Санкції проти «Газпрому», які стосуються транзиту газу, мають бути введені лише у разі збройного вторгнення Росії на територію України, в іншому разі до обмежувальних заходів потрібно підходити обережно. Про це заявив в інтерв'ю УНІАН президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
«Єдиний сценарій застосування санкцій – пряме збройне вторгнення Росії на територію України. Тоді у нас не залишається іншого виходу, як задіювати всі можливі механізми протидії агресору. В усіх інших випадках, відмінних від збройного вторгнення, з санкціями потрібно бути дуже обережними, інакше ми можемо нашкодити самі собі», - сказав експерт.
Пан Гончар назвав низку ризиків поспішного введення санкцій проти «Газпрому».
«По-перше, введення санкцій зіграє на руку «Газпрому», який в черговий раз заявить – головною проблемою транзиту російського газу до Європи є Україна, про що, мовляв, ми Брюсселю говоримо з 2006 року. І ми чудово розуміємо різницю потенціалів потужності нашої пропаганди і російської, чиї інтерпретації домінуватимуть. Причому росіяни вже зробили відповідні заяви, не чекаючи ухвалення закону про санкції. Але це – квіточки. Другий ризик – санкції, незалежно від того, зрозуміють в Брюсселі нашу правоту чи ні, можуть змусити ЄС піти назустріч побажанням «Газпрому» і виключити з Третього енергопакету Північний і Південний потоки. І третє – найнебезпечніший ризик: санкції можуть спровокувати збройне вторгнення Росії, яке вона мотивуватиме тим, що їй потрібно застосувати всі сили і засоби для захисту газових експортних потоків до Європи», - підкреслив експерт.
Читайте також: Україна почала війну за газовий транзит
За його словами, ще у квітні був прийнятий, а в липні набрав чинності закон про внесення змін до законодавчих актів Російської Федерації з питання створення відомчої охорони для забезпечення безпеки об'єктів паливно-енергетичного комплексу. У документі є позиція, пов'язана з тим, що відомча охорона підприємств, які займаються видобутком і переробкою вуглеводневої сировини, має забезпечити як захист ПЕК, так і доставку продукції, що поставляється за державним контрактом.
«Хоча формулювання – «відомча охорона», але ми ж розуміємо, що насправді вона з себе представлятиме. Така сама історія, що і з «гуманітарним конвоєм». Таким чином, раптовий режим застосування санкцій може призвести, замість бажаного, до протилежного ефекту», - пояснив експерт.
Як повідомляла «Україна Комунальна», 14 серпня парламент України ухвалив закон про санкції проти Росії, якийпередбачає більш як 20 видів обмежувальних заходів, зокрема припинення транзиту енергоресурсів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
