В Україні розпочалась «гаряча пора» - закінчується термін відправки власникам житла «листів щастя» про сплату податку на нерухомість. Згідно п. 265.7.2 Податкового Кодексу (ПК), відповідні повідомлення від Міністерства доходів і зборів громадяни можуть отримати до 1 липня. При цьому на сплату податку в українців буде 60 днів з дня отримання повідомлення. Податківці повинні зібрати сплату з власників нерухомості до 29 серпня. Тому в літні місяці будуть найбільш актуальними питання, пов'язані з тим, хто є суб'єктом і об'єктом оподаткування, який механізм сплати такого збору, і, головне, за який період необхідно сплачувати. Безумовно, що власникам «надлишків» квадратних метрів податок на нерухомість в поточному році доведеться заплатити. Але не все так просто.
Історія одного податку
Історія формування норм українського законодавства щодо введення податку на нерухомість вкрай заплутана. Не випадково ст. 265 ПК, що регулює порядок його збору, вступила в силу лише після трьох відстрочок. У 2013 році українці були звільнені від сплати податку на житло фактично заднім числом, що викликало відповідну реакцію в експертному середовищі. Тоді думки експертів розділилися: одні заявили, що українці повинні будуть заплатити податок за 2 роки, а інші припускали, що податок буде братися лише за один рік (2013 або 2014).
В квітні була змінена база оподаткування: згідно із законом №1166 - VII, з 1 квітня оподатковується не житлова, а загальна площа житла. Таким чином, парламентарії фактично, істотно збільшили «метраж» площі, яка потрапляє під стягнення. Так у минулому році Рада законом №403 - VII внесла зміни до ПК, яким намагалася врегулювати основні спірні норми щодо оподаткування об'єктів нерухомості. Втім, спроба виявилася провальною - «тихе бродіння» навколо питання про сплату податку на нерухомість триває досі.
Податківці виявили твердість
Розбиратися з створеними законодавцями правовими колізіями довелося Міндоходів. Згідно з наказом відомства №263 від 25 квітня, яким затверджена узагальнююча податкова консультація щодо сплати податку на нерухомість, у 2014 році громадяни, що підпадають під оподаткування, сплачують збір за 2013 рік за правилами минулого року. Тобто, українці будуть сплачувати податок за надлишки квадратних метрів житлової площі.
Читайте також: «Дорогою ціною»: скільки коштує утримання житла у світі
У Міністерстві обгрунтували своє рішення, посилаючись на перехідні положення ПК, якими встановлено, що першим базовим податковим періодом є 2013 рік. А згідно з п. 265.7.2 Кодексу власникам нерухомості повідомлення-рішення про сплату податку спрямовуються по закінченні річного базового періоду.
Податок на нерухомість за поточний рік українці заплатять вже в 2015 році. При цьому за період з 1 січня 2014 року до 1 квітня розмір податку буде розрахований, виходячи з житлової площі об'єкта нерухомості, а за період з 1 квітня по 31 грудня, - виходячи з загальної площі житла.
Хочеш - звір, а хочеш – ні
П. 265.7.3 ПК закріплено право власників нерухомості звернутися в податкову інспекцію за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки по сплаті податку на нерухомість. Раніше, такого права в українців не було, а податківці зобов'язували громадян звіряти дані. При цьому в минулому році, однією з причин, по якій українців звільнили від сплати збору, стала відсутність у податківців достовірних даних про власників житла та об'єкти нерухомості. У зв'язку з цим, у вересні 2013 року Міндоходів своїм наказом №508 затвердив спеціальний порядок звірки розмірів житлової площі та кількості об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності громадян-платників податків. Ініціаторами звірки виступали податкові інспекції, направляючи власникам житла запрошення. Втім, на практиці все обійшлося точковим коригуванням. Так, наприклад, у Києві з липня по листопад 2013 року податківці направили близько 4 тис. запрошень - крапля в морі порівняно з загальною кількістю власників нерухомості. За даними Держстату, в 2012 році у Києві налічувалося понад 1 млн об'єктів житлофонду. А 31 грудня 2013 року термін проведення загальноукраїнської кампанії звіряння минув.
