштів вбачається, що в наступному 2016 році головним завданням Мінрегіону стане втілення в життя проекту «децентралізація». Про потреби інших сфер ЖКГ, до прикладу водопостачання та водовідведення, забули взагалі, наче їх не існує.
 
Разом з цим, проектом держбюджету на 2016 рік передбачено скорочення соціальних витрат. Дотація з держбюджету для Пенсійного фонду, порівняно з 2015 роком, скоротиться на 6,65 млрд грн. Мова, зокрема, йде про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, ветеранів війни, шахтарів, медпрацівників, суддів, тощо. Все фінансування буде здійснюватися, «у порядку та розмірах, встановленими Кабінетом Міністрів, виходячи з наявності ресурсів державного і місцевих бюджетів, а також бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соцстрахування».
 
Також до 31 грудня 2016 року продовжить свою дію норма про обмеження пенсійних виплат працюючим пенсіонерам. Вона буде поширюватися на суддів, народних депутатів та чиновників. Окрім того, буде обмежено максимальний розмір пенсії - десятьма прожитковими мінімумами. На наступний рік також буде призупинено дію законів «Про індексацію грошових доходів громадян» та «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення АТО». Не зможуть отримати оновлені посадові оклади в розмірі не менше 11 мінімальних заробітних плат і працівники прокуратури, працівники Національного антикорупційного бюро та полісмени, їх держава за старою звичкою залишає на «ручному фінансуванні». 
 
Тож, доводиться констатувати, що держбюджет на 2016 рік знову не є бюджетом розвитку, скоріше він є бюджетом існування та виживання, а для житлово-комунального господарства взагалі - бюджетом знищення.
 
Андрій Осадчий
 
Коментарі (1)
Владимир2
25 Вересня 2015 p. 09:21
За 24 года ЖКХ не здох и сейчас не здохнет , запас прочности совковый - троекратный , с качеством несомненно будут проблемы , а в принципе у буржуев и в помине нет никаких затрат в бюджетах на розвитие или поддержание ЖКХ . Все частное , вот и решение всех проблем !