Кабмін шукає інвесторів!

Уряд планує залучити інвесторів до житлово-комунального господарства обіцянками корпоративних прав на частку комунального майна.

Уряд розробив та зареєстрував у Верховній Раді законопроект, яким передбачено порядок корпоратизації комунальних унітарних підприємств. Головна мета, задекларована розробниками, - залучення приватного капіталу до комунальної галузі. За різними підрахунками, ЖКГ в масштабах країни потребує десятки мільярдів гривень для модернізації та обліку ресурсів. Між тим, самі підприємства, більшість яких перебуває в комунальній власності, працюють із збитками. 

Всі підприємства з виробництва тепла та постачання води(водовідведення) є природними монополістами. Їхня діяльність і тарифи на їхні послуги від минулого року визначаються Національною комісією регулювання у сфері комунальних послуг. Саме тариф має забезпечувати прибуткову роботу комунальників. Проте, за свідченням представників підприємств ЖКГ, поки що перегляд тарифів комісією передбачає лише врахування інфляції та підвищення зарплат. Ні про прибутки, ні про інвестиційні програми з модернізації обладнання та трубопроводів не йдеться.

Читайте також: Приватизація замерзаючого тепла

Невирішеною залишається проблема своєчасної компенсації різниці в ціні на природний газ для ТЕЦ і котелень, а ціна тепла й води для споживачів залишається нижчою від економічно обгрутованої собівартості. Фактично, держава використовує тарифи на ЖКП як інструмент соціальної політики. То ж після торішнього списання заборгованості за газ підприємств теплової комунальної енергетики галузь вже встигла обрости новими багатомільйонними боргами. Підприємства з таким тягарем та ще й з контрольованими державою тарифами не приваблюють потенційних інвесторів. 

Безправне володіння

Мінрегіон заявив, що реформа галузі складатиметься з двох етапів – організаційного та інвестиційного. Перший передбачає створення законодавчої бази. Складовою цієї роботи має стати законопроект «Про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства».

Співдоповідач по цьому законопроекту від профільного комітету Верховної Ради Ігор Лисов вважає, що цей документ адресований великим компаніям, які фінансово спроможні працювати одночасно в кількох регіонах. «Йдеться про компанії, яким до снаги взятися за галузь в кількох регіонах. Це дозволить інвестору скоротити витрати», - відзначив пан Лисов. Водночас він визнає, що деякі обмеження, передбачені авторами, можуть насторожити потенційних покупців водоканалів та тепломереж. Приміром, документ передбачає, що приватні інвестори можуть виступати лише співзасновниками нових акціонерних товариств спільно з територіальними громадами. Передбачається, що громади матимуть 60% акцій, а приватники – 40%. «Це необхідно, щоб місцеві ради, які представляють громади, могли самостійно сформувати керівні органи компанії», - відзначає Ігор Лисов. Це положення підкладає міну уповільненої дії під декларовану авторами мету. Адже інвесторам власність потрібна як гарантія збереження вкладених коштів. Натомість, вони отримають лише корпоративні права та будуть усунуті від управління компаніями. На таких умовах вкладати гроші будуть лише за умови високої дохідності бізнесу. А це неможливо з огляду на стан водогонів та тепломереж, в яких сьогодні втрачається від чверті до третини ресурсів.

 Приміром, компанія «Інфокс», яка 2003 року отримала в оренду одеський водоканал на 49 років, вважає своїм успіхом скороченням втрат з 45% до 38%. Між тим, одесити відзначають: єдиним позитивним наслідком появи нового господаря водоканалу стало цілодобове постачання – раніше воду до помешкань вночі не подавали. Смакові якості питної води у місті залишаються низькими, хоча вона й відповідає державним санітарним нормам.

Довготермінова оренда - не панацея

Однак навіть довготермінова оренда не дає гарантій, що приватна компанія буде зацікавлена у чомусь більшому, аніж підтримання майна в робочому стані. Так трапилося і в Кам’янці-Подільському: там у 2004 році міська рада передала в оренду на 10 років майновий комплекс комунального підприємства, що експлуатувало міський водогін та каналізаційну систему, а також ТЕЦ, котельні і тепломережі. Не минуло й 4 років, як місто розпочало судову тяганину за повернення власності. Міська рада звинуватила орендаторів в неефективному використанні обладнання та трубопроводів. Депутат міської ради Кам’янця-Подільського Сергій Акімов вважає, що законодавці мають враховувати особливості українських інвесторів, зокрема - їхнє прагнення в найкоротші терміни повернути вкладені кошти. «В комунальному господарстві вкладене повертається протягом довшого часу, аніж в інших галузях», - відзначає пан Акімов. Оптимальним він вважає термін окупності в 17 років, передбачений кредитною угодою міста із Світовим банком. Кам’янець-Подільський нині освоює кредит в 32,6 млн грн на реконструкцію системи водопостачання. В урядовому законопроекті визначено найкоротший термін спільної експлуатації майна, що не підлягає приватизації, в 10 років. 

Читайте також: Погляд з боку інвестицій

Проте, законопроект залишає можливості переходу права власності на майно територіальної громади до інших господарюючих суб’єктів. Юрист фірми «Єфімов і партнери» Гліб Норов відзначає, що запропонована в законопроекті процедура корпоратизації передбачає зміну правового статусу майна. Наразі унітарне комунальне підприємство лише розпоряджається трубопроводами та обладнанням, а акціонерне товариство стане його власником. «Законопроект передбачає зняття обмеження щодо розпорядження майном, переводячи майно територіальної громади з комунальної форми власності у приватну власність господарського товариства, а у громади залишаються корпоративні права новоствореного товариства», - констатує пан Норов. А практика правозастосування в нашій країні, на думку юриста, передбачає можливість законного відчуження майна господарського товариства.

Корпоративні права замість власності – такий обмін за нинішньої ситуації в формуванні тарифів не може зацікавити ні інвесторів, ані територіальні громади. «Без зміни тарифної політики цей закон появи приватного капіталу в галузі не гарантує», - визнає заступник голови профільного парламентського комітету Ігор Лисов. То ж законопроект, який досі не запланований до розгляду в сесійній залі Ради, є таким собі напівфабрикатом. Кожна лобістська група намагатиметься перекроїти та доповнити його відповідно до власних інтересів.


Анвар Деркач
 

 
Коментарі (0)