ГоловнаНовини ЖКГТарифи ЖКГНКРЕКП відклала підвищення тарифів на опалення

НКРЕКП відклала підвищення тарифів на опалення

НКРЕКП вирішила підвищити кінцевий тариф на послуги центрального опалення для населення з 1 травня, хоча ціни на газ і оптовий тариф на теплову енергію зросли вже з 1 квітня.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, 31 березня ухвалила рішення про підвищення кінцевого тарифу на послуги центрального опалення для населення в середньому на 67% з 1 травня, хоча ціни на газ і оптовий тариф на теплову енергію зросли вже з 1 квітня. Про це повідомила директор департаменту регулювання відносин у сфері теплопостачання НКРЕКП Світлана Черних на семінарі в Житомирі в середу.

«3 березня НКРЕКП ухвалила рішення про підвищення тарифу на газ і на теплову енергію з 1 квітня. Планувалося підвищити тарифи на послуги ЦО та гарячого водопостачання (саме вони є кінцевою ціною для населення), однак Мін'юст був проти затверджувати їх за місяць наперед... Учора НКРЕКП підвищила тарифи на послуги ЦО та ГВП, але вже з 1 травня... За квітень компанії зазнають збитків», - повідомила пані Черних.
 
На думку пані Черних, збитки теплокомуненерго, яким доведеться платити за газ за новими тарифами, а надавати послуги - за старими, будуть невеликими.
 
У той же час, за словами фінансового директора ПАТ "Київенерго" Тетяни Грязнової, збитки в квітні будуть досить істотними.
 
"До закінчення опалювального сезону ми щодня будемо нести чистий збиток з ЦО та ГВП у розмірі 6,4 млн грн у зв'язку з тим, що не переглянуті тарифи. Після закінчення опалювального сезону і до набуття чинності нових тарифів, збитки компаній з ГВП складуть до 0,94 млн гривень на день. Сумарно за підсумками квітня через це ми отримаємо чистий збиток від надання послуг ЦО і ГВП близько 110 млн гривень", – сказала вона.
 
Окрім того пані Грязнова додала, що для порівняння у лютому "Київенерго" отримало чистий прибуток з бюджетних установ за рахунок тимчасового зниження ціни на газ у розмірі близько 5,9 млн гривень.
 
Фіндиректор "Київенерго" також підкреслила, що у сформованій ситуації підприємства ТКЕ повинні розраховуватися з НАК "Нафтогаз України" за спожитий у квітні газ вже за новою ціною на 100% (без зволікань).
 
"Договори про поставку газу НАК "Нафтогаз України" містять штрафи в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (30%+30%), пеню 3% і враховують інфляцію 25% річних. Ціна прострочення оплати НАК "Нафтогаз України" сьогодні, мінімум, 63-70% річних", – сказала вона.
 
Як раніше повідомляла «Україна Комунальна», половина українців не буде встановлювати прилади обліку тепла в квартирі. Значна частина населення не має на це ані коштів, ані технічних можливостей.
 
Коментарі (2)
Коля Пухов
01 Квітня 2015 p. 20:52
А може краще не тарифи підвищувати, а зупинити знецінення гривні? Адже якщо рахувати у доларах або у євро, то ніякого зростання цін і тарифів за останні роки не було. Тобто виходить, що нас вкотре намагаються обманути, переклавши збитки від знецінення українських грошей на пересічних споживачів.
Коля Пухов
01 Квітня 2015 p. 20:53
Наша національна "валюта" гривня законодавчо не прив"язана до жодного з драгметалів або іншого ресурсу держави. Це значить, що держава може знецінювати такі свої гроші практично безкінечно. Тенденцію постійного знецінення національних грошей було закладено ще напочатку 1992 року. В 1992 році купонокарбованець прирівнювався до радянського рубля, і квартплата була всього 14 купонокарбованців. А в 1996 році квартплата вже стала декілька мільйонів купонокарбованців. Тобто, за чотири роки купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла і зараз вже майже така ж , як і купонокарбованця у 1992-1996 роках. Такі держави, які випускають у якості національних грошей нічим не підкріплені папірці для внутрішніх розрахунків, на перший погляд, начебто хитрі, бо можуть знеціненням цих грошей значно полегшувати кишені своїх громадян, але у кінцевому результаті такі держави обманюють самі себе.