У «зеленій» залі засідань міської ради Енська сьогодні не було яблуку де впасти – секретаріат виконавчого комітету завчасно подбав про те, щоб з працівників та директорів державних та комунальних підприємств було забезпечено потужну масовку аби послухати звернення до громадського активу місцевого очільника Державної фінансової інспекції Василя Гриня, який вже піднявся на трибуну. «Зараз КРУшник буде розповідати нам, як треба чесно жити і не красти», - прокотився шепіт громадського активу між рядами. Для пересічних громадян, не зважаючи на постійний «ребрендінг» з боку влади, Василь Гринь, очільник донедавна Держфінінспекції, а віднедавна Державної аудиторської служби, так і залишився очільником КРУ.
«Закликаю керівників підприємств, установ і організацій, які належать до сфери контролю, спільно боротися проти корупції. Керуючись принципом, що будь-яке очищення та вдосконалення необхідно розпочинати насамперед із себе, для недопущення корупційних проявів серед працівників Держфінінспекції я звертаюся до Вас, керівників та працівників підприємств, установ і організацій із проханням брати активну участь у протидії цьому ганебному явищу та невідкладно інформувати про такі факти мене особисто, зокрема, за телефоном довіри 555-555. Впевнений, - продовжував читати заздалегідь заготовлений у столичному главку текст Гринь, немов «дорогой Леонид Ильич». - що наша співпраця та заходи на посилення виконання вимог антикорупційного законодавства та збільшення ризику покарання за корупційні дії стануть вагомим чинником дотримання законності працівниками КРУ,….тобто Держфінінспекції,… тобто Держаудитслужби», - наприкінці своєї полум’яної промови Гринь і сам заплутався у тому, скільки ж реінкарнацій пережило його відомство за десять останніх років.
По закінченню зборів громадського активу Василя Гриня до його «Suzuki Grand Vitara» проводжав сам міський голова Енська Вальдемар Бабай, який поміж диферамб на честь актуальності промови про боротьбу з корупцією встиг таки попросити не дуже чіпати при перевірці місцевий «Жилкомсервіс», бо не хотілося б йому потім з лап прокуратури виривати свою дружину. Всі в Енську знали, що дружина мера Бабая Галина нещодавно за результатами відкритого конкурсу була призначена на посаду головного бухгалтера енського «Жилкомсервісу». Гринь, як тільки почув про таке прохання мера, лише усміхнувся та поспішив до дверцят машини.
«Як всі ви вже дістали, завжди Вам від мене всім щось треба, то й що, що твою жінку – тупу курку - призначили главбухом… нехай веде себе правильно з ревізорами – ми й скубти її не будемо», - всередині у Гриня аж кипіло від обурення… а спідометр тим часом показував швидкість вже за 150 км/год.
Все сталося миттєво… Намагаючись знайти в пам’яті програвача улюблену пісню «Road To Hell» у виконанні Chris Rea Гринь на секунду втратив керування. Його «Suzuki Grand Vitara» почала видавати піруети та виїхала на зустрічну смугу, по якій їхало два невеличкі пікапи та старенький «Opel Kadett»… Раптом якась сила штовхнула його в груди, в бік, ще сильніше здавило дихання, він провалився в дірку, і там, в кінці діри, засвітилося щось. З ним сталося те, що бувало з ним у вагоні залізниці, коли думаєш, що їдеш вперед, а їдеш назад, і раптом дізнаєшся справжній напрямок... У цей самий момент Гринь провалився, побачив світло, і ТАЄМНИЙ ГОЛОС почав з ним розмову, в якій йому відкрилося, що життя він прожив не так, як треба, але що це ще можна поправити... «Шкода рідних, дружину… Треба зробити, щоб їм не боляче було, - подумав про себе Гринь. - Позбавити їх і самому позбутися страждань. Як добре і як просто». Він шукав свого звичного страху смерті і не знаходив... Замість смерті було світло… і він поринув у спогади…
