Експерти констатують, що компанії, які видобувають сланцевий газ, дотримуються екологічних стандартів, і єдине, що має зробити Україна - вимагати дотримання цих стандартів. Зокрема, так вважає і директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич, - інформує «Укрінформ».
«У розвинених країнах, у тих же Сполучених Штатах, компанії, що видобувають сланцевий газ, працюють абсолютно прозоро, дотримуючись усіх норм і стандартів екології. Тим паче, вони на Заході на порядок вищі, аніж у нас. У жодної з наших газодобувних чи нафтових компаній подібного немає, і ще не скоро буде», - сказав експерт.
За його словами, в таких умовах Україна має лише вимагати в компаній, що замаються видобутком сланцевого газу, дотримуватись норм, за якими вони працюють за кордоном.
Читайте також: Безпека сланцевого газу
«Нам просто потрібно вимагати, щоб всі потенційні учасники цього процесу працювали у нас відповідно до стандартів, за якими вони працюють за кордоном. Тоді грамотно побудовані свердловини усунуть можливості контакту з поверхневими та грунтовими водами, і таким чином буде забезпечена відсутність будь-якого забруднення. Але це у випадку, якщо українська влада поставиться до цього серйозно», - додав Дмитро Марунич.
Разом з тим, за словами експерта з енергетичних питань Валерія Боровика, гідророзрив пластів не призведе до забруднення підземних вод.
«Підземні води розташовані на глибині 200-300 метрів від поверхні, в той час як гідророзрив по нашій геології - 2-3 кілометри. Щоб він дістав до підземних вод, потрібно 10 кілотонн ядерного вибуху. А це фактично і практично неможливо», - зазначив експерт.
Читайте також: Україна відкриє газовий «ящик Пандори»
Нагадаємо, 24 січня у Давосі за участю Президента Віктора Януковича була підписана угода між компанією Shell і «Надра Юзівська» про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці у Харківській і Донецькій областях.
На освоєння Юзівської ділянки, прогнозні ресурси якої оцінюються в 4,054 трлн куб. м газу різних типів, на етапі геологічного вивчення планується залучити мінімум 1,6 млрд грн інвестицій і 30 млрд грн - на етапі промислової розробки.