Цього року фахівці зафіксували в Україні тенденцію зростання площ під енергетичними культурами: ріпаком, просом, вербою – які здебільшого використовуються в опаленні, інформує «Радіо Свобода».
Директор однієї з найбільших в Україні компанії «Салікс Енерджі», яка спеціалізується на виробництві біомаси, Костянтин Богатов, прогнозує, що для цієї сировини у нашій державі є величезні перспективи. За його словами, в Україні у сфері розвитку альтернативної енергетики одним із ключових моментів є доступ до ресурсів.
«Родючі землі в Україні здебільшого вже розподілені, конкуренція за них велика. Натомість енергетична верба вирощується на бідних, підтоплених ґрунтах. І деякі районні адміністрації самі пропонують нам освоювати ділянки під цю культуру саме в них. Цього року в нас купують саджанці верби, ми уклали довгострокові контракти з виробниками паливних брикетів. Вони відчувають дефіцит сировини і страхуються», - пояснив пан Богатов.
Директор «Салікс Енерджі» оцінює ринок рослинного палива в Україні як один із найкращих у Європі. Причини цього – подорожчання імпортного газу, місцеві виробництва котлів для твердого палива і досить швидка їхня окупність: якщо велику лікарню перевести з газу на вербу, новий котел окупиться за 4–6 років, наводить свої розрахунки Костянтин Богатов. Але він бачить і перешкоди для цього бізнесу – корупцію, зокрема в лісових господарствах, а також незважену тарифну політику.
Читайте також: Блакитному паливу шукають гідну заміну
Науково-технічний центр «Біомаса» розробляє й випускає низку котлів на трісках, соломі, пелетах – від великих до недорогих, «на одну квартиру». На українському ринку бракує тільки котлів для відходів соняшника. Бюрократичні проблеми не є найбільшою перешкодою для встановлення котлів на рослинному паливі. Головні проблеми – в іншому, вважає завідувач відділу теплотехніки НТЦ «Біомаса» Євген Олійник.
«Нині маємо невеликий підйом у цій сфері. Виробляються в Україні й побутові котли, і агрегати для житлового господарства – до 300 кіловат. Для виробництва більших – наразі бракує обладнання й досвіду. Соломи виробляється багато. Але це складне паливо, великі котли для неї виробляє лише одна дочірня данська компанія. Імпортні ж котли – набагато дорожчі, окуповуються довше», - розповів пан Олійник.
Слід зазначити, що в Національній енергетичній стратегії передбачається поступове збільшення частки біомаси в енергетичному балансі країни. Хоча наразі вона становить трохи менше 1% у загальному виробництві енергії.
Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами зареєструвало проект «Енергія біомаси». Він передбачає спорудження в різних регіонах, від півночі до Херсонщини, теплових електростанцій на соломі та трісках. Зокрема, на електростанцію поблизу Києва планують залучити 7 млн євро за рахунок приватних інвесторів, повідомляє керівник проекту «Енергія біомаси» Ростислав Марайкін. Він переконаний, що Україна має брати приклад зі Швеції, де кожен 5-й кіловат виробляють із рослинної маси.
Читайте також: Рівненщину засаджують енергетичною вербою
Україна може в найближчі роки замінити 6–7 млрд куб м імпортного газу на рік соломою, вербою та іншим рослинним паливом, переконаний президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.
«Нині низька ціна на газ та електроенергію для населення не стимулює використання біомаси. Однак розумні люди вже бачать, що газ дорожчатиме, і починають переходити на твердопаливні котли. Україна має десятки великих котелень на біомасі, а та ж Німеччина – 30 тисяч, і нам треба прагнути до такого показника. Для цього треба скасувати умову «місцевої складової» у виробництві енергії ще на 5 років – доки Україна не вироблятиме все необхідне енергетичне обладнання для галузі. Нині багатьох речей просто немає», – каже експерт.
Попри перешкоди, Олександр Тодійчук прогнозує значний стрибок у виробництві енергії з біомаси в найближчі роки. Втім, великі енергогенерувальні компанії, зокрема й із державною часткою, такого оптимізму не поділяють. Зокрема, голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков, позитивно оцінюючи розвиток альтернативної енергетики, не очікує, що в національному енергобалансі біомаса матиме більше від 1%.
«Не матиме Україна десяту частину електроенергії з біомаси. Всі разом альтернативні джерела енергії складатимуть у майбутньому максимум 6%. Головними, як і у світі, ще 40 років залишатимуться традиційні атомна енергія, нафта, газ, вугілля», – переконаний пан Плачков.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
