Як урядовці американського «ревізора» зустрічали

- Друзі, у мене для Вас неприємна новина, - почав відразу без словесної розминки Президент. Серйозний та зосереджений вираз його обличчя свідчив, що Рошенко прийшов не цукерки роздавати. Чиновники заклякли, їхніми спинами побігли мурахи.

 

- До нас їде американський ревізор, наш любий Дядечко Джо, - продовжував залізним тоном Президент, - він хоче упевнитись, що ми твердо стоїмо на шляху реформ та боремося з корупцією. Від його вражень буде залежати доля подальшого фінансування нашої країни іноземними спонсорами та меценатами, які попри все ще вірять у нас, тому нам потрібно всім подумати і показати Дядечкові Джо, що у нас все на найвищому рівні! Найперше, почнемо з нашої «хрущівки» - її потрібно привести в порядок, облагородити так би мовити. Тому пропоную позачергово виділити кошти із загального фонду бюджету нашої «хрущівки» та придбати фарбу, миючі та дезінфікуючі засоби. Пофарбуємо під’їзди, розженемо щурів у підвалі та на даху. У кого є пропозиції щодо людей, яким можна доручити це надзвичайно важливе завдання?

 

Люд на майданчику помітно оживився, почав активно виголошувати прізвища достойних кандидатур для виконання почесної місії упорядкування під’їзду. Гучніше за всіх було чути депутата Смартиненка, який нещодавно погорів на відмиванні грошей у Братстві кільця. 

 

- Пропоную за усталеною традицією доручити почесну місію фарбування та миття під’їздів «салагам» нашого політичного бомонду, які нещодавно вселилися у нашу «хрущівку», - молодим активним борцям із корупцією Мустафі Наївному та Сергію Мелещенку. Хай покажуть приклад наведення порядку – наведуть порядок хоча б у під’їздах, а то все язиками та язиками» - кричав Смартиненко.

 

Натовп відреагував на таку пропозицію веселим гомоном, з чого стало зрозуміло - пропозицію прийнято. Наївному та Мелещенку видали по відру, щітці та ганчірці і відправили їх мити вікна у першому під’їзді. 

 

- Добре, це питання вирішили, - продовжував далі Президент Рошенко. Тепер нам треба визначитися, хто буде відповідати за упорядкування клумб та прибудинкової території, їх ми теж повинні привести у належний стан – висадити свіжі квіти, посадити зелену травичку на газоні. Ви ж знаєте, що Дядько Джо любить свіжі квіти. Хто цим займеться? 

 

- Я перепрошую, що втручаюся, пане Президенте, - делікатно перебив Рошенка старожил урядової « хрущівки», заслужений політичний пенсіонер Леопольд І Кралчук, - але ж на дворі грудень і мінус три, які на фіг троянди і зелена травичка, даруйте за мою французьку? 

 

- От кому, як не Вам із Леопольдом ІІ Чучмою, шановні аксакали нашої політики, і зайнятися вирішення цього складного завдання, - миттєво відповів Президент Рошенко. - Ми ж не можемо розчарувати нашого любого Дядечка Джо і не створити йому комфортних умов перебування на нашій гостинній землі! Тож Вам двом моє особисте доручення – озеленення нашого двора! Нехай ця місія де в чому і не здійсненна, але ж Вам після Менських угод до труднощів не звикати! 

 

Під схвальні вигуки натовпу Кралчук та Чучма почимчикували метикувати, як їм у грудні висадити на клумбах біля під’їздів кущі свіжих троянд та засіяти газон зеленою травичкою, щоб Дядечко Джо був задоволений.

 

- Далі, - продовжував Рошенко, - у нас на порядку денному звіт перед Дядечком Джо щодо корупції. Друзі, відверто скажу, нам є чим пишатися і що показати Дядечкові Джо. Ми створили Національне антикорупційне бюро, набрали туди за відкритим конкурсом чесних детективів, створили Національне агентство із запобігання корупції, створили Спеціалізовану корупційну… тьху, антикорупційну прокуратуру, - Президент Рошенко черговий раз обмовився, але швидко виправився, - нещодавно призначений Спеціальний антикорупційний прокурор…

 

З натовпу полетіли вигуки: «Брехня! Брехня! Нікуди корупція та не ділася, всі корупціонери – ось вони, тут живуть у «хрущовці». Найактивніше кричав борець із корупцією та реформатор Михайло Сараджишвілі, губернатор Південної Пальміри.

