ГоловнаВибір редакціїФінансування ЖКГРеформа ЖКГ не може бути одновекторною

Реформа ЖКГ не може бути одновекторною

Якщо не вникати в суть проблем, з якими зіткнеться реформа ЖКГ, а лише поверхово дивитися на окремі аспекти реформування, то можна наробити помилкових висновків

Неодноразово говорилося про те, що реформа ЖКГ – це складний процес, який повинен нести у собі кардинальні зміни, причому у різних площинах. Адже, ці зміни своїм наслідком повинні мати не тільки підвищення якості послуг, що надаються, та покращення умов проживання кожного громадянина, а працювати на підвищення безпеки. Не секрет, що житлово-комунальна сфера, та її реформування, нерозривно пов’язана із безпекою кожного із нас, безпекою усієї держави.

У першу чергу, необхідно розуміти, що ефективний розвиток ринку житлово-комунальних послуг можливий тільки за умови збалансованості інтересів усіх суб’єктів - як надавачів послуг та інвесторів, так і споживачів, а це, в свою чергу, можливо лише за умов проведення багатовекторної реформи ЖКГ.

Основними завданнями, які повинна бути вирішити реформа ЖКГ, є: технічне переоснащення та підвищення енергоефективності будівель; оновлення виробничої бази підприємств; зниження енергоємності виробництва і створення умов для переходу економіки на раціональне використання й економне витрачання енергетичних ресурсів.

А це можливо тільки за умови стимулювання конкуренції, залучення до роботи в галузі капіталовкладень приватних інвесторів. Також не менш важливим є належне фінансування найбільш соціально значущих заходів за кошти державного бюджету.

Але, якщо не вникати в суть проблем, з якими зіткнеться реформа ЖКГ, а лише поверхово  дивитися на окремі аспекти реформування, то можна наробити помилкових висновків.

Проблема також полягає в тому, що різні «експерти» по-різному трактують майбутнє реформи ЖКГ і пропонують, здавалося б, взаємовиключні засоби і способи втілення її в життя. Зокрема, проблема стоїть у виборі форм управління житловим фондом, забезпеченні розвитку конкурентного ринку, визначення та реалізації основних напрямків врегулювання відносин між усіма учасниками відносин та ін.

Однак, потрібно розуміти, що реформа ЖКГ не може бути одновекторною і полягати  в застосуванні тільки одних положень і відмові від інших. Навпаки – така реформа покликана створити умови, які дозволять розвивати галузь у різних напрямках, які будуть взаємовигідними та доповнюватимуть одне одного.

Так,  вже давно ні у кого не викликає сумнівів те, що суб’єкти господарювання – учасники ринкових відносин ЖКГ – можуть належати до різних форм власності  (як комунальної,  державної, так і приватної), і при цьому їм повинно бути надано можливість ефективно здійснювати свою роботу щодо надання житлово-комунальних послуг. Але, є багато інших не менш стратегічно важливих питань, які потребують професійного обговорення та принципового вирішення.

У зв’язку із цим потребує перегляду та внесення змін значна частина діючих нормативно-правових актів у цій сфері,  і не менша потреба – у розробці нових.  

Наприклад, що стосується розвитку ринку послуг з управління житлом, то тут варто відзначити, що поки що діючим законодавством визначено недостатньо механізмів реалізації своїх прав співвласниками багатоквартирних будинків (передбачено тільки створення ОСББ і ЖБК). Сьогодні у Верховній Раді знаходиться на розгляді  проект реформи ЖКГ, який передбачає створення механізмів обрання способу управління житлом шляхом проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що забезпечить можливість реалізації  своїх прав тими, хто не має можливості і бажання об’єднувати зусилля для створення юридичної особи увигляді ОСББ.

У цьому контексті слід відмітити, що дискусії, які постійно намагаються розпалити у суспільстві щодо реформи ЖКГ та необхідності обов’язкового створення таких об’єднань у кожному будинку як єдиного механізму реалізації своїх прав співвласниками багатоквартирнихбудинків – є безпідставними.

Крім того, насьогодні усі починають розуміти те, що для того, щоб забезпечити управління житловим фондом на належному рівні, не достатньо лише декларативної передачі «узд правління» співвласникам таких багатоквартирних будинків, або ж стимулювання «розмноження» великої кількості управителів, що не належать до державної та комунальної форми власності. Навпаки, держава повинна визначити і чітко регламентувати вимоги щодо якості такого обслуговування незалежно від того, ким воно здійснюється.

