Енергетичне обстеження об'єктів з метою визначення ефективності використання енергоресурсів відноситься до сфери інтересів енергетичного аудиту. Його основна мета полягає в тому, щоб знайти шляхи та методи зниження енерговитрат.
Вирішенню цього завдання служить і законопроект «Про енергетичну ефективність житлових і громадських будівель», який Кабінет міністрів схвалив в січні поточного року.
Головна ідея цього законопроекту полягає в тому, що на власників об'єктів покладається важливе завдання з вирішення проблем енергозбереження. Важливе місце у вирішенні цієї задачі приділяється і розробці енергетичного паспорта, в якому вказується клас енергетичної ефективності, технічні та енергетичні характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем, мінімальні вимоги до енергетичних характеристик будівлі, розрахунки базового споживання енергетичних ресурсів.
При цьому слід зазначити, що енергетичний паспорт для нових будівель складається проектною організацією і входить в обов'язковий перелік проектної документації, а для об'єктів вже побудованих, цей документ розробляється на основі енергетичного аудиту. Замовником зазвичай виступає власник будівлі, об'єднання власників багатоквартирного будинку або орган місцевого самоврядування.
Директор з технічних питань енергосервісної компанії «ЕнергоІнжінірінг» Катерина Шишка зазначає: «В даний час енергоаудит будівель і споруд не є обов'язковою процедурою. Саме тому можна сказати, що енергоаудит в Україні має дуже скромні показники. За останній час тільки декілька
ОСББ замовило проведення комплексного аудиту на своїх житлових будинках».
При цьому експерт відзначила, що термін проведення повноцінного енергоаудиту на одному об'єкті становить, в середньому близько 2 місяців.
Заступник генерального директора державного підприємства «Агентство розвитку ЖКГ» Андрій Цибулько впевнений, що інтерес до енергоаудиту в нинішніх умовах, порівняно з попередніми роками, значно зріс. Це пов'язано з подорожчанням енергоносіїв.
«Енергоаудит сьогодні не є строго обов'язковою процедурою. Правда, в даний час виконується доручення президента України, який зажадав провести енергоаудит всіх котелень. І зараз така робота проводиться. Робиться це для того, що визначити реальну ефективність роботи котелень і запропонувати ті заходи, які необхідно провести для зменшення споживання газу», - зазначив експерт.
На думку Андрія Цибулько «Енергоаудит теплопостачання - це одна сторона проблеми. Без енергоаудиту будівель і споруд не можна отримати ясної картини в цьому питанні. Енергоаудит котелень розпочався наприкінці листопада минулого року, а активна фаза буде в наступному опалювальному сезоні і буде завершена через рік-півтора. Висока вартість газу буде сприяти якнайшвидшому проведенню цього енергоаудиту».
Енергоаудит будівель і споруд - це перспектива двох-трьох найближчих років. Вирішення питання енергоаудиту в сегменті житлового фонду впирається у фінансування.
Експерти відзначають, що вартість енергоаудиту однієї котельні для міста з населенням до 100 тис. чол. становить 150-200 тис грн, а вартість енергоаудиту в одному житловому будинку становить 5-10 тис грн.
Досвід, проведених енергоаудитів, показує, що потенціал енергозбереження будівель і споруд становить до 40%.
В цілому, якщо говорити про завдання енергоаудиту, то воно полягає в тому, щоб створити систему дієвих заходів спрямованих на підвищення енергоефективності будівель і споруд.
В Україні цю роботу проводять енергоаудитори. Експерт зазначив, що за даними Асоціації енергоаудиторів, в країні не більше 150 компаній, які мають право проводити енергоаудит, з них тільки близько 70 компаній, реально працюють на цьому ринку.
Микола Бойко
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