Перше, що прийшло на згадку – це той клятий конкурс краси через який дружина ледь не подала на розлучення. Пригадалося, як тільки після призначення на посаду начальника районного КРУ Гринь вирішив відвідати фінвідділ енського міськвиконкому, де начальником була призначена його двоюрідна сестра Тетяна. Саме тоді він і познайомився з молодою і привабливою Сашою Лазоренко, секретаркою вищезгаданої начальниці. Однак, незабаром історія вийшла за рамки суто приватної тимчасової інтрижки. Всі це зрозуміли тоді, коли Гринь для своєї «коханої Саші» (під своїм же патронатом), але за державні гроші, організував напередодні 8 Березня конкурс краси «Пані Ревізор». Для оплати такого недешевого дійства особисто сам Гринь направив всі кваліфіковані кадри відомства на позачергові перевірки. Під чітким керівництвом глави профкому, відклавши прямі обов'язки, ревізори в буквальному сенсі вимагали пожертвувань у підприємств та установ, як вказувалося у відправлених листах, «для забезпечення належного рівня заходи такого масштабу» (докладніше про «належному» рівні - нижче). Таким чином, за найскромнішими підрахунками, «на конкурс» було зібрано близько 1 мільйона гривень. Гринь, як водиться в таких випадках «щоб не палити контору», на проведенні конкурсу краси не був присутній. У той час він відбув у відпустку, яку провів за кордоном. Цікавий збіг: переможниця, якою, природно, стала Олександра, також поїхала після конкурсу у відпустку за кордон…
Спливло в пам’яті і те, як за наказом «зверху» за результатами перевірки, яку він здійснював, звільнили одного з найкращих друзів – Юрку Чередниченка, який трохи перейшов дорогу голові облдержадміністрації, бо завжди казав лише правду. В результаті такої от «замовної» ревізії фахівцями Держфінінспекції було встановлено фактичну втрату науково-технічного потенціалу ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», яким керував Чередниченко, та перший дозволив своїм працівникам самостійно виконувати науково-технічні роботи без погодження з облдержадміністрацією, яке вартувало 300 або й 500 гривень. Чередниченка звільнили за результатами ревізії незважаючи на те, що Держфінінспекція не наділена законом правом оцінювати стан науково-технічного потенціалу. А Гриню за такий «правильний підхід» до ревізії ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» сам голова облдержадміністрації подарував «Suzuki Grand Vitara», яку записали на дружину, так як начальник районного КРУ, який отримує зарплату 3 тисячі, мусить років 200 працювати, щоб купити той «Сузукі». От і вийшло, що продав друга за машину…
Згадав Гринь і про те, як нещодавно, після того як до другого туру виборів міського голови Енську вийшов кандидат від Руського міра, він, злякавшись втратити посаду, підписав акт ревізії енського Теплокомуненерго, яке в минулому році за власні кошти купувало бронежилети та кевларові каски хлопцям, які брали участь в АТО. Оскільки такі витрати не були передбачені у фінансовому плані підприємства, то Гринь і його ревізори завбачливо зробили висновок про завдання збитків державі на суму придбаних «броніків» та касок.
Те, що спеціальні засоби захисту мають властивість рятували на фронті не одне життя, тоді мало хвилювало Гриня, але за іронією долі саме в цей момент його життя залежало від такого спеціального засобу захисту та реанімації – дефібрилятора Philips HeartStart FRx, який і цього разу не дав збою. Гринь розплющив очі, прокашлявся і зрозумів, що він живий. З поламаними ребрами та пошкодженим стегном, але живий. За три тижні Гриня виписали з лікарні і він повернувся додому, до дружини і дітей.
P.S. Кандидат від Руського міра не виграв у другому турі виборів, тож мером залишився Вольдемар Бабай. Дружина нового старого мера Енська Галина була призначена директором «Жилкомсервісу» за результатами відкритого конкурсу. Василь Гринь написав заяву про звільнення з Держаудитслужби за власним бажанням, перед цим звільнивши свій робочий сейф та банківський рахунок від зайвих двохсот тисяч, які він передав на потреби військових.
Шановні читачі «України Комунальної»
Звертаємо вашу увагу, що цей текст є плодом фантазії автора. Будь-яка подібність і збіг з конкретними реальними особистостями в будь-якій країні носить абсолютно випадковий характер і не може служити приводом для судового позову.
Комунальний Байкар
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
