Необхідність вивчати увесь наявний досвід із реалізації проектів у сфері систем життєзабезпечення розглянули днями на розширеному засіданні Комітету галузевих реформ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України під головуванням міністра Анатолія Близнюка.
Конкретним прикладом для поглибленого аналізу стала реалізація проекту «Розвиток міської інфраструктури», що здійснюється за кошти позики Світового банку. Як відомо, проект стартував у 2005 році, кошти у сумі 140 млн доларів США для модернізації систем водопостачання та водовідведення Україна отримала на дуже вигідних умовах: на 20 років, з 5-річним пільговим періодом, та під відсоток, розмір якого до 2015 року не перевищує 1%.
Разом із тим, під час реалізації виявилися низка проблем, серед яких головна – неготовність міст до участі у проекті, неспроможність малих міст співпрацювати із міжнародними фінансовими інститутами, організаційні складнощі та ряд інших.
«Маючи таку базу, таку допомогу, – ми її ігноруємо, не користуємося нею! Донори і такі міжнародні фінансові установи, як Світовий банк працюють на нас, допомагають вирішувати проблеми, наші з вами проблеми! У нас же дуже часто досвід співпраці з ними замовчується, не аналізується та не поширюється серед місцевих громад. Але, якщо ми хочемо змінювати ситуацію на краще, ми повинні враховувати увесь наявний досвід. Ця співпраця має суттєво покращити нашу інституційну спроможність», – сказав Анатолій Близнюк.
За словами керівника Центральної групи управління проектом Володимира Коханого, реалізація проекту виявила низку організаційних недоліків та інституційних проблем. Зокрема, відбір міст для участі у проекті відбувався після старту самого проекту, при відборі міст не враховувалась наявність проектно-кошторисної документації, внаслідок чого багато часу міста–учасники витрачали на її розробку. Вплинула на терміни виконання конкретних заходів і складність та тривалість процедур закупівель за правилами Світового банку, але, особливо – затримки з боку Мінфіну з підписанням документів та відкриттям акредитивів та часта зміна керівництва ключових для проекту міністерств.
«На відбір міст та розробку ними документації витрачено близько 5 років, що знецінює пільговий період. Зміна керівництва міністерств, та, навіть, керівників на місцях, щоразу затримує всі процедури на 1 – 3 місяці. Наприклад, призначення нового керівника Мінфіну одразу зупинило проплати за уже здійснені закупівлі. Проте, як свідчить досвід, такі затримки відбуваються через необхідність більш детального вивчення питань», – відзначив Володимир Коханий.
Анна Недогибченко
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
