ГоловнаПублікаціїАльтернативна енергетикаГрошові обмеження: зворотній бік енергозбереження

Грошові обмеження: зворотній бік енергозбереження

В умовах істотного збільшення ринку енергозберігаючих люмінесцентних ламп в останнє десятиліття стало актуальним питання їх безпечної утилізації.

В умовах істотного збільшення ринку енергозберігаючих люмінесцентних ламп в останнє десятиліття стало актуальним питання їх безпечної утилізації. При цьому тенденція зростання обсягів споживання таких ламп розходиться з загальною тенденцією відмови від ртутновмісних приладів. Найбільший потенціал в якості товару-замінника для ртутновмісних ламп мають світлодіодні світильники, однак вони істотно дорожче люмінесцентних ламп. Євросоюз випустив низку директив, які реалізуються якості національних правових норм в країнах-учасницях з утилізації енергозберігаючих люмінесцентних ламп.

Законні обмеження

Основними документами, що регулюють процедуру утилізації енергозберігаючих освітлювальних приладів, в Євросоюзі є:

1. Директива 2002/96/ЄС від 27 січня 2003 року про утилізацію електроприладів та електронного обладнання (Waste Electrical and Electronic Equipment). Документ регулює збір, обробку, повторне використання, знешкодження та утилізацію відходів;

2. Директива 2002/95/ЄС від 27 січня 2003 року щодо обмеження використання деяких небезпечних матеріалів в електроприладах та електронному обладнанні (The Restriction Of The Use Of Certain Hazardous Substances). Директива набула чинності на території ЄС з 1 січня 2006 року. Особливість документу полягає в тому, що Директива встановлює точні межі допустимих концентрацій небезпечних речовин, в тому числі ртуті, в той час як інші нормативні документи рекомендують дотримуватися деяких безпечних значень.

Грошові перешкоди

Крім зазначених нормативних актів, у країнах Євросоюзу діє загороджувальне мито на імпорт дешевих ламп китайського виробництва. У різний час вона становила до 66% від вартості ввезеного товару. Це визначило високу якість споживаних в Європі ламп і високу частку маржинального прибутку при їх виробництві (20% проти 6-8% в інших регіонах світу).

Такі заходи виправдані екологічними міркуваннями - дешева китайська лампа прослужить в 2 рази менше дорогої європейської, відповідно, потрібно утилізувати більше ламп. Ведення жорсткого контролю над обігом, цінами і якістю освітлювальних приладів дозволило світлодіодним лампам зайняти в Європі більшу частку, ніж в інших регіонах світу.

Читайте також: Поводження з відходами: неоголошена війна

Важливу роль у країнах ЄС організація ERP (European Recycling Platform) - організація, що представляє собою загальноєвропейську систему управління відходами електронного та електричного обладнання, яка була створена в 2002 році. До її складу входять такі держави, як Австрія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Польща, Іспанія, Великобританія і Португалія. Місія ERP полягає у виконанні Директиви WEEE в інтересах виробників і споживачів, а також навколишнього середовища та суспільства в цілому.

Європейські рішення

Зобов'язання імпортерів

У Болгарії існує закон про утилізацію електричних і електронних пристроїв. Згідно з нормами цього документа, електрична та електронна продукція повинна бути маркована відповідно до вимог Євросоюзу, а дистриб'ютори повинні при продажу такої продукції кінцевому споживачеві надавати інформацію про місця прийому відпрацьованого обладнання.

Керуючись Декретом «Про вимоги Європейського Союзу про випуск на ринок, обробці і транспортуванні відходів електричного та електронного обладнання», виробники та імпортери електричного та електронного устаткування повинні приймати участь у збиранні, транспортуванні, зберіганні, попередньої очистки і утилізації. При цьому приватний споживач не повинен платити за збір і утилізацію обладнання. У разі якщо виробник або імпортер не приймає участі в утилізації, на нього накладається штраф.

Утилізаційний збір

У Німеччині використання електричного та електронного устаткування регулюється «Законом про електроприлади та електронне обладнання» (ElektroG), який був прийнятий в 2005 році. Закон регламентує введення в експлуатацію, вилучення з обігу та утилізацію обладнання і являє собою німецьку версію вищезгаданих директив.

Витрати на утилізацію відпрацьованих ламп надзвичайно високі по відношенню до вартості виробництва. Основна проблема полягає в незначній вазі продукту в порівнянні з великими обсягами транспортування. Щоб знизити витрати, німецькі виробники ламп вирішили створити загальну систему повернення і переробки ламп. При цьому у всіх країнах ЄС виробникам було дозволено створювати компанії по збору і переробці - CRSO (Collection and Recycling Service Organisations), чого не можна було робити виробникам у Німеччині за існуючого закону про конкуренцію. Для централізованого приймання відпрацьованих ламп німецькими виробниками світлотехніки була створена спеціалізована компанія Laghtcycle Retourlogistik und Service GmbH.

Гарантійні відрахування

Переробка люмінесцентних ламп в Польщі регулюється законом, прийнятим у 2005 році згідно з Директивою 2002/96/ЄС. Він регламентує умови переробки освітлювального обладнання, яке справляє шкідливий вплив на стан навколишнього середовища. З 1 липня 2006 року в країні ведеться облік організацій, що беруть участь у виробництві, розповсюдженні, споживання та переробки відпрацьованих компактних люмінесцентних ламп.

Читайте також: Україна «потопає» у смітті

Згідно з польським законодавством, продавці, імпортери і дистриб'ютори мають право створити спеціальну організацію, яка займатиметься збиранням, транспортуванням, переробкою та утилізацією обладнання. Зараз, ті учасники ринку, які не мають угоди з якою-небудь переробною компанією, повинні здійснювати додаткові відрахування на користь держави. Цей механізм є гарантією того, що відходи будуть належним чином утилізовані. Сума відрахувань розраховується в залежності від ваги устаткування, року випуску і тарифікації.

Екологічний збір

У Франції, як і в Німеччині, для утилізації збирається близько 36% компактних і лінійних люмінесцентних ламп. З них 55% збору здійснюється за рахунок збирачів відходів, 23% - дистриб'.торами ламп, 15% монтажними організаціями та 7% - за рахунок муніципалітетів і безпосередньо покупцями. Функціонування пунктів прийому та переробки регулюється Декретом №2005-829. Утилізація фінансується за рахунок спеціального еко-податку, який становить кілька центів за лампу. Даний податок включений у вартість продукції. Крім того, споживачі мають можливість здати в магазин стару лампу при купівлі нової. Оптові покупці можуть здійснювати збір ламп самостійно, а потім відправляти в утилізаційні компанії.

Екологічне беззаконня

В Україні утилізація люмінесцентних ламп не регламентована законодавством. Не дивлячись на діючий екологічний податок, сплачувати його при списанні енергозберігаючих ламп, що містять ртуть, не потрібно. Також для цього не потрібно ніяких особливих дозволів. Люмінесцентні лампи були зараховані до категорії «інших необоротних матеріальних активів». Залежно від конкретних обставин держустанова може списати лампи повністю, або замінити наступним списанням тільки «видатковий елемент» (саму лампу розжарювання). А громадяни зобов'язані звернутися в спеціальні пункти збору. Експерти відзначають, що лише 2% українців дотримуються інструкції виробників з утилізації ламп і батарейок.

 
Коментарі (0)