Благополуччя будь-якої країни починається з тих благ, які сьогодні отримують люди

Новини по темі

16 Листопада 2021 p. 11:54
В.Зеленський: "Держава успішно долає виклик із нестачею вугілля"  

07 Травня 2021 p. 11:48
Прокуратура викрила чиновників та підрядників на розкраданні коштів при утепленні будинків  

15 Квітня 2020 p. 09:35
Держенергоефективності: у 2020 році програма «теплих кредитів» буде працювати  

Закінчується 2011 рік. Яким він був для таких стратегічних галузей національної економіки як будівництво та житлово-комунальне господарство? Які завдання стоять перед Мінрегіоном в наступному році? Про це в інтерв'ю ІА «Україна Комунальна» розповів помічник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Дмитро Швидченко.

На Вашу думку, які основні досягнення Мінрегіону в 2011 році?

 - До основних досягнень я б відніс завершення реорганізації двох центральних органів влади. Ми змогли зберегти і посилити наш колектив, який склався з двох міністерств - Міністерства регіонального розвитку і будівництва і Міністерства з питань житлово-комунального господарства. Восени 2011 року було завершено реорганізацію, і я впевнений, що та команда, яка у нас зараз є, доб'ється успіхів у реформуванні галузі.

До успіхів можна віднести і своєчасний початок опалювального періоду. В цілому галузь забезпечує мінімальний санітарний мінімум, який сьогодні можливий по основних послуг. Мінрегіон оперативно реагує на всі можливі скарги, звертає увагу органів місцевого самоврядування на необхідність оперативного реагування на звернення громадян.

Цього року основні зусилля були спрямовані на виконання Програми економічних реформ Президента України, які регламентовані Національним планом дій на 2011 рік. Ми спробували повністю виконати ті завдання, які поставив Глава держави перед нашим міністерством. На сьогоднішній день з урахуванням наших пропозицій розроблено проект Національного плану дій на 2012 рік, і цей документ визначить основні завдання з реформування підвідомчих галузей в наступному році.

У чому особливість Національного плану дій на 2012 рік і які першочергові завдання вирішуватиме Мінрегіон?

- В основу плану покладено питання антикризового управління галуззю та стабілізація фінансів. Мінрегіон робить все, щоб захистити підприємства галузі. Не секрет, що в умовах енергетичної залежності підприємства теплопостачання та водопостачання мають хронічну заборгованість перед енергетиками і ці борги виростають у величезні проблеми в поточній діяльності.

Здавалося б ми всі розуміємо, що не маємо економічно обгрунтованих тарифів, не маємо можливості вчасно розрахуватися за спожиті енергоресурси, але через це виникає збої в постачанні споживачів комунальними послугами. Але люди повинні отримувати воду і тепло. При цьому отримувати ці послуги вони повинні вчасно. Якщо цього не відбувається, значить Мінрегіон не виконує свою функцію щодо захисту інтересів підприємств галузі. Питання міжвідомчих взаємовідносин Мінрегіон буде вирішувати так, щоб споживачі не відчували зниження якості наданих комунальних послуг.

У житлово-комунальній сфері дуже багато проблем ...

- Проблем дійсно дуже багато і вони накопичувалися роками. Головна з них полягає в тому, що галузь залишається дуже енергозалежною. Без залучення позикових коштів, без тимчасового залучення бюджетних коштів усіх рівнів, системи життєзабезпечення ми не зможемо підтримувати в робочому стані і тим більше модернізувати. Ми розуміємо, що благополуччя будь-якої країни, благополуччя будь-якого цивілізованого суспільства починається з тих благ, які сьогодні отримують люди. Профільний Міністр і керівництво міністерства переконані, що розвиток систем життєзабезпечення має стати пріоритетним напрямком розвитку України на найближчі 10-20 років. Тільки тоді ми зможемо сміливо йти в цивілізоване світове співтовариство.

Як би Ви сформулювали основне завдання, яке стоїть сьогодні перед Мінрегіоном?

- Якщо коротко, то це, безумовно, формування державної політики в галузі, а це здійснюється, в першу чергу, за рахунок розробки нормативно-правової бази. У житлово-комунальному господарстві дуже складна і зарегульована законодавча база. Тільки на вищому рівні галузь регулює 31 Закон України! Тому наступного року в першу чергу ми плануємо гармонізувати законодавчу базу. Моя мрія, щоб у галузі був один базовий закон про житлово-комунальні послуги, в якому будуть чітко визначені основні терміни та принципи. Тоді можна говорити про цивілізовану нормативно-правову базу.

