Архітектурні зміни обростають штрафами

Новини по темі

26 Квітня 2024 p. 13:45
У Києві працює всього 4 тис. укриттів  

25 Квітня 2024 p. 15:40
В Києві третина озер частково забудовані  

24 Квітня 2024 p. 17:31
КМДА вважає наможливим збільшення кількості укриттів у Києві  

Боротьба за культуру та спадщину

У Львові набрало чинності рішення виконавчої ради штрафувати компанії, які без дозволу провели заміну вікон та дверей на металопластикові в історичному центрі міста. Сума покарання сягає до 170 тис. грн. До цього часу особливу відповідальність за самовільну заміну вікон та дверей у будинках в центрі Львова несли  власники квартир. Незаконне встановлення пластикових вікон для них «коштувало» 2,5 тис грн. Втім, порушення все ж мали місце. Саме тому влада міста має намір і в подальшому вдаватися до більш жорстких санкцій у разі порушення законодавства щодо збереження історичного середовища.

Відтепер, за нищення історичної спадщини відповідатимуть не тільки власники помешкань, але й виконавці робіт, заявила начальник історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко. «Зокрема, штрафи введені для фірм, які безпосередньо виготовлятимуть вікна та двері», - повідомила вона. Суворіші міри покарання, на думку влади, змусять людей більш відповідально ставитися до культурної спадщини. Наразі міська рада закликає громадян міста дотриматися вимог чинного законодавства. Тим більш, що левову частку фінансування по реставрації та ремонту вікон та дверей в будинках, що є пам'ятками архітектури, міська влада бере на себе. Що правда, не без допомоги іншої держави. Для Львова благодійником стала Німеччина.

Річ у тому, що програма «Реставрація історичних вікон та вхідних дверей» у будинках центральної частини міста розроблена таким чином, що городяни сплачують найменший відсоток від справжньої вартості робіт – 20%. Таку ж частку софінансування сплачує муніципалітет, а решту - 60% - уряд Німеччини. «Протягом минулого року в центрі міста було відремонтовано 49 дерев'яних вікон, 16 брам. Між тим в центрі Львова свого часу було самовільно замінено мешканцями 12 тисяч дерев'яних вікон на пластикові», - зазначила пані Онищенко. І це незважаючи на заборону, яка була передбачена законодавством України про охорону культурної спадщини.

Читайте також: І людям добре, і архітектура ціла - опитування

У Львові нараховується понад 2 тис. будинків під грифом «культурна спадщина». Кожна будівля має паспорт фасаду, що засвідчує належність будинку до спадщини ЮНЕСКО. Цілком зрозуміло, що цей статус відомий і мешканцям будинків. Однак громадяни все ж наважуються на рішучі дії до «прогресу». При цьому, влада Львова спочатку двічі попереджає порушників про можливі наслідки офіційно у письмовому вигляді. В такому листі власників квартир просять привести до автентичного вигляду вікна чи вхідні двері. У разі ігнорування прохань від виконавчих служб, рішення приймається у судовому порядку. Після того, як міська рада подає до суду, мешканці повинні демонтувати пластикові вікна, та сплати штраф. На сьогодні у судах Львова перебуває понад 60 справ щодо встановлення пластикових вікон в історичних будинках.

Міський голова Львова Андрій Садовий переконаний, що збереження культурної спадщини - це обов'язок громади міста перед нащадками. «Нині діє надзвичайно чудовий проект за участі Німецького товариства співпраці - GIZ. Велика кількість громадян міста вже скористалися унікальною можливістю по реставрації вікон та дверей. Мені особисто не зрозуміла позиція тих, хто воліє мати в помешканні пластикові вікна. Навіть з економічної точки зору, дерев'яні - кращі, вони довше служать людям. При доброму догляді - до ста і більше років. На тих, хто наважиться порушити чинне законодавство, чекає жорстке покарання, навіть і кримінальна відповідальність», - заявив мер міста.

Просте рішення

Взагалі процедура по відновленню вікон чи дверей доволі проста. Мешканцям слід тільки звернутися в управління охорони історичного середовища. До речі, «сьогодні майстри, а серед них і німецькі спеціалісти, продовжують працювати над реставрацією вікон та брам, згідно поданих заявок від громадян Львова. Допомога надається тільки після ретельного огляду, в ході якого визначається об'єм робіт та кошторис за їх виконання», - повідомила Лілія Онищенко.

