Нагрівальний кабель - основний елемент, що використовується в системі обігріву труб, трубопроводів, водопроводів та резервуарів, що перешкоджає замерзанню в них води в зимовий період. Система кабельного обігріву знайшла широке застосування у побуті, будівництві, промислових галузях та технологічних процесах. Обігрів трубопроводу та запобігання замерзанню труб у зимовий період Монтаж кабелю, що гріє, для здійснення обігріву трубопроводу або ємності може здійснюватися з зовнішньої сторони труби або всередині неї. Завдяки підігріву труб вдається забезпечити постійне подання води, захистити від впливу низьких температур і пов'язаних з цим пошкоджень. Аналогічним чином здійснюють і обігрів водостоків та трубопроводів (пластикових та металевих), які розташовані над землею. У більшості випадків, як додатковий захід встановлюють додаткову теплоізоляцію. При виборі типу термокабеля та його потужності орієнтуються на матеріал виготовлення труби та її діаметр, а також на експлуатаційні умови та теплові втрати.
Кабельний обігрів у зимовий період потрібен тоді, коли труби розташовані:
на вулиці; у неопалюваних приміщеннях (у підвалах, прибудовах, виробничих цехах, складах тощо); у ґрунті, на глибині вище точки промерзання ґрунту. У вищезазначених випадках усередині труби утворюється льоду, яка ускладнює рух води і, як наслідок, призводить до її (труби) механічного руйнування. З метою забезпечення надійного захисту труб, трубопроводів і резервуарів для грамотної організації системи кабельного обігріву, крім самого гріючого кабелю використовуються теплоізоляційні матеріали, а іноді і термостат.
Розрахунок потужності гріючого кабелю
Він проводиться залежно від матеріалу, з якого виготовлена труба: пластик – 6-16 Ватт на один погонний метр дроту; метал – верхньої межі значення немає, потужність обмежується виключно характеристиками певного кабелю.
Типи нагрівальних кабелів
На сьогоднішній день в системах обігріву прийнято використовувати два типи термокабелів, кожен з яких має ряд особливостей та специфіку застосування: резистивні. Такі дроти демонструють підвищену потужність, їх дозволяється укладати в кілька ліній, а завдяки властивій їм еластичності кабелі підходять для монтажу на поверхнях будь-якої конфігурації. Вибір на користь резистивного дроту роблять переважно тоді, коли виникає необхідність постійного обігріву великих площ. Середовище використання дроту та можливі обмеження накладає ізоляція конкретного кабелю, а точніше її характеристики та ступінь стійкості до механічних та хімічних ушкоджень. Монтаж резистивного кабелю передбачає і встановлення терморегулятора, що обумовлено однаковою тепловіддачею всіх частин даного дроту.
Саморегулюючі
Саморегулюючі кабелі славляться своїм економним витрачанням електричної енергії за відносно високих показників потужності. Між двома провідними струм жилами по всій протяжності дроту прокладається сердечник, що гріє, зі спеціального термозалежного матеріалу, за рахунок чого він має здатність автоматично регулювати інтенсивність виділень тепла, виходячи з температурних показників зовнішнього середовища. З цієї причини і допускається перехльостування саморегулюючого кабелю, оскільки ризик перегорання відсутня. Відмінністю саморегулюючого кабелю від резистивного, що робить його дуже зручним для монтажу, є можливість розрізати такий провід на відрізки бажаної довжини. Саморегулюючі кабелі можуть використовуватися для систем обігріву в побутових та промислових цілях. Завдання, які успішно вирішуються завдяки установці системи кабельного обігріву труб та ємностей: попередження обмерзання та утворення конденсату в трубах, резервуарах; можливість прокладання трубопроводу на меншій глибині; стабільна підтримка необхідної температури гарячої води; компенсація теплових втрат, у ситуаціях коли температура рідини, що транспортується, повинна бути постійною на вході та виході з труби.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
