Проект «Київ і кияни». Блок «Місцеве самоврядування»
Господарями у своєму місті відчувають себе лише 39% киян. Причому серед корінних 34%, а серед некорінних - 43%. Показова різниця. Мабуть, корінним киянам просто більшою мірою є, з чим порівнювати.
ЧИ ВІДЧУВАЮТЬ КИЯНИ СЕБЕ ГОСПОДАРЯМИ В КИЄВІ
% до опитаних
Тільки 18% киян вважають справедливим, що призначений «зверху» глава КМДА має зараз більше повноважень, ніж обраний мер. Причому для корінних киян цей показник - майже в 2 рази нижчий, тобто 10%. А для некорінних - істотно вищий 25%. Це більш, ніж серйозний аргумент на користь об'єднання цих посад.
ПРИПУСТИМО, ЩО У ГОЛОВИ КДА БІЛЬШЕ ПОВНОВАЖЕНЬ, НІЖ У МЕРА КИЄВА
% до опитаних
Одне з найбільш важливих питань - як повинні прийматися доленосні для Міста рішення (такі, як, приміром, реставрація Майдану) - дало однозначний результат. 61% киян вважає, що вони можуть прийматися тільки на загальноміському референдумі. Серед корінних киян з цією думкою згодні 77%, в групі некорінних - 57%.
Найбільш прийнятна для киян (38% опитаних) модель виборів у Київраду - пропорційна з відкритими списками і прив'язкою кандидатів до конкретних територій.
39% киян готові підтримати ідею цензу осілості (певного стажу проживання в столиці) для виборців, які беруть участь у виборах. Це означає, що право обирати київську владу треба заслужити. А не отримати в навантаження до купленої квартири. Щоб приймати рішення, які стосуються зміни історично сформованого вигляду Києва, потрібно, як мінімум, знати його історію, топоніміку.
ПІДТРИМКА ІДЕЇ ВВЕДЕННЯ «ЦЕНЗУ ОСІЛОСТІ» ДЛЯ КИЇВСЬКИХ ВИБОРЦІВ
% до опитаних
30% впевнені, що такий ценз не буде порушувати права інших мешканців столиці. 48% вважають, що буде, а 22% не змогли відповісти. Пропорція зрозуміла і прогнозована.
ЧИ БУДЕ «ЦЕНЗ ОСІЛОСТІ» ОБМЕЖЕННЯМ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ЧАСТИНИ КИЯН-ВИБОРЦІВ, ЯКІ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ «ЦЕНЗУ ОСІЛОСТІ»
% до опитаних
Думки киян щодо того, чи повинен бути мер Києва корінним киянином, розділилися майже порівну, з деякою перевагою супротивників цієї думки. Абсолютно зрозумілою перевагою, враховуючи переважання в Києві некорінного населення. Серед корінних киян 51% хочуть бачити мером саме корінного жителя, а серед некорінних, що знову ж зрозуміло - всього 36%.
ЗГОДА З ТВЕРДЖЕННЯМИ
% до опитаних
Схожа ситуація (тільки з дещо меншою кількістю позитивних відповідей респондентів) і в ситуації з відповіддю на питання «чи Повинні депутати Київради бути корінними киянами?». З цією думкою згодні 41% киян - 46% корінних, 37% некорінних.
У підтвердження бажання киян, щоб депутати Київради балотувалися в прив'язці до конкретних територій, навіть якщо обираються за партійними списками - відповідь на питання «чи Повинні депутати місцевих рад проживати у своїх округах?». Він сформульований таким чином, щоб забезпечити, так би мовити, екзистенціальну обізнаність народних обранців про реальному житті їх виборців. З цим твердженням згодні 61% киян, 73% корінних киян, 57% некорінних. Причини, думаю, знову ж зрозумілі.
За останні 20 років Київ змінився в гіршу сторону для 22% киян. Показово, що цей параметр практично збігається з часткою киян, чия сім'я живе тут хоча б у двох поколіннях. Тому що, щоб зафіксувати зміни, потрібно знову ж мати з чим порівнювати. Фактори негативних змін, на думку респондентів, це, насамперед, бруд, вандалізм в історичному центрі, зникнення парків, скверів.
Більшість опитаних хотіло б бачити Київ європейською столицею за зразком Вени або Будапешта або, як максимум, європейським мегаполісом рівня Парижа. Але не світовим перехрестям а-ля Нью-Йорк.
Олена Дерев'янко
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
