Минулого тижня Міністр палива і енергетики Юрій Продан, виступаючи в парламенті, заявив, що уряд має намір врегулювати питання, пов'язані з тарифоутворенням на електроенергію для населення і непобутових споживачів. За словами чиновника, проводити реформування в секторі електроенергетики уряд має намір вже восени. Основною стратегією реформи буде збалансованість фінансової навантаження при оплаті за електроенергію для різних категорій споживачів.
«Сьогодні значний перекіс у тарифах на електроенергію для населення і для промислових підприємств... Як би нас не критикували, але подібну реформу потрібно робити і в електроенергетиці. Це буде наш наступний крок... Думаю, що цим ми займемося восени - знижувати ціну для промислових підприємств і підвищувати для населення», - заявив Міністр. Окрім того, після дворічної перерви одна з українських енергетичних компаній почне експортувати електроенергію в Європу, а також у Молдову та Білорусію.
Про те, як регулюється європейський ринок енергетики, і з чим доведеться зіштовхнутися Україні, в нашому сьогоднішньому матеріалі.
Основним органом, відповідальним за розробку та погодження енергетичної політики ЄС є Генеральна дирекція з енергетики (до 2010 року - Генеральна дирекція з енергетики і транспорту). Наступні сходинки регулювання належать до рівня окремих країн учасниць ЄС, в кожній з яких можуть діяти різні системи управління галуззю. При цьому по одному регулятору електроенергетики від кожної країни ЄС входять в асоціацію регуляторів ERGEG (European Regulators' Group for Electricity and Gas). Асоціація була утворена Єврокомісією в якості консультативного органу з питань створення внутрішнього ринку електроенергії. Основною діяльністю асоціації є розробка законопроектів і стратегічних документів з розвитку галузі.
Лібералізація ринків ЄС не передбачала обов'язкової приватизації - у багатьох країнах як і раніше залишилися великі генеруючі компанії, більша частина акцій яких належить державі (Італія, Швеція). В цілому, для ЄС характерні великі компанії, які володіють великою часткою і владою на ринку, наприклад, у Франції, Португалії, Бельгії.
Читайте також: Як у світі сплачують за ЖКГ
Функції передачі електроенергії та управління режимами енергосистем в більшості країн організаційно об'єднані і виконуються Системними операторами. На території ЄС діє нині 34 системних оператора, об'єднаних в асоціацію ENTSO-E, яка згідно з Третім Пакетом енергетичних законів здійснює функції загальноєвропейського планування і координації функціонування паралельно працюючих енергосистем.
Згідно з Директивою 2003/54/EC для країн-учасниць Євросоюзу встановлено зобов'язання щодо дерегулювання і лібералізації електроенергетики. Директива також передбачає подальше об'єднання локальних ринків електроенергії в єдиний внутрішній ринок ЄС. Реформа передбачає, в першу чергу, поділ вертикально-інтегрованих енергокомпаній за видами діяльності та забезпечення конкуренції у секторах генерації і збуту електроенергії. Мова йде лише про юридичний поділ, який не передбачає обов'язкової зміни власника за умови, що оператори передавальних та розподільчих мереж забезпечують недискримінаційний доступ до мережі з економічно обгрунтованою ціною підключення. Ключовим елементом поділу є формування незалежних органів управління і прийняття рішень в передавальних, розподільних та генеруючих компаніях.
Труднощі реформ:
- сформована система функціонування електроенергетики - брак і неоптимальне розміщення мережевої інфраструктури; національний, а не транснаціональний характер генерації - перешкоджає об'єднанню ринків;
- асиметрія інформації про фактичних показниках енергосистем ускладнює координацію ринків різних регіонів;
- відсутність прозорості при торгівлі електроенергією;
- великий розмір і ринкова влада енергокомпаній стримують розвиток конкуренції.
Читайте також: Енергетика долає європейські бар'єри
Єврокомісія зараз докладає зусилля щодо боротьби з перерахованими складнощами шляхом впровадження Третього Пакету енергетичних законів.
Торгівля струмом
В результаті реформи європейський ринок електроенергії являє собою конгломерат сполучених між собою регіональних ринків (Балтія; Східна Центральна Європа; Західна Центральна Європа; Південна Центральна Європа, Північна Європа; Південно-Західна Європа і «Франція-Великобританія-Ірландія»).
Однією з ключових проблем для формування єдиного ринку наразі є наявність перевантажень на транскордонних перетинах між регіональними ринками. Передбачається вирішити цю проблему шляхом стимулювання інвестицій в інфраструктуру і завершити формування єдиного ринку до 2015 року.
Найбільш розвиненим ринком вважається ринок Північної Європи, особливо його північна частина, де на біржі NordPool організовані торги «на добу вперед» та балансуючий ринок. На цьому ринку спостерігаються одні з найнижчих цін в Європі, а ліквідність перевищує 30%.
На території ЄС діє 9 основних бірж електроенергії: NordPool, EEX, IPEX, Powernext, APX NL, APX UK, Belpex, Endex і Omel, однак в останні роки спостерігається тенденція до злиття бірж і розширення їхньої території. На всіх біржах торгівля здійснюється в режимі «на добу вперед», на деяких з них також існують внутрішньоденні, балансуючі і ф'ючерсні ринки.
Незважаючи на проведену лібералізацію, у багатьох країнах зберігається істотна частка регульованих поставок електроенергії. Більшою мірою це стосується нових членів ЄС - Болгарії, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Польщі, Румунії, Словаччини, однак регульовані тарифи для населення зберігаються і в деяких країнах з розвиненими ринками, таких як Франція та Італія.
Ринок потужності ЄС в явному вигляді відсутній, але в окремих країнах (наприклад, Іспанії), діють неринкові механізми плати за потужність: всім виробникам, які подають ринкові заявки, виплачується фіксований збір (встановлюється в адміністративному порядку), навіть якщо пропонована ними електроенергія не була відібрана в порядку зростання ціни.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
