ГоловнаПублікаціїТарифи ЖКГМораторій на підвищення тарифів приречений на поразку

Мораторій на підвищення тарифів приречений на поразку

Над планом порятунку населення в умовах підвищення тарифів на ЖКП мізкує і Кабмін, і нардепи. Якщо новий урядовий порядок субсидіювання населення не всиляє довіри, то пропонований депутатами мораторій на підвищення тарифів взагалі далекий від реальності.

З кожним тижнем в Україні зростає соціальне напруження. Не останню роль у «підігріві» емоцій грає астрономічне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, до якого залишилися лічені дні.

Нагадаємо, 3 березня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг переглянула тарифи на енергоносії. Так, вже з 1 квітня поточного року мінімальний тариф на газ для населення підвищиться у 3,3 рази - до 3,6 тис. грн за тис. куб. м палива, а вартість тепла зросте на 71,8%, тобто до 537,2 грн за Гкал.
 
Окрім цього, у 5 етапів, починаючи з 1 квітня поточного року і до квітня 2017 року, для населення підвищуватимуться і тарифи на електроенергію. Загалом вартість світла зросте в 3,5 рази, досягнувши середньозваженого рівня 122,83 коп. за кВ-год. Таке рішення було прийняте Національною комісією на засіданні 26 лютого.
 
Враховуючи при цьому загальне подорожчання товарів та послуг і «замороження» росту заробітних плат та пенсій, сумнівів не виникає: це буде не просто удар по кишені українців - нові тарифи на житлово-комунальні послуги нокаутують споживачів.
 
Тож, над планами порятунку населення в умовах підвищення тарифів на «комуналку» думає відразу два «мозкових центри» - уряд і нардепи. 
 
На що покладає надії перший відомо – це надання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Так, для забезпечення соціального захисту населення та надання державної підтримки найменш захищеним категоріям громадян в оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги урядом у проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було передбачено, а парламентом згодом підтримано виділення додаткових видатків у сумі 15,3 млрд грн. Таким чином загалом на субсидіювання населення цьогоріч буде направлено 24 млрд грн.
 
 
Поряд з цим, уряд ініціював і ніби затвердив спрощення процедури отримання субсидій на оплату житлово-комунальних послуг. Однак, радіти цьому зарано, адже новий порядок надання субсидій досі існує лише у красивих презентаціях на урядовому порталі, а якщо і буде введений в дію, то не факт, що субсидії матимуть всі стражденні і не виникнуть нові проблеми при їх призначенні (Детальніше про це у публікації «Надання субсидій: революція чи піар?»).
 
Нардепи ж не рахують за потрібне шукати спосіб послаблення удару для населення. На їхню думку, найкращим порятунком від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги може бути лише встановлення на нього мораторію. Власне, комітетам Верховної Ради вже надано для ознайомлення відповідний проект Закону №2342 «Про встановлення  мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги», ініційований групою депутатів від «Опозиційного блоку».
 
Зокрема, цим документом забороняється підвищувати ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги, які визначені у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», для споживачів – фізичних осіб з моменту набрання чинності даного законодавчого акта. При цьому зауважується, що житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергія мають оплачуватися споживачами-фізичними особами за цінами і тарифами, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень станом на 1 січня 2014 року. Відповідно, нараховування по розрахунках із 1 січня 2014 року та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення  плати  за житлово-комунальні послуги пропонується скасувати. Кошти, які були стягнені з 1 січня 2014 року до набрання чинності відповідного документу рекомендується зараховувати в майбутні платежі за житлово-комунальні послуги.
 
Окрім цього, законопроектом передбачається звільнення від нарахування плати за ЖКП, пені та інших штрафних санкції за несплату (несвоєчасну оплату) зазначених послуг громадян, які проживають на територіях Донецької та Луганської областей, де проводиться антитерористична операція, та які втратили внаслідок АТО житло або не отримували житлово-комунальні послуги через неможливість їх надання до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або періоду до відновлення надання житлово-комунальних послуг.
 
У заключній статті законопроекту йдеться, що у разі його прийняття він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та втрачає чинність від дати набрання чинності законом (законами), які скасовують обмеження щодо підвищення мінімальних заробітних плат і мінімального прожиткового мінімуму та запроваджують механізми: захисту інтересів соціально-незахищених верств населення під час підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги; індексації доходів населення на величину, не меншу за індекс споживчих цін на час з 1 січня 2014 року.
 
