Коли будинки нападають на людей...

Ось днями у центрі Львова на проспекті Шевченка, 18, поблизу магазинів обвалилася частина балкону. На щастя, на момент падіння аварійного балкону людей не було. І величезні фрагменти обвалилися на тротуар. Між тим, серед щасливих випадків трапляються і трагічні. Зокрема, на вулиці Саксаганського, 11 фрагмент балкону обвалився на голову 65-літній жінці. В результаті чого пенсіонерка потрапила у лікарню з діагнозом: черепно-мозкова травма. 

 

Нині у Львові у Галицькому районі («У.К.» - центр міста) існують 250 аварійних балконів, які несуть пряму загрозу людям, отже потребують негайного реставрування. Проте, коштів у місцевій скарбничці бракує: держава вже четвертий рік не виділяє жодної копійки на реставраційні роботи старовинних балконів. 

 

«Цьогоріч у міському бюджеті закладено 900 тисяч гривень для реставрації балконів у місті, а з державного бюджету кошти не надходять вже протягом чотирьох років», - зазначила у розмові з кореспондентом «України Комунальної» начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко. Яку саме кількість аварійних балконів буде відремонтовано, міська влада наразі сказати не може, оскільки перелік документації опрацьовується. «У черзі на відновлення стоять понад 300 балконів. При цьому ми, в першу чергу, вносимо до списку балкони, які потребують негайного втручання. Як правило, зношуються несучі конструкції, плити, консолі, елементи огорожі, декор з гіпсу», - підкреслила пані Онищенко.

 

Читайте також: Балконні жахи Києва

 

Якщо розглядати центр міста, то у Галицькому районі, де найбільша кількість аварійних балконів, протягом 2011 року вдалося відремонтувати 23 балкони. З місцевого бюджету було витрачено майже 699 тис. грн. У минулому році – тільки 6 балконів на суму 136 тис. грн. Міська рада намагається долучити до реставраційних робіт мешканців самих будинків, де власне знаходяться аварійні балкони. Цілком логічно, що власники приватизованих помешкань, до площі яких відноситься й балкон, мають бути зацікавлені у його відновленні. Проте, в реальності все відбувається навпаки. Мешканці Львова не охоче беруть участь у даному процесі. Більше того, інколи навіть стають на заваді у порятунку балконів. «Ми одразу реагуємо на заяви львів’ян, де потрібен ремонт балкону, окрім цього, пропонуємо ще їм долучитися коштами, - розказала «Україні Комунальній» Лідія Оніщенко. – Так, минулого року при реставрації 12 балконів деякі власники квартир внесли особистий вклад у розмірі 500 гривень, хоча це радше одиничні випадки». 

 

Одночасно з цим трапляються і кумедні ситуації. Зокрема, у будинку, що розташований по вулиці Федорова, 9, чотири балкони потребували ремонту. Чиновникам міськради, аби приступити до робіт, довелося довго вмовляти мешканців. Переговорний процес був складним, навіть, до електрики не дозволяли під'єднатися. Згодом вмовили. 

 

Ціна ремонту невеликого балкону з незначними пошкодженнями сягає 50 - 70 тис. грн. Якщо вже мова йде про збереження старовинного декору з металевим огородженням, то ціна автоматично зростає до 200 тис. грн.

 

Для прикладу, у будинку на площі Ринок балкон містив декоративні металеві конструкції з позолотою, а в саму огорожу були вмонтовані герби родини князів Любомирських. Довелося матеріал для декору привозити з Чехії. Зрозуміло, що вартість реставрації досягла високої планки. І ось тут Львівська міська рада залучає до роботи німецьке бюро технічної співпраці GIZ. Спільні дії дали результат. Одинадцять старовинних галерей міста, де присутні шість балконів, були відновлені. Найбільші витрати припадають на ті ремонти, де, як правило, треба реставрувати кам'яні консолі. Фрагменти з гіпсу, присутні в декорі, здебільшого руйнуються скоріше. Між тим, трапляються дивовижні речі. Так, зокрема, на вулиці Франка обвалилась плита балкону, де не було жодної тріщини. Названий балкон не був внесений у реєстр аварійних, проте, факти – річ вперта.

 

 

Експерти стверджують, що такої кількості оригінальних балконів, як у Львові, не має у жодному європейському місті. Реставрація окремих елементів - титанічна робота. Адже балкон – це, по суті частина будівлі, під грифом «історична спадщина ЮНЕСКО». 

 

Основні ремонтні роботи виконуються коштом з міського бюджету, де грошей завжди обмаль. На думку голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрія Салюка, варто саму програму «Аварійні балкони» вдосконалити. «Адже кошти виділяються, у першу чергу, на балкони, які мають суттєві руйнації. А потрібно однозначно закладати кошти для презентаційних реставраційних робіт. Попередження обвалу - ось що потребує негайного капіталовкладення», - зазначив він. 

 

Окрім цього, Андрій Салюк переконаний, що потрібно проводити просвітницьку роботу з мешканцями. «Більшість людей не знають, що під балконом сама плита датується 19 століттям, бо там присутні декоративні елементи класицизму. І, звісно, власники квартир не поспішають вкладати власні кошти в реставрацію, бо вважають це обов'язком влади», - каже він. Між тим, частини історичної спадщини не зважають на такий розподіл функцій, і під тиском часу розвалюються, створюючи небезпеку для всіх оточуючих, незалежно від соціального статусу та матеріальних здобутків.