Звідси випливає ще одне завдання реформи ЖКГ: визначення критеріїв мінімальних вимог до управителів. Також, на державному рівні має бути вирішене питання щодо підготовки кадрів, які будутьпрацювати у цій сфері. Практика переконує в тому, що тут особливої уваги заслуговують ОСББ. Адже, як було зазначено вище, житлово-комунальна галузь напряму пов’язана із безпекою кожного із нас. Тому при виконанні усього комплексу робіт по утриманню житлового фонду обов’язково повинні дотримуватися усіх існуючих стандартів, нормативів, норм, порядку та правил, що регламентують вимоги до належної експлуатації багатоквартирних будинків. Слід пам’ятати, що значна частина робіт, що виконуються у цій сфері, належить до робіт із підвищеною небезпекою, а тому дотримання вимог безпеки праці (охорона праці) має бути забезпечено незалежно від того, хто здійснює утримання житлового фонду – суб’єкт господарювання чи ОСББ,  самостійно тримаючи у штаті відповідних працівників.

Питання належного врегулювання відносин між учасниками ринку житлово-комунальних послуг – це давно назріла і наболіла проблема.  З нею чи не на кожному кроці стикаються й ОСББ, й інші підприємства та організації, що працюють у цій сфері.

Питання залучення інвестицій у галузь є, мабуть, «кровним» питанням – оскільки без залучення таких коштів галузь навряд чи спроможна вибратися з довготривалої кризи. Тут слід відмітити, що у парламенті уже знаходяться на розгляді законопроекти (розроблені профільним міністерством та народними депутатами), прийняття яких, як сподіваємося, покладе початок  довгоочікуваним змінам у цій сфері.

Отже, початок справжньої реформи  ЖКГ можливий тільки за умови:

  • надання співвласникам багатоквартирних будинків можливості обрання альтернативних способів управління житловим фондом та самостійного визначення виконавців тих чи інших видів житлово-комунальних послуг;
  • вдосконалення та створення взаємовигідної моделі відносин між учасниками ринку житлово-комунальних послуг;
  • створення єдиних стандартів та вимог щодо якості послуг у житлово-комунальній сфері, зокрема, щодо управління та утримання житлового фонду;
  • створення законодавчих умов для вкладання приватних інвестицій.

Слід віддати належне новому міністру регіонального розвитку, будівництва та  житлово-комунального господарства України Анатолію Близнюку, який розуміє всю складність ситуації, що наявна ужитлово-комунальному секторі, і займає активну позицію щодо реформи ЖКГ. Профільним міністерством уже підготовлено та готується цілий ряд нових нормативно-правових актів, які покликані врегулювативажливі питання у сфері ЖКГ. Це, зокрема, стосується запровадженняінвестиційної складової та запровадження податкових стимулів для інвестування увиробництво, створення більш сприятливих умов модернізації житлового фонду. Слід зазначити, що на 2012 та наступні роки планується закладення до Держбюджету коштів на: технічну модернізацію та капітальний ремонт ліфтів,проведення заходів по термомодернізації житлового фонду, реалізації соціальнозначущих програм по тепловому забезпеченні, водопостачанні та вивезенніпобутових відходів. Адже спрямування коштів із державного бюджету є чи ненайважливішою складовою, на якій буде триматися реформа ЖКГ.

 

Якщо говорити про перспективи 2012 року, то тут слід відзначити, що розвиток реформи житлово-комунальноїгалузі залежатиме від того, якими будуть пріоритети. А на наше сподівання – політична складова буде відігравати не таку велику роль, що дозволить прийняти і впроваджувати у життя нові законодавчі норми, спрямовані на комплексне реформування та розвиток цього сектору економіки

Реформа ЖКГ потребує комплексного підходу та далекоглядності. А також масштабної роботи.

Звичайно, непросто засукати рукава і розгрібати усі ті проблеми, які накопичилися не за одне десятиліття. Необхідне глибоке розуміння особливості діяльності та суть усіх проблем галузі. Ми уже втратили достатньо часу для підготовки до змін віснуючій системі. Порожні дискусії, нажаль, не зможуть втілити реформ ЖКГ.

Власне зараз настала така пора, коли іншого виходу, крім того, щоб дійсно братися за роботу, засукавши високо рукава, немає. Хоча, дійсно, робота у такій непростій та соціально важливій сфері здебільшого є невдячною та ризикованою для будь-якогодіяча, який налаштований навести в ній лад. Тут потрібна не тільки мужність, витривалість, а й холодний розум та рішучість для прийняття «непопулярних» рішень.

Юлія Головатюк, заступник виконавчого директора з правових питань «Федерації роботодавців ЖКГУкраїни», спеціально для ІА «Україна Комунальна»

 
Коментарі (0)