Ідея загалом непогана. Таким чином можна було б запобігти зниженню рівня зубожіння населення, зменшити соціальну напругу в країні та гарантувати виплату стабільних платежів компаніям – надавачам житлово-комунальних послуг. Адже, як свідчать останні данні Держстату, населення з кожним місяцем нарощує заборгованість з оплати ЖКП, а з черговим підвищенням тарифів на ці послуги і взагалі може припинити їх оплату. Однак, попри всі очевидні плюси для пересічних українців, встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги відірване від реальності. І навіть не тому, що його розробники – депутати від «Опозиційного блоку» і існує ризик неприйняття їхньої ініціативи через минулі «заслуги» - грубо кажучи, документом пропонується зробити крок назад до точки неповернення. 
 
Так, можна було б провести перерахунок вартості житлово-комунальних послуг за цінами і тарифами, затвердженими станом на 1 січня 2014 року, помізкувати, яким чином повернути споживачам надміру сплачені кошти за спожиті житлово-комунальні послуги чи зарахувати їх як авансові у платежі наступних періодів; але за рахунок чого компенсувати збитки постачальникам ЖКП, адже приведення нормативно-правових актів, які були запущені в дію протягом 2014 року, у відповідність із цим документом дорівнюватиме смерті української економіки. Головним чином через те, що значна частина законодавчих нововведень минулого і цього року продиктовані умовами надання кредитів Міжнародним валютним фондом для стабілізації економічної ситуації в країні. Завдяки цим перетворенням у 2014-му Україна отримала від міжнародних кредиторів 9 млрд дол. за програмою stand bay, а у 2015-му надійшло ще близько 5 млрд дол. за програмою Extended Fund Facility. Яким чином країна повертатиме ці кошти без продовження відповідного реформування та стабілізуватиме економічну ситуацію? – невідомо. Чи є інший – третій план порятунку населення від підвищення тарифів на «комуналку»? – також питання. Тож, вочевидь українцям доведеться змиритися з неминучістю підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, сподіватися, що новий порядок надання субсидій рано чи пізно таки запрацює, і усіма можливими і неможливими шляхами постаратися знизити своє енергоспоживання.
 
Катерина Ляшевська
 
Коментарі (4)
Коля Пухов
18 Березня 2015 p. 21:52
Підвищення тарифів (цін) -- це наслідок знецінення гривні. Взагалі, не товари чи послуги дорожчають, а знецінюються (дешевшають) українські гроші. Тому кожен раз їх треба віддавати все більше і більше за одну й ту саму кількість товарів або послуг. Тенденцію постійного знецінення національних грошей було закладено ще напочатку 1992 року. В 1992 році купонокарбованець прирівнювався до радянського рубля, і квартплата була всього 14 купонокарбованців. А в 1996 році квартплата вже стала декілька мільйонів купонокарбованців. Тобто, за чотири роки купонокарбованець знецінився у сотні тисяч разів. У 1996 році купонокарбованець обміняли на гривню по курсу сто тисяч купонокарбованців за одну гривню, і з 1996-го року до 2014-го року гривня знецінилась приблизно у 20 разів. А починаючи з 2014 року швидкість знецінення гривні значно зросла і зараз вже майже така ж , як і купонокарбованця у 1992-1996 роках. Знецінення грошей -- це тихий грабунок тих, хто ці гроші заробляє та використовує. Але хто грабує? Звісно той, хто ці гроші друкує. Держава має можливість полегшувати кишені громадян не тільки безконтактним способом, але навіть не заглядаючи до них.-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Отже, всього-навсього, треба зупинити знецінення гривні, і вже не потрібно буде ніяких реформ, субсидій, підвищень зарплат і пенсій та інших тому подібних "хитрощів", які тільки прискорюють знецінення гривні. А то виходить, що замість того, щоб зробити одне, але головне, уряд та депутати видумують безліч другорядних, побічних та безперспективних законів, постанов і т.д., тобто, імітують діяльність, а криза тим часом поглиблюється.
Катя1
19 Березня 2015 p. 09:31
Миколо, на наступних виборах я буду голосувати лише за вас.
Олена2
19 Березня 2015 p. 10:55
Коля, я поддерживаю Катю. Только ВЫ спасете этот никчемный мир!!!
Коля Пухов
20 Березня 2015 p. 21:55
Взагалі думаю, що не війна спричинила кризу в країні, а навпаки, безперервна з 1992 року криза закономірно викликала війну.