Новини по темі

16 Лютого 2012 p. 08:35
Ринок нерухомості прокидається повільно  

06 Лютого 2012 p. 08:36
За необґрунтовані тарифи «світить» кримінальна справа  

02 Лютого 2012 p. 08:44
Газові контракти не буде переглянуто до 2019 року  

Добігає кінця 2011 рік. Хтось покладав на нього великі надії, сподіваючись на краще, хтось очікував кінця світу, а хтось просто зривав сторінки календаря.

Однак, як і щороку, у грудні усі ми підбиваємо підсумки – веселі або сумні, позитивні або негативні, але результати – це факти, яких уже не змінити. У загальному ритмі підготовки до Євро-2012 лозунги Укрзалізниці звучали впевнено і перспективно. Ремонт колій, ремонт і заміна рухомого складу, оптимізація роботи залізниць, нові потяги європейського рівня і зменшення часу перебування в дорозі. Що може бути кращим? Чого хотіли українці? Адже Євро – лише сезон, а «блага» і «переваги» залишаться на десятки років. Начебто все вірно, але… обіцянки Укрзалізниці, які населення слухало у 2011 році, лише підтвердили народну мудрість - «не так сталося, як гадалося».

У процесі перевірок і аналізу роботи Укрзалізниці, виявилося, що пасажирські перевезення є збитковими, а от на вантажних перевезеннях можна отримувати прибуток. Попрацювали над цим – оптимізували маршрути, зменшили кількісний і якісний склад бригад, що обслуговували цю ланку перевезень. Навіть пообіцяли працевлаштувати вивільнених робітників після відповідної перепідготовки.

Не залишилися поза увагою і пасажирські перевезення. Перш за все – оптимізували шляхи, які сполучають міста, що приймають єврофанів. Домовилися про виготовлення швидкісних потягів, які уже на підході до України, підготували персонал, ввели необхідні послуги, побудували наземні переходи над коліями, спеціальні перони з нішами.

От правда звичайне населення від усіх цих переваг у захваті лише відносно. А якщо відкинути святковий настрій – то варто замислитися: а навіщо усе це робилося?

На сьогоднішній день Укрзалізниця не надто поспішає виконувати свої обіцянки. Особливо гостро це відчувається у переддень Новорічних та Різдвяних свят.

Не так давно стрічки новин майоріли повідомленням: «У разі, якщо у вагоні певного типу залишиться менше 9 місць, відкривається для продажу наступний вагон цього типу». Населення заспокоїлося – нарешті можна буде їхати за квитком, адже тепер потяги не будуть обмежені. Однак, реальні звернення до кас принесли зовсім інші результати – оператори радо повідомляють про відсутність плацкартних місць і продають місця у вагонах типу купе та СВ. У відповідь на те, чому не відкриваються вагони типу плацкарт, повідомляють: «Якщо ви викупите 9 місць у вагоні – тоді ми його відкриємо». І це в той час коли Укрзалізниця скорочує понад 20 потягів, а кожен потяг – це в середньому 15 вагонів. Вагонів, які явно не встигли ще порізати на метал, які не використати на перевезення вантажів – не та конструкція. І це в той час, коли подаються новини про призначення додаткових потягів на новорічні свята.

Викликають багато питань і нововведення, які стосуються кількості пропонованих послуг. Виставки і конкурси на право забезпечувати харчування у вагонах неодноразово демонстрували по телебаченню. Однак, як пропонували чай у пластикових стаканчиках – так і пропонують. І добре, коли пропонують – але ж в окремих потягах пасажирів просто змушують купувати цей самий чай. Та й у електропоїздах ситуація залишає бажати кращого – проплачуючи клас вагону, ми платимо за послуги, які просто відсутні – не працює обігрів вагонів, кондиціонери, відсутні відеомонітори (подекуди вони просто «вирвані» і на їхньому місці лише стирчать залишки дротів) - але ж ціни при цьому не зменшуються.

От і виникає запитання: нововведення Укрзалізниці, яке стосується наявності інтернет-зв’язку – чи не є воно лише приводом до збільшення вартості проїзду. Адже значна частина населення, яка користується послугами залізниць, не потребує цієї послуги. А збитковість пасажирських перевезень означає не лише відсутність прибутків і наявність затрат, а ще й те, що послуга, як мінімум, не затребувана.

У прес-центрі Укрзалізниці повідомляють, що за допомогою аналізу пасажиропотоку фіксується населеність поїзду (кількість пасажирів), ефективність та затребуваність зупинок тощо. Можна зробити висновок, що відомості беруться на основі кількості проданих квитків, але ж система продажу квитків є м’яко кажучи непрозорою.

Простоюючи довжелезні черги біля кас, ми дуже часто чуємо, що квитків немає, і пасажири змушені шукати альтернативні шляхи переміщення з одного міста до іншого. Іншу картину спостерігають ті, кому пощастило отримати квиток – часто вагони просто їдуть напівпорожніми. І виникає запитання, а чи не штучно створюється «збитковість» пасажирських перевезень?

Чи не йдемо ми до того, що буде створено ситуацію коли «відсутність» пасажиропотоку спричинить «необхідність» відміни пасажирських потягів?

Адже, варто віддати належне провідникам, які заробляють на бажанні українців їхати за будь-яку ціну і на будь-яких умовах. Перевозячи безквиткових пасажирів, порожні місця у вагонах заповнюються, але ж не тарифікуються! Та й дані про «стоячих» пасажирів навряд чи офіційно проходять у статистичних звітах. Хоча неофіційно усі знають про те, як саме відбуваються пасажирські перевезення.

Фактично Укрзалізниця своїми змінами і оптимізацією просто обмежує пересування населення територією своєї держави. Спочатку провели скорочення кількості зупинок швидкісних потягів на маршруті, а потім просто відмінили рейси. Так, сполученням Київ-Одеса може собі дозволити пересування буквально половина станцій, а на іншій половині познімали усі рейси, які раніше перевозили пасажирів. Та й Маріуполь, наприклад, на сьогоднішній день став майже недосяжним. Як не дивно це прозвучить, але якщо мешканці Вінниччини раніше могли поїхати маршрутом Львів-Маріуполь – то тепер такої можливості немає. Хіба їхати до Києва або до Львова...

От Вам і передноворічні підсумки. «Благі наміри» зробили залізничне сполучення недосяжним для значної частини населення. Як альтернатива – авіаперевезення та автомобільні. От тільки перші надто дорогі, а останні мають зависокий рівень небезпеки та й подекуди часових затрат.  

P.S. Укрзалізниця залишила на 2012 рік ще один «козир» – відміну нічних рейсів. Залишається сподіватися, що це нововведення не лише покращить географічну обізнаність громадян, а й компенсується чотирма швидкісними маршрутами, які встигнуть  перевезти усіх бажаючих і зможуть сполучити всі регіони країни.

Ольга Туча, спеціально для ІА «Україна Комунальна»