Новини по темі

27 Вересня 2024 p. 17:35
Уряд виділив 56,9 млн грн на будівництво шкільних укриттів  

27 Вересня 2024 p. 15:50
Суд заборонив вирубування лісу для Військового кладовища  

24 Вересня 2024 p. 16:45
Кличко повідомив про нестачу працівників комунальних служб у Києві  

Ліфт часто називають підйомником, вертикальним транспортом. Але рідше говорять про те, що ліфт – ще й вид соціального транспорту. Ліфти великих міст щодня здійснюють понад 30 млн перевезень. І якщо ми всі, потрапляючи на міських вулицях в затор, говоримо про транспортну проблему, то проблема українських ліфтів на перший погляд не так помітна, але від цього не менш значима. Станом на 1 січня 2011 року у житловому фонді України зареєстровано 92,1 тис. ліфтів, якими обладнано понад 28,9 тис. житлових будинків загальною площею 196,8 млн кв м.

Даючи загальну характеристику ліфтовому господарству України, в першу чергу треба сказати про високий рівень фізичного і морального зносу механічного та електрообладнання. За практичної відсутності заходів із заміни чи модернізації ліфтів зростає кількість ліфтів, технічний стан яких не дозволяє їх подальшу експлуатацію. Контролюючими органами у процесі планових перевірок призупинено роботу на невизначений термін 3,6 тис. ліфтів, або 4%, з яких більше року не працює 3 тис. ліфтів. А отже, вони мають бути замінені, адже, за висновками фахівців, ліфти, які не працюють більше року, не підлягають ремонту. Найбільший відсоток непрацюючих ліфтів – у Луганській (29,3%), Закарпатській (12%), Херсонській (9,8%), Дніпропетровській (6,9%), Донецькій (6,4%) областях. Таким чином, позбавлені можливості користуватися ліфтами або отримувати цю послугу тривалий час майже 10 млн громадян України, в тому числі інваліди та люди похилого віку.

За оперативними даними, проведення капітального ремонту потребують 12,5 тис. одиниць ліфтів (середня вартість – 50-70 тис. грн/ліфт), модернізації – 12,8 тис. (середня вартість – 200-250 тис. грн/ліфт), заміні підлягають 6,0 тис. одиниць ліфтів (середня вартість – 300-350 тис. грн/ліфт). Потреба у фінансуванні зазначених заходів складає близько 5,5 млрд грн. Проте фінансування цієї галузі з боку держави майже не проводиться.

Ще однією ключовою проблемою є стан диспетчерського зв'язку ліфтів, адже від цього залежить безпечна робота та оперативність вжиття заходів при аварійних зупинках ліфтів. Більшість диспетчерських систем України відпрацювали 20 років і більше та потребують заміни або модернізації. Кількість диспетчеризованих ліфтів в Україні зменшується з кожним роком (з 80% у 1994 році до 62% сьогодні). За оцінками фахівців, нині у світі існує понад 50 виробників ліфтів та обладнання до них.

Читайте також: Українські ліфти: у стані вільного падіння

Світовий ринок закупівлі ліфтів у 2012 році у середньому складав 450-500 тис. одиниць, з них Китай – 250 тис., Росія – 35 тис., Україна –950 од. Нинішні заводи-виробники ліфтового обладнання мають потужність біля 4,7 тис. од. ліфтового обладнання на рік, а отже, повністю задовольняють потреби внутрішнього ринку. Існують всі можливості збільшення цих потужностей до 9 тис. од. на рік, що у повній мірі забезпечить потреби в заміні 6 тис. ліфтів у житловому фонді та нового будівництва.

Згідно з чинним законодавством України мешканці покривають витрати тільки на технічне обслуговування ліфтів, структурою тарифу не передбачено акумулювання коштів на проведення капітальних ремонтів і заміни ліфтів.

Враховуючи вищевикладені аспекти аналізу розвитку ліфтового господарства та зважаючи на суттєву його роль, першочерговими стратегічними цілями всіх рівнів управління вважаємо: - для підвищення безпеки надання послуг проведення експертного обстеження ліфтів, що відпрацювали призначений термін (граничний нормативний термін експлуатації) і підлягають зупинці, з послідуючою реалізацією заходів згідно з висновками цих обстежень (як правило, це заміна, модернізація чи капітальний ремонт). Слід зазначити, що вартість проведення технічної експертизи одного ліфта в Україні становить від 1,4 тис. до 3,5 тис. грн; - пошук оптимальних шляхів фінансування, капітальне відновлення основних фондів, що продовжить термін служби ліфтів на 18 років і підвищить якість надаваних послуг; - реформація та вдосконалення організаційно-правової форми господарювання, політики формування тарифів з дотриманням принципів самоокупності, беззбитковості та достатнього фінансування розвитку підприємств галузі; - розробка нормативів надання послуг тощо.

Головною причиною складного стану в ліфтовому господарстві є відсутність стратегічного бачення подальшого розвитку галузі та використання старих радянських підходів в процесах управління, коли населення сплачувало лише незначну частину комунальних витрат, а решта – дотувалася з державного бюджету. З метою покращення ситуації у ліфтовому господарстві слід впровадити на всіх рівнях управління використання елементів стратегічного управління, до процесів якого відносять: організацію стратегічного управління; стратегічне планування; реалізація стратегії на оперативному рівні; моніторинг стратегічних чинників; контроль виконання стратегічних планів; коригування стратегічних планів. При цьому ресурсами стратегічного управління виступають: керівництво підприємства ліфтового господарства, яке приймає стратегічні рішення; інформація; матеріально-технічна база і фінанси.