ГоловнаПублікаціїАналітика Як українці вугілля купували

Як українці вугілля купували

Комунальні байки - всі вигадані історії з життя житлово-комунальної галузі. Однак, як відомо, у кожній вигадці - лише доля вигадки. Сьогоднішня байка про наболіле сьогодення - про покупку вугілля.

Глава 1. Зулуси

Вже більше ста тисяч років  в історичній області Зулуленд у Південній Африці живе працьовитий та гордий народ Зулусів. Жінки зулусів займаються домашнім господарством та скотарством, а чоловіки в основному працюють  на шахтах, в яких видобувають антрацитове вугілля. Легенди зулусів свідчать, що в давніх шахтах працювали «раби з плоті і крові, штучно створені Першими людьми». І раби ці «пішли війною на людей-мавп», коли «в небі з'явилася величезна зірка війни». Переможцями з цієї війни вийшли прадавні зулуси, які отримали секрет видобування вугілля, а допомогло їм те, що  їхні душі були чисті та вони дотримувались свого внутрішнього «убунту». Це зулуське слово важко перекласти. Воно означає внутрішню культуру, життєву філософію африканця, засновану на миролюбстві, повазі до себе і навколишніх, власній гідності, в умінні не тримати зла. «Убунту» — стрижневе поняття для африканця. Навіть режим  апартеїду, який протягом 45 років не тільки вбивав зулуських людей фізично, а руйнував моральні засади суспільства, не зміг зруйнувати у їхніх зулуських душах «убунту». Сучасний народ зулусів вважає взірцем дотримання  «убунту» Нельсона Манделу, що походить з клану коса народу зулу, який попри те, що за часів апартеїду  відсидів 27 років у в’язниці, зміг не озлобитися і зберегти в собі стільки людинолюбства. Нельсон Мандела – єдиний Президент ПАР, який не був замішаний у корупційних скандалах, його фінансовий стан на момент смерті в грудні 2013 року склав лише 4,13 млн дол. США, які він заповів між дітьми та вищими навчальними закладами.

Глава 2. Українці

Українському народові трішечки менше, ніж зулуському – всього лишень тисяча з хвостиком років. За ці тисячу років українська держава народжувалася та неодноразово гинула з незалежних від українців, зовнішніх причин. Протягом своєї історії український етнос 4 рази піднімався на вищий щабель етнічного розвитку трансформуючись в націю і, разом з втратою державності, повертався в стан аморфної етнічної маси. Вперше це сталося за часів Київської Русі, вдруге - козацької держави Богдана Хмельницького, втретє - за доби Української Народної Республіки, вчетверте - в наш час. У Радянському Союзі за режиму, який мало чим відрізнявся від режиму апартеїду в ПАР, носії української державницької свідомості за допомогою насильницької колективізації та голодомору 1932-1933 років були фізично знищені Москвою у Східній та Центральній Україні у передвоєнний, а в Галичині - у повоєнний час. Радянською державною машиною фактично знищувалося українське «убунту», українські люди під тиском режиму дедалі більше озлоблювалися, гублячи найцінніше — внутрішній стрижень, навколо якого формується індивідуальність людини. Озлоблені люди, що забули своє коріння, без освіти, і стали основою для формування кримінальних груп, ватажки яких згодом стали новою політичною елітою України – Міністрами, спікерами, мерами, Президентами. До речі, статки четвертого Президента України Віктора Януковича на момент його втечі сягнули 12 млрд дол. Очевидно, поняття про «убунту» в нього ніколи не існувало, тому на вкрадені мільярди українським вишам після смерті Януковича розраховувати не варто. Україна – не Росія, Янукович - не Мандела, як то кажуть.