Щоб правильно організувати цю роботу в Мінрегіоні, створено консультативно-дорадчий орган - Комітет галузевих реформ. До складу цього Комітету входять керівники міністерства, керівники всіх структурних підрозділів, представники профільних підприємств, а також представники наукових кіл і громадськості. Основне завдання Комітету галузевих реформ полягає у дієвій організації вироблення управлінських і нормативних рішень, які зроблять реформу галузей реальною.

І все-таки як буде будуватися робота, щоб вирішити цю непросту задачу?

- Жоден центральний орган влади не зможе досягти результатів, якщо буде формувати державну політику у відриві від виробництва, у відриві від підприємств галузі. Я вже говорив, що одним з головних завдань міністерства - захист інтересів профільних підприємств, тому робити це Мінрегіон буде разом з ними.

Нажаль, сьогодні багато законопроектів і підзаконних актів, що розробляються фахівцями-теоретиками, без врахування позицій практиків, які потім змушені з цими документами працювати.

Найбільше проблем у підзаконної базі тарифного і технічного регулювання.Робота в цьому напрямку будуватиметься на враховуванні інтересів, як споживачів, так і підприємств, що надають комунальні послуги. При проведенні будь-яких законодавчих змін Мінрегіон буде враховувати позицію регіонів.

Ви вже говорили, що галузь залишається дуже енергозалежною. Про енергозбереження почали говорити з дня проголошення незалежності України...

- Суть нашої роботи полягає в триєдиному підході до вирішення цієї проблеми, і це відображено у назві Міністерства. У першу чергу, необхідно правильно запланувати певну територію. Потім треба побудувати певні об'єкти на цій території і після цього - правильно їх експлуатувати. Все повинно йти в комплексі. Треба розуміти, що в ЖКГ не буде енергозбереження до тих пір, поки в будівельній галузі не будуть закладені ці принципи ще на етапі проектування. Тільки при такому підході можна отримати ефективне енергозбереження. При цьому необхідно визначитися з тим, що нові будівлі, які не відповідають сучасним світовим нормам енергозбереження, не можуть бути здані в експлуатацію.

Як Ви вважаєте, чи стане наступний 2012 рік, переломним у вирішенні цього питання?

- Наша команда зробить все можливе, щоб це відбулося. Наступний рік, крім антикризового управління та вирішення нагальних завдань, звичайно, повинен стати роком принципових змін в законодавстві. Необхідно повністю гармонізувати нормативно-правову базу і дати стимули, які поетапно будуть сприяти тому, щоб підприємства орієнтувалися на енергозбереження.

Крім цього, потрібна велика робота зі створення механізму пільгового позикового фінансування. Зрозуміло, що бюджетні можливості всіх рівнів інвестиційну потреба галузі забезпечити не зможуть. Це підтверджує і сумна статистика недобудованих об'єктів у будівельній галузі.

Не дуже оптимістична картина з багатьох питань, у тому числі і енергозбереження, складається у вже наявному житловому фонді.

Як буде вирішуватися це питання?

- Значна частина житлового фонду України відноситься до забудови 60-80-х років минулого століття, і планові капітальні ремонти в більшості будинків не проводилися.

Сьогодні квартири в цих будинках віддані власникам, створений інститут власників квартир, але не створений інститут власників будинків. Поряд з тим, для того, щоб віддати людям будинок, треба ще створити державну політику щодо підтримки цих власників у утриманні свого будинку. Зрозуміло, що у держави грошей немає для цього і, швидше за все, не буде.Світова практика свідчить про те, що державна підтримка забезпечується шляхом пільгового позикового фінансування. Цю позицію займає і Президент України, і уряд. Дійсно, ми повинні, перш за все, використовувати внутрішні ресурси. І для цього треба працювати з державними банками. І такий світовий досвід є, коли держава стимулювала саме державні банки на фінансування об'єктів капітального ремонту. І тільки потім, приватні банки починали цей ринок освоювати, розуміючи, що це дуже вигідно.

В Україні, нажаль, немає практики видачі кредитів ОСББ. Світова практика показує, що в цьому сегменті практично немає неповернень по кредитах. Це досить стабільний гравець кредитного ринку для банківської системи. Люди не відмовляються від свого майна, їм цікаво володіти ним, цікаво розвивати і капіталізувати. Треба людям показувати і говорити, що коли вони проводять капітальний ремонт і вкладають гроші в довгострокову перспективу - це не просто витрати, не просто збереження житла, а збільшення вартості їх майна.

Як Ви прокоментуєте ситуацію зі створенням ОСББ?