 

- Корупція і далі у нас процвітає, - викрикував Сараджишвілі, - незважаючи на ті всі структури, які Ви назвали, пане Президенте, оскільки люди при владі змінюються, а олігархи залишаються на місці, тому що у них є гроші і ця система багатьом вигідна. Звідки цей «кеш» іде? Від держпідприємств. Чому вони збиткові? Тому що розподіляють «кеш», яким оплачуються люди, що забезпечують недоторканність корупціонерів. Чому держпідприємства не приватизують? Із тієї ж причини. І взагалі – найбільший корупціонер в державі – Прем’єр-міністр Яценій Арсенюк та його найближче оточення». 

 

Почувши останню фразу емоційного та запального Сараджишвілі, Прем’єр-міністр Арсенюк подумки вже почав згадувати своє славне бойове минуле, яке пройшло в складі загону борців за свободу проти агресії Мордора, і його рука вже подумки потяглася до уявного пістолета в кобурі.... На щастя Арсенюка та на щастя полум’яного Сараджишвілі у світлу голову Яценія прийшла думка, що уявний постріл із уявного пістолета зараз може зруйнувати коаліцію, а новина про розвал коаліції роздратує Дядечка Джо в сто разів більше, ніж несвіжі підмерзлі троянди та пожовкла від морозу трава на газоні перед «хрущівкою».

 

- Так досить суперечок, ми з вами не у парламенті, - роздратовано продовжував Президент Рошенко, якому, правду кажучи, й самому вже порядком набридла ця заочна дуель між Сараджишвілі та Арсенюком, але він просто змушений був маневрувати, щоб не зачепити того, хто стоїть за цими двома гарячими хлопцями і кого точно не слід чіпати. - Переходимо до питань оборонного характеру. Що у нас там з обороною, як ми використали гроші, які минулого разу Дядечка Джо нам привіз на озброєння та захист від агресії Мордора, Міністре Півторак, прошу доповідайте!

 

- Пане Президенте, шановні політики, - трохи відкашлявшись, почав доповідь Міністр оборони Степан Півторак, - останнім часом ми прийняли на озброєння два нових зразки зброї, яка має як оборонне, так і наступальне призначення. Це так звані УПНГП і УКОБ, які по силі в декілька разів перевищують відповідні світові аналоги, наприклад всім відомий УЧННЗР.

 

- Пане Півторак, - Рошенко вже перейшов майже на крик, - майте совість, не робіть вибуху у моєму мозку, скажіть нам, людям, які нічого не тямлять у ваших ідіотських військових абревіатурах, що то за зброя така? Ядерна чи що?

 

- Добре пояснюю ще раз для Вас як Головнокомандувача і всіх інших, - Півторак аж почервонів від емоцій, - УПНГП – це Удар Парасюка Ногою по Голові Пісному, а УКОД – це Удар Кравчука в Обличчя Добкіна, а якщо їх використати одночасно для наступу на орків з Мордора, або боротьби з тією ж корупцією – їхня сила буде практично рівною силі УЧННЗР – Удару Чака Норріса Ногою З Розвороту, який на сьогодні є найсильнішою зброєю на батьківщині того ж таки Дядечка Джо!

 

- Зі зброєю все ясно більш менш, а що у нас з матеріальним забезпеченням армії, з формою, їжею, бронежилетами?, - Рошенко продовжував допит Міністра оборони.

 

- Як і раніше всім цим солдатів забезпечують волонтери, - бадьоро відрапортував Півторак, - ось навіть на наш єдиний фрегат радар вони встановили.

 

- Ну то й добре, нехай і надалі так працюють, ті волонтери, - погодився Рошенко, - а оця нова зброя про яку Ви казали, УПНГП, чи як її, - то дуже добра розробка. Дядечко Джо буде приємно здивований, що ми модернізуємо зброю!

 

...Як і було проанонсовано, Дядечко Джо прилетів наступного тижня, щоб особисто переконатися, чи рідний уряд виконує обіцянки та реформує країну. Його не цікавили свіжі троянди, які таки перед самісіньким приїздом встигли посадити два Леопольда Кралчук і Чучма, його не цікавили помиті Наївним та Мелещенком під’їзди, не цікавив «Ланос» новопризначеного спеціалізованого антикорупційного прокурора, та інші косметичні зміни, проведені в «хрущівці», його цікавили справжні реформи, але їх він так і не побачив…

 

 

Комунальний Байкар