Тепер же для проведення звірки, згідно з положенням НК, є добровільним рішенням власника нерухомості. Для цього достатня направити в органи податкової інспекції письмову заяву в довільній формі. Звірка може бути проведена щодо:
- розміру загальної площі житлової нерухомості (до квітня звірці підлягала лише житлова площа);
- кількості об'єктів і їх часткою, що перебувають у власності платника податків;
- права на застосування пільги з податку на нерухомість, а також розміру податкової ставки та нарахованої суми податку.
Чіткі терміни проведення звірки законодавством не встановлені. Разом з тим, п. 265.7.3 ПК передбачає проведення перерахунку, в разі виявлення розбіжностей між даними податкової інспекції і власника житла, якщо останній може підтвердити їх документально. Після цього платнику надсилається нове повідомлення-рішення про сплату податку. Втім, Міндоходів рекомендує власникам садових і дачних будинків до 1 липня узгодити з податківцями звільнення від сплати податку. Нагадаємо, власники будинків дачного типу звільняються від сплати збору, якщо у власності у платника не більше 1 об'єкта. Аналогічна ситуація з оподаткуванням житла, яке перебуває у власності кількох громадян, але не поділена в натурі. У цьому випадку, платником податку буде лише один - «делегат», обраний власниками житла за їх згодою.
Разом з тим, якщо платник не погоджується з податковим повідомленням-рішенням, то його можна оскаржити: подати скаргу в податкову інспекцію або звернутися до суду. При цьому, кожен власник житла отримує податкову пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування: для квартир, незалежно від їх кількості - на 120 кв. м.; для житлових будівель - на 250 кв. м; для різних видів об'єктів житлової нерухомості (при одночасному володінні квартирами і будинками) - на 370 кв м. Так що, фактично, податок стягується лише з «надлишків» житла.
Податкові зміни «вдарять» по українцям
Що ж стосується розширення податкової бази за рахунок її прив'язки до загальної площі житла, більшість власників «соціальної» нерухомості змін не відчують. Податкова пільга навіть в урізаному вигляді повністю покриває стандартні комплекти» житла радянської епохи: дві не надто просторі або навіть три компактні квартири, будинки і квартири в різних комбінаціях.
Читайте також: «Доступне житло» поквиталося з боргами
До феноменів податку на нерухомість по-українськи можна віднести хіба що можливість економити на сплаті податку з кількох просторих квартир, купуючи невеликого будинку (або частки в ньому).
Але сама по собі прив'язка податку на нерухомість до загальної площі житла викликає великі сумніви в його законності, так і доцільності. Ідея ця не нова. У 2012 році уряд двічі апелював до парламенту з цією ініціативою - спочатку у вигляді виправлень до ст. 265 НК, потім під виглядом податку на розкіш. Основний аргумент на користь прив'язки податку до загальної площі житла - спрощення адміністрування та запобігання маніпуляцій з показниками житлової площі за рахунок перепланування житлових приміщень. Це загрожує тим, що законодавчо власники житла буде нерівні в правах, якщо у них однакову житло, але з різним плануванням. Так, власники житла з вбудованими гаражами з 1 квітня були ущемлені в правах у порівнянні з власниками окремих гаражів, оскільки Податковим кодексом гаражі від оподаткування звільнені.
Крім того, НК досі відсутнє навіть визначення поняття «загальна площа», що, як мінімум, потребує внесення доповнень до Кодексу. А також, квітневий закон урізав всіх без винятку власників житла в правах на застосування пільги з податку на нерухомість, а Конституція звужувати обсяг існуючих прав і свобод громадян забороняє.
Тому в історії з оподаткуванням загальної площі житла крапку ставити поки рано. До наступного року, коли квітневі нововведення почнуть враховуватися ще далеко, і є шанс, що українські законодавці дослухаються до думки експертів. Адже і в те, що 2013 року податок на нерухомість може бути «на скаку зупинений», на початку року мало хто вірив.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