- Мінрегіон має ряд законодавчих ініціатив, які, насамперед, допомагають власникам житла управляти їх майном, але вони поки що не дійшли до Верховної Ради. Законодавча процедура в країні складна і ці напрацювання будуть перенесені на наступний рік.

Треба, нарешті, остаточно вирішити, що власник житла після приватизації квартири отримав не лише квартиру, а й прибудинкову територію, і всі підсобні приміщення. Тим більше що ще в 2004 році Конституційний суд України з цього питання прийняв відповідне рішення.

В Україні 93% житла приватизовано, це означає, що стільки ж прибудинкових територій та приміщень загального користування теж приватизовані. Але є приклади, коли орган місцевого самоврядування під виглядом балансоутримувача починає чужу власність здавати в оренду або більше того - продавати. Тому в цьому питанні треба поставити крапку і сказати, що поняття балансоутримувача в країні немає. Є тільки власник, у якого є неподільне спільне майно. Законодавство дозволяє це зробити і чітко сказати, що люди самі повинні керувати своїм будинком. Для цього необхідно створити такі умови, коли ОСББ не є обов'язковим органом ...

Тобто, ОСББ можна не створювати?

- Низька активність населення щодо створення ОСББ зумовлена тим, що людям доводиться створювати юридичну особу: потрібен голова, бухгалтер ... Як правило, люди цих організаційних питань бояться.

Але це не повинно бути перешкодою для створення конкурентних умов на ринку обслуговування житла. Велика кількість керуючих компаній, які стануть альтернативою ЖЕКам і будуть боротися за кожен будинок, можуть з'явитися лише тоді, коли у людей буде простий механізм прийняття рішень.

Сьогодні без створення ОСББ неможливо вибрати управителя будинку.Світова практика показує, що в багатьох країнах люди без створення юридичної особи збираються і приймають рішення загальним голосуванням.Це повинно вирішуватися за принципом органу самоорганізації населення.Зібралися, прийняли рішення, яке підкріпили протоколом, і все - більше нічого не потрібно! 

По суті це теж ОСББ, але без створення юридичної особи, і Мінрегіон в наступному році планує зайнятися цим питанням. Це буде початком створення конкурентного середовища на ринку управління житлом.

Але, погодьтеся, що досягти цього без реформування всієї системи життєзабезпечення неможливо?

- Будь-яка реформа починається із споживача послуг, потім управління житловим фондом, а далі треба працювати з монополістами. Необхідно чітко визначити повноваження і принципи взаємодії ОСББ, керуючих житлових компаній і монополістів.

Сьогодні, через те, що ця система взаємодії не регламентована, люди на місцях мають дуже багато проблем, які стосуються саме питань балансових відносин між різними постачальниками комунальних послуг. У житловому фонді необхідно створити активного власника, а це стане можливим тільки при наявності ефективної конкурентної системи управління житловим фондом. Цьому сприятиме і реформування монополістів.

Як бачить Мінрегіон вирішення цього питання?

- Реформування монополістів починається з тотального обліку. На кожному етапі виробництва, на кожному етапі транспортування тієї чи іншої монопольної послуги повинен бути поставлений прилад обліку.

Сьогодні в країні панує принцип: чим більше собівартість, тим більше шансів отримати високий тариф. Ця формула неефективна, вона не стимулює до енергозбереження.

У теплопостачанні основний напір робитиметься теж на енергозбереження. Всі розуміють проблему з природним газом, 11,7 млрд куб м, в середньому Україна використовує на теплопостачання. За рахунок імпортозаміщення та за рахунок енергозберігаючих заходів цей показник на 3-4 млрд куб м потрібно скоротити. Якщо на систему теплопостачання подивитися загалом, то її ми розуміємо як єдиний комплекс: будівля - тепломережа - генерація теплової енергії. У будинку потенціал енергозбереження становить 20-50%, в мережах - 10-20% і приблизно таким же потенціалом володіють системи генерації теплової енергії.

Зрозуміло, що якщо тепломережа завжди буде займати монопольне становище, то поставляти туди тепло можуть і інші підприємства генерації, перш за все, це надлишкове тепло промислових підприємств, альтернативна енергетика та місцеві види палива. Природно, все це повинно супроводжуватися повноцінним нормативно-правовим забезпеченням.

Дякую Вам за цікаву і змістовну бесіду. ІА «Українаі Комунальна» бажає всім учасникам процесу реформування галузі успіхів у наступному році.

- Від імені команди Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України хочу привітати всіх споживачів та постачальників комунальних послуг з наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим і побажати всім здоров'я, оптимізму, звичайно, розуміння і підтримки в проведенні реформування галузі.

Розмовляв Микола Бойко спеціально для ІА «Україна Комунальна»