 Глава 3. Вугілля

До речі про Росію, яка хоче, незважаючи ні на що, продовжити справу Радянського Союзу та знищити українське «убунту», але тепер вже не шляхом штучного голодомору, як в 1932-33 рр, а шляхом влаштування штучного енергетичного голоду.  Прекрасно знаючи, що саме на донецьких та луганських шахтах українці видобували значну частину антрациту, на якому працює переважна більшість українських ТЕС, Росія та її маріонетки – бойовики ведуть активні бойові дії на цій шахтарській території, знищуючи вугледобувну інфраструктуру. Росії так само відомо, що вугілля  видобуте на заході України - у Львівській та Волинській областях, чи у Польщі, де є його надлишок, не підходить для українських ТЕС. Таким чином, в Україні утворився дефіцит вугілля обсягом близько 5 млн тонн, і по плану Росії ці 5 млн тонн ми повинні були закупити в неї – бо «братський народ» продасть його дешевше, та й з доставкою проблем не буде. Але впертий Прем’єр-міністр України, який володіє англійською мовою краще, ніж деякі російські «ПреведМедведи айПадом», вирішив, що одна із партій імпортного вугілля має надійти від зулусів із Південної Африки, чим дуже розлютив росіян, які його одразу записали до фашистів вищого сорту поряд із Бандерою та Ярошем. Для росіян в принципі логічно, коли біла людина - європеоїд починає співробітництво з темношкірими зулусами – африканцями, то він автоматично перетворюється на фашиста.

Відійшовши від такого неочікуваного ляпаса зі сторони не скореної поки що України, кращі мізки КДБ, пардон, ФСБ, почали шукати шляхи, як завадити поставці мільйону тон вугілля від зулусів в Україну та змусити останню купувати вугілля в країні, яка постачає зброю для вбивства українців. Для цього імператор Палпатін, перепрошую, Президент Володимир Путін, зателефонував своєму другові олігарху, той що алюмінієм завідує, нагадав йому про товстеньку папку компромату, яка є в його сейфі, і дружньо попрохав допомогти. Далі олігарх, що завідує алюмінієм, подзвонив своєму старому другу – громадянину Індії, який має невеличку посередницьку компанію, яка зареєстрована в Лондоні, але має рахунки у швейцарському банку, притому що здійснює діяльність в ПАР, та попрохав його про допомогу, але попередив, що при відмові він передасть імператору Палпатіну, перепрошую, Президенту Володимиру Путіну, товстеньку папку, в якій досить цікаві папери на громадянина Індії за останні 20 років.

А далі, як кажуть, вже справа техніки. Громадянин Індії, який чудово знав, що деякі наші міністри ще в 2005 році зуміли вийти сухими та не поїхали валити ліс за нанесення збитків Нафтогазу в сумі 150 млн грн, запропонував урядовій компанії купити мільйон тон вугілля за ціною 86 дол. за тону, при тому, що на зулуських шахтах посередницька компанія громадянина Індії купує вугілля за ціною 65 дол. Він точно знав, що така пропозиція сподобається українським чиновникам, адже вони давно втратили українське «убунту». Далі вже українські чиновники запропонували змінити фракцію  вугілля з 50 мм до 100 мм., і ця пропозиція, в свою чергу, не могла не сподобатися громадянину Індії. Для необізнаного читача пояснюю. Це як виміняти сірник на поліно. Зрозуміло, що підпалити поліно важче, ніж сірник. Для подрібнення вугілля існують спеціальні млини, які вартують грошей. А тепловіддача дрібного вугілля є більшою, ніж крупних вугільних фракцій. І вже спільною ідеєю обох сторін було введення додаткової плати постачальником всіх ризиків та видатки, пов’язані перевезенням вугілля до ТЕС. Тобто український уряд домовився платити додатково посередницькій компанії з Лондона кошти за перевезення вугілля по внутрішній території України з морського порту, яке здійснюватиметься силами сторони – покупця.  Фактично, ціна 1 тони вугілля становите для платників податків – українців, 112 дол. замість 86.  «Блестящая комбинация! Товарищ Бендер нервно курит в сторонке»,  -  сказали би на це «братні росіяни» Ільф і Петров.

Дізнавшись про таке нахабство з боку України, зулуські шахтарі відмовилися від подальшого виконання контракту з посередницькою компанією, якою керує громадянин Індії, бо вони, як ніхто інший, знають ціну гідності  та зберегли своє «убунту» не дивлячись ні на що. А українські чиновники в погоні за відкатами змушені будуть шукати іншого вигідного їм постачальника вугілля, тому що навряд чи вони читали книжку зулуса Нельсона Мандели «Я готовий до смерті»…

 
Коментарі (0)