До реставраційних робіт також залучені львівські компанії. А це, у свою чергу, викликає конкуренцію на ринку віконної сфери. Можливо саме тому представники фірм по виготовленню пластикових вікон не підтримують жорсткі нововведення міської влади. Більшість з них дотримується правила, що бажання клієнта - закон. «Адже можна виготовити вікна і під старовинний стиль, проте з пластику», - відзначили у львівської компанії «Вікна-Корса». А ось представники іншої відомої у місті компанії – «Газда» - категорично відмовилися від будь-яких коментарів, мовляв «ми ще не ознайомилися з документами міськради, і взагалі не будемо давати коментарі з цього приводу».

В центрі Львова, в будинках з історичним м паспортом проживають люди з різним рівним достатку. Перевага пластиковим вікнам надається через бажання зберігати тепло у помешканнях в зимовий період, адже в багатьох будинках - пічне опалення, а газ для людей стає все дорожчим. «Добрі дерев'яні вікна - це великих грошей коштує, а пластикові простіші, нехай влада повністю бере на себе всі витрати і зберігає архітектуру в її первинному вигляді, Нам би вижити», - відмітила мешканка центра Львова Галина Старина.

А як у них?

У Німеччині відповідальність за заміну історичних вікон несе і власник, і компанія. Більше того, німецький уряд впроваджує програму по збереженню культурної спадщини суворо та послідовно. Надзвичайно успішними виявилися проекти по збереженню історичних будівель методом поєднання минулого і сучасного стилю. В розмові з кореспондентом «У.К.» мешканець міста Зальцгиттер (Нижня Саксонія) Пітер Жила підкреслив важливість історичної спадщини для громадян Німеччини. «В моєму місті клостери (монастирі), досі мають зовнішній вигляд, як і сто чи двісті років тому. Фасади збережені та доглянуті. А щоб помешкання не руйнувалося, йому необхідно давати живу енергію. Тому в середині пам'яток архітектури живуть мешканці міста. Влада віддала їм помешкання для житла. Ніхто не має право самовільно замінювати історичні вікна чи двері», - каже він.

Читайте також:ОСББ по-українськи, або чому Україна – не Європа

Така практика поширена в більшості історичних міст Німеччини, розповідає пан Жила. Наприклад, місто Вольфенбюттель в самому центрі прикрашає старовинний замок, а в його середині діють учбові класи для учнів з комп'ютерної технології, музей ляльок. В місті Брауншвайк - історичний палац вражає масштабністю архітектурного ансамблю фасаду, в середині якого діє сучасний гіпермаркет. А в місті Глослар, де проживає приблизно до 35 тис. мешканців, вся територія викладена бруківкою, як це було за стародавніх часів. Всі фасади будинків збережені в єдиному стилі: колір, викладення каміння, розміри.

Враховуючи, що у Львові та області знаходяться багато історичних будівель, німецький досвід став би порятунком для збереження ще існуючих скарбів минулого. Керівник проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста GIZ» Іріс Гляйхман завірила, що «проект і надалі сприятиме збереженню львівської історичної спадщини».

Грошей не буде

Між тим Міністерство культури України не виділило коштів на реставрацію львівських старовинних будівель на 2013 рік. Експерти з охорони історичної спадщини б'ють на спалах, адже Львів та область посідає перше місце в Україні по кількості пам'яток архітектури. Реставрації та ремонту потребує приміщення Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Двері та вікна театру ремонтували , до речі, за кошти іноземців. Початок приватизації певних приміщень, що є прибудинковими до театру, розпочався з заміни вікон на пластикові.

Тому впровадження жорстких мір по збереженню історичної спадщини підтримують і митці міста. «На сьогодні ремонту потребує половина історичних споруд Львова. І кожний проект для міста - це  крок до збереження вікових традицій. Уряд давав гроші Львову в останній раз на 750-річчя. Нині зберегти архітектурний спадок можуть лише меценати. Місцевий бюджет не в змозі фінансувати такі проекти», - заявив голова ЛОО Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк.